Постанова № 72284293, 14.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14603/17 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД" та представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Скалецької Ірини Олександрівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника,-

У С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг", в якій просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №52290317 від 21.09.2016 року в частині накладення арешту на іпотечне майно земельну ділянку, площею 17, 0394 га, кадастровий номер: 4810137200:07:004:0020, що знаходиться: територія Лагерного поля в Центральному районі в м. Миколаєві, цільове призначення: для обслуговування та закінчення будівництва 1-ої черги мікрорайону "Сонячний", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 96477048101.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД" та представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Скалецькою Ириною Олександрівною подані апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ "ВТБ Банк" (кредитор) та ПП "Інженерно-будівельна фірма "ХХІ вік-Миколаїв" (позичальник) укладено договір про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 25.07.2008 року № 11 КБ/2008, відповідно до умов якого, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування.

Відповідно до договору про заміну боржника та переведення боргу від 04.03.2010 року № 02/КБ/2010, ПП "Інженерно-будівельна фірма "ХХІ вік-Миколаїв" переводить свої зобов'язання за договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 25.07.2008 року № 11 КБ/2008, укладеним між ПП "Інженерно-будівельна фірма "ХХІ вік-Миколаїв" і ВАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Санаторний комплекс "Саки", внаслідок чого останній замінює ПП "Інженерно-будівельна фірма "ХХІ вік-Миколаїв" у зобов'язанні, і приймає на себе всі обов'язки ПП "Інженерно-будівельна фірма "ХХІ вік-Миколаїв" по кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

В забезпечення виконання договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 25.07.2008 року № 11 КБ/2008, між ВАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Приват-Житло-Юг" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 29.09.2011 року за реєстровим № 1342, відповідно до умов якого, ТОВ "Приват-Житло-Юг" з метою забезпечення виконання зобов'язань, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 17, 0394 га, кадастровий номер: 4810137200:07:004:0020, що знаходиться: територія Лагерного поля в Центральному районі в м. Миколаєві, цільове призначення: для обслуговування та закінчення будівництва 1-ої черги мікрорайону "Сонячний".

Державна реєстрація обтяження на вищезазначену земельну ділянку на підставі договору іпотеки від 29.09.2011 року здійснено 29.09.2011 року, номер запису про обтяження 11663353, відомості про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 29.09.2011 року, реєстраційний номер обтяження: 1516201, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.11.2017 року № 103391649.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.08.2015 року по справі №915/600/15, позов ТОВ "Тріада-ТД" задоволено повністю. Стягнуно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг", 54030, вул. Адмірала Макарова, 40/3, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 33084627, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД", 54030, вул. Адмірала Макарова, 40/3, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 34993906, грошові кошти в загальній сумі 26 994 322 (двадцять шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 38 коп. - основний борг, а також грошові кошти на погашення витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

21.09.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В., на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2015 р. № 915/600/15 та заяви ТОВ "Тріада-ТД", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від ВП №52290317 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" (54030, вул. Адмірала Макарова, 40/3, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 33084627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД" (54030, вул. Адмірала Макарова, 40/3, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 34993906) грошові кошти в загальній сумі 26 994 322 (двадцять шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 38 коп. - основний борг, а також грошові кошти на погашення витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

Крім того, 21.09.2016 року відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №52290317, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ "Приват-Житло-Юг" у межах суми звернення стягнення 27 067 402,38 грн.

Запис про арешт внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.09.2016 року, реєстраційний номер обтяження: 16550986.

Не погоджуючись із постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, вважаючи її протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Розглядаючи справу, суд помилково виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно п. 10 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України №2147 провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи зміни до норм процесуального закону, з метою вирішення питання можливості розгляду справи у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне вирішувати дане питання з урахуванням положень редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного випливає, що законодавець, вказуючи про можливість оскарження в адміністративному порядку будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не зазначив чітких критеріїв віднесення певного спору до публічно-правового чи, відповідно, приватноправового.

Частиною 1 статті 287 вказаного Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції закону, що діяв на момент звернення до суду з адміністративним позовом) скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, для визначення підвідомчості відповідної категорії справ значущим фактором є питання, який суд видав виконавчий документ.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.09.2016 року відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №52290317, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ "Приват-Житло-Юг" у межах суми звернення стягнення 27 067 402,38 грн. на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2015 року № 915/600/15 та заяви ТОВ "Тріада-ТД".

Таким чином, колегія суддів вважає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо оскарження дій органів державної виконавчої служби по виконанню рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року справа №21-278а15 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року у справі № К/800/54092/13.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що спірні відносини між сторонами в даній справі не належать до юрисдикції адміністративних судів, а повинні вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Приписи п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначають, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 238, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 319, 321, 325, 329 КАС України, п. 10 Перехідних положень КАС України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-ТД" та представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Скалецької Ірини Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг" про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 14 лютого 2018 року.