Постанова № 72284056, 15.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15638/17 Суддя суду першої інстанції:

Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №023627-17 від 09 жовтня 2017 року.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №023627-17 від 09 жовтня 2017 року в частині зобов'язання провести демонтаж конструкції: тумба об'ємно-просторова конструкція, що стоїть окремо за адресою: м. Київ, проспект Бандери, 24-Д.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою клопотання задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що, що спірну конструкцію, належну позивачу може бути демонтовано.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не направив, про своє бажання взяти участь у розгляді справи не заявив. Позивачем 12.02.2018 направлено до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без його участі. У зв'язку із цим та оскільки у судове засідання 13.02.2018 учасники справи не прибули, хоч бути повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов висновків про те, що звернення до суду з адміністративним позовом та з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову має місце 01 грудня 2017 року, тобто за минувшим терміном, зазначеним в оскаржуваній вимозі.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частин першої та третьої статті 117 КАС (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 150 КАС суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом пункту першого частини першої статті 151 КАС позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Як зазначалося, заявляючи клопотання про забезпечення позову, позивач вважав, що існують підстави вважати, що, що спірну конструкцію, належну позивачу може бути демонтовано на підставі вимоги, що ним оскаржена позивачем та дію якої він просить суд зупинити.

Слід звернути увагу, що у спірній вимозі вказано, що ТОВ «Віннер Автомотів» самовільно встановило рекламний засіб - тумбу об'ємно-просторову конструкцію, що стоїть окремо за адресою: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери (Московський) 24-Д, зобов'язано позивача здійснити демонтаж вказаної конструкції та до 17 листопада 2017 року повідомити відповідача у письмовій формі з фото фіксацією про усунення зауважень.

Таким чином, позивачу було надано строк 17.11.2017 для демонтажу спірної конструкції, однак до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову позивач звернувся 01.12.2017.

На переконання суду апеляційної інстанції, звернення позивача до суду з клопотанням про забезпечення позову після спливу строку, встановленого у вимозі, унеможливлює забезпечення позову шляхом зупинення дії цієї вимоги. У такому випадку, спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, не зможе ефективно захистити можливе порушення його прав у майбутньому.

Посилання на очевидну протиправність оскаржуваної вимоги суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки позивач ні в апеляційній скарзі, ні у заявленому клопотанні не обґрунтовує у чому саме, на його думку, полягає така очевидна протиправність.

З огляду на викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Автомотів" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко