Постанова № 72283526, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14612/17 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» до Державного агентства резерву України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства резерву України (далі - відповідач, Держрезерв) щодо проведення аукціону, призначеного на 24.11.2017, по лоту № 293 з продажу пшениці 3 класу у кількості 12000 тон за місцем зберігання: Державне підприємство «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»; визнати протиправними дії щодо опублікування оголошення про проведення аукціону, призначеного на 24.11.2017, по лоту № 293 з продажу пшениці 3 класу у кількості 12000 тон за місцем зберігання: Державне підприємство «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів».

Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

1) заборони відповідачу здійснювати будь-які дії з проведення аукціону по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП», проводити переговори з учасниками аукціону, визначати переможця аукціону, укладати договір з переможцем аукціону;

2) заборони відповідачу до набрання законної сили рішенням суду по справі здійснювати наступні дії щодо процедури аукціону по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП»: розглядати заявки учасників аукціону; визначати переможця аукціону; оприлюднювати на веб-порталі переможця аукціону; укладати договір про відчуження товарно-матеріальних цінностей; в тому числі заборони здійснювати вказані дії особам, які діють у вказаному аукціоні від імені відповідача (аукціонний комітет, уповноважена особа);

3) заборони відповідачу до набрання законної сили рішенням суду по справі оголошувати аукціон з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП»;

4) заборони відповідачу відчужувати та розпоряджатися в будь-який спосіб майном - зерном пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, яке зберігається у ДП «Дунаєвецький КХП» (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький р-н, смт. Дунаївці, вул. Лєрмонтова, 1, код ЄДРПОУ 00952485) до винесення рішення у даній справі.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що 29.11.2016 Держрезервом в газеті «Урядовий кур'єр» № 224 (5844) та на офіційному сайті Держрезерву опубліковано оголошення про проведення аукціону з реалізації зерна на 29.12.2016.

Проведення такого аукціону здійснювалося відповідно до вимог Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1078.

Позивач прийняв рішення про участь у вказаному аукціоні та подав заявку по номеру лота № 227 (пшениця 3 класу 2007 року закладки у кількості 3000 тон, початкова ціна лоту 5400000 грн, гарантійний внесок 540000 грн, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП»), та запропонував найвищу ціну лоту.

Однак, відповідачем не внесено відомості про переможця лоту № 227 - позивача, а пунктом 1 рішення аукціонного комітету, викладеного в протоколі засідання аукціонного комітету, відмінено торги, в тому числі і по лоту № 227.

Водночас, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2017 у справі № 910/2231/17, зокрема, задоволено позовні вимоги TOB «Столичний млин».

Визнано недійсним п. 1 рішення Держрезерву, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету Держрезерву щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державної резерву № 173/зерно від 29.12.2016 в частині відміни торгів по лоту № 227. Вирішено вважати укладеним між Держрезервом та ТОВ «Столичний млин» договір купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву, на умовах, визначених по результатам проведених торгів по лоту № 227. Зобов'язано Держрезерв видати розпорядження відповідальному зберігачеві про відпуск ТОВ «Столичний млин» пшениці 3 класу, 2007 року закладки в кількості 3000 тон, вартість якої становить 5428000 грн, після оплати.

У подальшому, відповідачем прийнято рішення про проведення аукціону, призначеного на 24.11.2017, по лоту № 293 з продажу пшениці 3 класу у кількості 12000 тон за місцем зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП» та вчинено дії щодо опублікування зазначеного оголошення на офіційному сайті Держрезерву.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач протиправно оприлюднив оголошення про проведення аукціону з продажу зерна, яке належить позивачу як таке, що вже раніше було реалізоване позивачу як переможцю лоту за результатами аукціону у 2016 році, втім яке до сьогодні не було відпущене одержувачу з вини та у зв'язку з незаконною протидією відповідача.

Також позивач стверджує про те, що зерно, з приводу якого проведені торги у 2016 році, повторно виставлене на аукціон на 24.11.2017, а відповідно до довідки ДП «Дунаєвецький КХП», іншого зерна, крім визначеного у оголошенні на 24.11.2017 на проведення аукціону у місці зберіганні ДП «Дунаєвецький КХП» немає.

Отже, позивач вважає, що оскільки він не забрав зерно, яке виграв на аукціоні 29.12.2016, відповідач намагається відчужити майно, яке належить позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі задоволено частково.

Заборонено Державному агентству резерву України та аукціонному комітету, який утворюється Державним агентством резерву України, здійснювати будь-які дії з проведення аукціону, що передбачені Порядком реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1078, по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 3000 тон, місце зберігання: Державне підприємство «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький р-н, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова, 1), в тому числі, але не виключно: розглядати заявки учасників аукціону, визначати переможця аукціону, укладати договір купівлі-продажу матеріальних цінностей з переможцем аукціону.

У задоволенні іншої частини клопотання про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та прийняти нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що аукціон з реалізації матеріальних цінностей проводиться аукціонним комітетом, який не є окремою юридичною особою, і таке рішення не може бути оскаржене в адміністративному порядку.

