Постанова № 72284495, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 751/7325/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маслюк Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Качак Х.Б., за участі позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19.10.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії у розмірі 86% розміру заробітної плати працюючої посадової особи органу місцевого самоврядування, виходячи із розміру заробітної плати,зазначеної у інформації від 26 липня 2017 року №С-392, виданої Новозаводською районною у місті Чернігові радою; зобов'язання, починаючи з 26.05.2017 року, відповідно до ст.37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії) здійснити перерахунок пенсії у розмірі 86% суми заробітної плати працюючої посадової особи органу місцевого самоврядування, з врахуванням підвищення заробітної плати відповідно до Постанови КМУ від 24.05.2017 № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», виходячи із розміру усіх складових заробітної плати, з яких сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та які зазначені у інформації від 26.07.2017 року № С-392, виданої Новозаводською районною у м. Чернігові радою, та про виплатну недоотриманого розміру пенсії з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії, який має бути проведений на підставі вказаних норм законодавства з урахуванням положень ст. ст. 22, 58 Конституції України.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2017 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

У судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги, інші сторони не прибули, про місце, дату, час розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з 02.01.2010 року в розмірі 86% суми заробітної плати.

27.07.2017 року позивач звернулась до управління з заявою про перерахунку пенсії, надавши інформацію про заробітну плату від 26.07.2017 року №С-392, виданої Новозаводською районною у місті Чернігові радою.

Листом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 02.08.2017 № 21346/06 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року не передбачено проведення перерахунків пенсії, у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с. 8).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснювало свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної позивачеві з 02.01.2010 року за Законом України «Про державну службу», на підставі інформації про заробітну плату від 26.07.2017 року №С-392, виданої Новозаводською районною у місті Чернігові радою.

Згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі Закон №3723) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно зі ст.37- 1 Закону №3723 (в редакції чинній на момент призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

За приписами ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця був встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року, проте на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії дана постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016.

Крім того, на час звернення позивача за перерахунком пенсії набрав законної сили Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889).

Згідно п.2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців.

Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.

Крім того, колегія суддів вважає неообгрунтованим посилання позивача на постанову КМУ від 24.05.2017 № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», оскільки даною постановою визначено лише схеми посадових окладів працівників на посадах органів місцевого самоврядування, проте вона не встановлює ані права проведення перерахунку пенсії державним службовцям, ані порядку (механізму) його проведення.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що пенсійний орган, відповідач у справі, відмовляючи у перерахунку пенсії діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок чого позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії не підлягають задоволенню, і також не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві, які є вихідними від позовної вимоги щодо протиправності дій пенсійного органу у відмові в перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року у справі № 484/1671/16-а, від 26 грудня 2016 року у справі № 697/1840/16-а, від 27 грудня 2016 року у справі № 697/1845/16-а.

Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 353 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи відповідача щодо зміни законодавства.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, аргументи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, які зазначено вище.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2018р.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Чернігів про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль