Ухвала суду № 72284442, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5824/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

УХВАЛА

13 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, в залі суду заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся 31 березня 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року задоволено вказаний адміністративний позов частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період пропущення строків виплати нарахованих доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат». В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої як незаконну та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги обгрунтовував тим, що, на його думку, оскаржувана постанову суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року змінено в частині задоволення позовних вимог, виклавши другий абзац її резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 01135, АДРЕСА_1) компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період пропущення строків виплати нарахованих доходів шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат». В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року залишено без змін.

Вказана справа переглянута судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку ст. 229 КАС України 01 лютого 2018 року, за результатами чого постановлено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене судове рішення), виготовлення повного тексту постанови відкладено до 10 днів.

Позивачем подано заяву про роз'яснення вказаної постанови суду апеляційної інстанції (скороченого судового рішення).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Виходячи зі змісту вказаної заяви, змісту постанови суду (скороченого судового рішення), щодо якої заявлено вимогу про роз'яснення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, без виправлення і постановлення додаткового судового рішення цим же судом. Роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої ускладнюється його виконання.

Згідно п. п. 1-3 ч. 5 ст. 246 КАС України однією із складових частин постанови суду є резолютивна частина, в якій зазначається висновок суду про задоволення адміністративного позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Як вбачається зі змісту вказаної вище заяви, позивач просить роз'яснити зазначене вище судове рішення (скороченого судового рішення) в частині визначення юридичних термінів.

Тобто, фактично позивач просить роз'яснити судове рішення в частині, що стосується його виконання, не вказує з наданням відповідних доказів на обставини, що утруднюють чи унеможливлюють його виконання без такого роз'яснення.

Дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду апеляційної інстанції (скороченого судового рішення) колегія суддів зазначає, що зазначене судове рішення є чітким, ясним і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, не вказують на підстави для його роз'яснення, визначені ст. 254 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що за змістом ст. 254 КАС України роз'ясненим може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення існують складнощі в його виконанні, оскільки без такого роз'яснення існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому, колегія суддів зауважує, що нормами адміністративно-процесуального законодавства України не передбачено право учасників справа звертатися до суду з заявами про роз'яснення скороченого судового рішення.

З урахуванням викладеного, а також того, що вказане вище судове рішення Київського апеляційного адміністративного суду (скорочене судове рішення) є чітким, зрозумілим, його резолютивна частина є ясною і не викликає труднощів розуміння, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви позивача про його роз'яснення.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 248, 254, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст складено 16.02.2018 року.