Постанова № 72284273, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13305/17 Прізвище судді першої інстанції: Каракашьян С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача : Бужак Н. П.

Суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України " на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просила: визнати повністю протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.10.2017 року №3168/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятий за результатами розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" від 28.09.2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.09.2017 року за № 29305-0-33-17; визнати повністю протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 11.10.2017 року № 3169/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятий за результатами розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" від 28.09.2017 року №28.09.2017/7."

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №3169/5 від 11 жовтня 2017 року у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство юстиції України звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду залишити без змін.

В ході апеляційного розгляду справи ПАТ «Кристалбанк» подав заяву про відмову від апеляційної скарги.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ «Кристалбанк» було закрито.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду скарг Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", від 28.09.2017 року № 28.09.2017/7, № 28.09.2017/8, в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) та п.12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатом розгляду скарг Міністерством юстиції на підставі висновків комісії були прийняті 11.10.2017 року накази №3168/5 та 3169/5.

Наказом №3168/5 було частково задоволено скаргу, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.09.2017 №№ 36989599, 36988869, 36988318, 36987120, 36986184, 36985226, від 18.09.2017 №№ 37137331, 37137490, 37137598, 37137643, 37137676, 37137705, 37137393, 37137529, 37137615, 37137662, 37137695, 37137729, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Прийняття зазначеного Наказу мотивовано висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.10.2017р. про те, що позивачем: "...при прийнятті рішень про державну реєстрацію всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав на порушення пунктів 1, 2 статті 10, пункту 4 статті 18, статті 23 Закону та пунктів 57, 61 Порядку № 1127 не перевірено подані документи на Наявність підстав для зупинення розгляду Заяв та не зупинено розгляд Заяв, оскільки до них не додано копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої ОСОБА_4 (власник заставної за Договором іпотеки № 4913 (іпотекодержатель)) TОB "ФК "Смарт Груп" (іпотекодавець за Договором іпотеки № 4913), та оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності станом на момент переходу права власності від TOB "ФК "Смарт Груп" до ОСОБА_4."

Наказом №3169/5 від 11 жовтня 2017 року було задоволено скаргу, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за 29.08.2017 року №№ 36814617, 36816305, 36816463, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Прийняття зазначеного Наказу мотивовано висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.10.2017 року про те, що позивачем "… всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав на порушення пунктів 1, 2 статті 10, пунктів 2, 4 статті 18, статей 23, 24 Закону, пункту 57 Порядку № 1127, статті 37 Закону про іпотеку не перевірено подані документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, оскільки щодо нерухомого майна зареєстровані обтяження у вигляді арештів (записи про обтяження за №№ 11104531, 8435023, 7504541), та до заяви не додано оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності станом на момент переходу права власності від TOB "ФК "Смарт Груп" до ОСОБА_3; не завантажено до розділу Державного реєстру прав електронну копію Договору іпотеки № 4911."

Пунктом 3 наказу №3169/5 від 11 жовтня 2017 року було анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною третьою зазначеної статті, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року, встановлено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Відповідно до пунктів 9, 10 та 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розглґду скарги своєчасно повідомляє скаржнику, суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначяеним у скарзі про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:рекомендованною телеграммою; телефонограммою, факсимільним повідромленням; засобами електронної пошти. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі, або встановлених відоповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з чим погоджується колегія суддів, що заінтересована особа неналежним чином була повідомлена про розгляд скарги Комісією. Дана обстави на є підставою для скасування наказу в частині, що стосується саме заінтересованої особи - позивач у справі.

Предстанвик Міністерства юстиції України зазначив, що позивачку було повідомлено про час розгляду скарги відповідним листом від 02.10.2017 року №3/29305-0-33-17/19К, №4/29306-0-33-17/19К, а засідання Комісії відбулося 05.10.2017 року.

Відповідно до Розділу ІІ наказу Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересиланеня поштових відправлень» встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспронденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об»єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України у межах області та між обласними центрами України, у т.ч. для міста Києва - Д+3, пріоритетної Д+2, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, строк пересилання кореспонденції у м. Києві встановлено 3 дні без врахування дня подачі листа до відділення зв'язку.

Виходячи з вищевикладеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що направлення листа на ім'я позивача від 2 жовтня 2017 року про розгляд скарги Комісією 05 жовтня 2017 року не є належним повідомлення заінтересованої особи про час та місце розгляду скарги.

Крім того, представником апелянта не надано належних доказів відправлення листа 02.10.2017 року як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційного суду та не спростовано висновки суду першої інстанції в цій частині.

Колегія суддів вважає, що неповідомлення позивачки про розгляд скарги, яка стосується її прав та інтересів позбавило останню можливості надати певні докази або ж пояснення з приводу доводів, викладених у скарзі, а рішення Комісією було прийнято без врахування позиції позивачки, її агрументів та доказів на заперечення доводів скарги.

Суд першої інстанції навів в оскаржуваній постанові доводи, які не були перевірені Комісією під час розгляду скарги, та які позивачка не змогла надати на розгляд комісії.

Що стосується розміщення оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції про розгляд скарги, то колегія до таких доводів представника апелянта також відноситься критично та звертає увагу, що позивачці взагалі не було відомо про надходження такої скарги, а тому вона не могла відслідкувати дату розгляду такої скарги.

Крім того, посилаючись на розміщення такого оголошення, відповідач не надав доказів стосовно дати його розміщення.

Фактично, рішення Комісії за наслідками розгляду скарги фактично стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, в т.ч. і п.3 Наказу.№3169/5 від 11.10.2017 року щодо анулювання доступу приватному нотаріусу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без отримання доводів заінтересованої особи, чим фактично порушено права та охоронювані законом інтереси позивачки.

Тому, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині є законною та обґрунтованою.

Та обставина, що суд першої інстанції відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог про про визнання протиправними наказів №3168/5 та №3169/5, то колегія суддів вважає, що в даному випадку дана обставина не свідчить про законність п 3 Наказу №3169/5, оскільки. як вбачається із оскаржуваної постанови, підставою для відмови позивачці у задоволенні позовних вимог в цій частині стали відсутність порушеного права та охоронюваного законом інтересу, оскільки скасування оскаржуваних рішень про реєстрацію нерухомого майна, не створює для позивачки дожних правових наслідків.

Доводи апеляційної інстанції Міністерства юстиції України висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Щодо решти позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів вважає, що постанова суду в цій частині є законною і підстав для її скасування не має. Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт повністю погодився з постановою суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та просив залишити в цій частині постанову без змін.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 14 лютого 2018 року.