Постанова № 72284096, 13.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 752/13793/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шкірай Микола Іванович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася в Голосіївський районний суд м.Києва із позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2017 року позов задоволено:

- визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_3, у призначенні дострокової пенсії за віком;

- зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_3, період догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років з 12.08.1988 року по 01.03.2002 року включно;

- зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_3, достроково пенсію за віком як матері інваліда з дитинства з 30.01.2017 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відсутні підстави для призначення позивачу дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років як матері інваліда з дитинства, оскільки наявного страхового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком. При цьому, пенсійний орган вказував, що зарахувати до пільгового стажу час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років буде можливо лише після надання акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду.

До Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у яких позивач підтримує правову позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.2017 року позивач звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії як матері дитини-інваліда, до якої долучила: копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; письмове пояснення ОСОБА_3; письмове пояснення ОСОБА_4; копію довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи; копію трудової книжки; копію диплому серія НОМЕР_1; копії свідоцтв про шлюб; копію свідоцтва про народження ОСОБА_6.; копію паспорта ОСОБА_4; копію виписки МСЕК серія АВ № 0427322; копію посвідчення № НОМЕР_2; копію свідоцтва про народження ОСОБА_5; копію паспорта ОСОБА_5

Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 7430/06 від 03.02.2017 року у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком як матері дитини-інваліда з дитинства відмовлено, з посилань на невиконання умов п. 3 розділу XV та ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме відсутність 15 років страхового стажу.

Вважаючи протиправною таку відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено наявності трудового стажу необхідного для призначення пенсії відповідно до абзацу 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку встановленим по справі обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначається Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Відповідно до статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п.2.1 Порядку № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема, документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону).

Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності) (п.2.18 Порядку).

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Так, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також, зокрема, час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

В той же час, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Частиною 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 10 вказаного Порядку визначено, що час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:

- акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

- документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Відтак, необхідною умовою для зарахування до стажу роботи часу догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років, є документальне підтвердження факту інвалідності цієї особи та здійснення догляду саме тією особою, що звернулася із заявою про призначення пенсії.

Наразі, до заяви про призначення дострокової пенсії за віком позивач не надавала Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду. Докази щодо звернення до органів Пенсійного фонду України про його складання позивач не надала.

Отже, відмова органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії з підстав ненадання такого акту є обґрунтованою.

Суд першої інстанції на зазначене вище увагу не звернув та помилково зобов'язав відповідача призначити дострокову пенсію за віком як матері, яка має дитину-інваліда з дитинства відповідно до абз. 4 п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що є передчасним та безпідставним.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2017 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено та підписано 13.02.2018.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю Кучма

Л.В.Бєлова