Ухвала суду № 72283825, 14.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/2887/17

УХВАЛА

14 лютого 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива 2014» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви, іншої заяви і скарги (у редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги).

Так, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року становить 97409 грн. 12 коп.

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на відсутність бюджетних коштів.

Перевіривши клопотання Головного управління ДФС у Київській області колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Тому, у зв’язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку у розмірі 97409 грн. 12 коп. виходячи зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за наступними реквізитами: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року – залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у Київській області строк 5 (п’ять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк апеляційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя Л. В. Бєлова