Постанова № 72284148, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15405/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.17р. про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі №826/15405/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відповідача утриматись від вчинення дій по видачі «Сертифікату» на самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 до моменту ліквідації забудовником порушень (приведення будівництва у відповідність з отриманим дозволом на будівництво, та ліквідації порушень діючих ДБН, допущених при проектуванні та будівництві).

04.12.17р. до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову, у якій Позивач просила суд заборонити Відповідачу видавати «Сертифікат» на самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 до моменту винесення рішення по справі. Клопотання мотивоване тим, що оскільки можливий факт видачі «Сертифікату» є предметом спору, то у разі його видачі до фактичного розгляду справи і вирішення спору по суті зникне предмет спору, а у разі задоволення позову Відповідачу не буде що виконувати, адже він здійснить дію, яка є предметом спору, і яку йому у подальшому не буде потреби здійснювати. Також заявник вказала на те, що при здійсненні будівництва об'єкту відбувається порушення умов дозволу на будівництво та ДБН, будівництво здійснює інший суб'єкт, ніж той, якому надано дозвіл на будівництво.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.17р. відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та постановити нове рішення про забезпечення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам справи, зокрема тому, що будівництво багатоповерхівки проводиться з порушенням вимог у сфері містобудівної діяльності.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки Позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.08р. № 2.

Як установлено колегією суддів, підставою для звернення з даним позовом до суду, слугувало те, що суб'єктом господарювання, на думку Позивача, здійснюється будівництво багатоповерхівки без додержання вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Поряд з цим, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що питання наявності чи відсутності підстав для видачі будь-яких документів щодо об'єкту будівництва може бути вирішене лише за результатами розгляду справи по суті, з врахуванням всіх обставин справи та пояснень усіх учасників по справі.

Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача, зокрема, не надано належних доказів того, що невжиття таких заходів призведе до порушень прав, свобод та інтересів Позивача до винесення рішення у справі, або ж унеможливить виконання рішення у майбутньому.

Окрім того, за змістом статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключно до повноважень посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю відноситься винесення приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, і у випадку наявності підстав Позивач може звернутися до вказаного органу, який за результатами перевірки може винести припис про зупинення будівельних робіт, що, відповідно, відтермінує отримання забудовником Сертифікату або інших документів щодо завершення будівельних робіт.

З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права при постановленні ухвали, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.17р. про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі №826/15405/17 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.17р. про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі №826/15405/17- без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 13.02.18