При цьому, суд першої інстанції, виносячи оскаржувану ухвалу, керувався виключно інтересами позивача, в порушення вимог чинного законодавства України, знехтувавши принцами адекватності, розумності та співмірності застосування забезпечення позову. Так, заборона проводити аукціон призводить до невиконання рішень, прийнятих Кабінетом Міністрів України щодо поповнення та освіження запасів зерна у державному резерві.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що не зважаючи на рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2017 у справі № 910/2231/17, Державне агентство резерву України намагалось повторно продати зерно, яке було предметом аукціону.

Так, в обгрунтування вказаного клопотання позивач надав: копію рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2017 у справі № 910/2231/17; копію оголошення Держрезерву про проведення аукціону на 24.11.2017; копію протоколу засідання аукціонного комітету Держрезерву щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву від 29.12.2016 № 173/зерно; копію складської довідки ДП «Дунаєвецький КХП» від 02.11.2017 № 890/1, з якої вбачається, що іншого зерна пшениці 3 класу 2007 року закладення, ніж яке належить позивачу та третім особам на підприємстві відсутні.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 29.11.2016 Держрезервом в газеті «Урядовий кур'єр» № 224 (5844) та на офіційному сайті Держрезерву опубліковано оголошення про проведення аукціону з реалізації зерна на 29.12.2016 відповідно до вимог Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1078.

Позивач прийняв рішення про участь у вказаному аукціоні та подав заявку по номеру лота № 227 (пшениця 3 класу 2007 року закладки у кількості 3000 тон, початкова ціна лоту 5400000 грн, гарантійний внесок 540000 грн, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП»), та запропонував найвищу ціну лоту.

Відповідачем не внесено відомості про переможця лоту № 227 - позивача, а пунктом 1 рішення аукціонного комітету, викладеного в протоколі засідання аукціонного комітету, відмінено торги, в тому числі і по лоту № 227.

Разом з тим, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2017 у справі №910/2231/17, зокрема, задоволено позовні вимоги TOB «Столичний млин».

Визнано недійсним п. 1 рішення Держрезерву, оформленого протоколом засідання аукціонного комітету Держрезерву щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державної резерву № 173/зерно від 29.12.2016 в частині відміни торгів по лоту №227.

Вирішено вважати укладеним між Держрезервом та ТОВ «Столичний млин» договір купівлі-продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву, на умовах, визначених по результатам проведених торгів по лоту № 227;

Зобов'язано Держрезерв видати розпорядження відповідальному зберігачеві про відпуск ТОВ «Столичний млин» пшениці 3 класу, 2007 року закладки в кількості 3000,00 тон, вартість якої становить 5428000,00 грн., після оплати (а.с. 24-44 відокремлених матеріалів справи).

У подальшому, відповідачем прийнято рішення про проведення аукціону, призначеного на 24.11.2017, по лоту № 293 з продажу пшениці 3 класу у кількості 12000 тон за місцем зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП» та вчинено дії щодо опублікування зазначеного оголошення на офіційному сайті Держрезерву (а.с. 67-73 відокремлених матеріалів справи).

Відповідно до складської довідки ДП «Дунаєвецький КХП» від 02.11.2017, станом на 02.11.2017 на ДП «Дунаєвецький КХП» знаходиться на зберіганні пшениця 3 класу урожаю 2007 року в кількості 12000 тон, що належить Державному резерву України (а.с. 74 відокремлених матеріалів справи).

Отже, на думку позивача, оскільки він не забрав зерно, яке виграв на аукціоні 29.12.2016, відповідач намагається відчужити майно, яке належить позивачу, що і стало підставою для звернення до суду.

Задовольняючи частково клопотання позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своєму клопотанні просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Відтак вказаний позивачем у клопотанні захід забезпечення позову вважає розумним та адекватним, а також таким, що забезпечить збалансованість інтересів сторін, у зв'язку з чим слід вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Держрезерву та аукціонному комітету, який утворюється Держрезервом, здійснювати будь-які дії з проведення аукціону, що передбачені Порядком № 1078, по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 3000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП» (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький р-н, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова, 1), в тому числі, але не виключно: розглядати заявки учасників аукціону, визначати переможця аукціону, укладати договір купівлі-продажу матеріальних цінностей з переможцем аукціону.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З наведеної правової норми слідує, що обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно з частиною третьою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Частиною четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Правова позиція по даному питанню висловлена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», відповідно до п.17 якої судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вбачається з відокремлених матеріалів справи, позивач у своєму клопотанні про забезпечення позову просить:

1) заборони відповідачу здійснювати будь-які дії з проведення аукціону по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП», проводити переговори з учасниками аукціону, визначати переможця аукціону, укладати договір з переможцем аукціону;

2) заборони відповідачу до набрання законної сили рішенням суду по справі здійснювати наступні дії щодо процедури аукціону по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП»: розглядати заявки учасників аукціону; визначати переможця аукціону; оприлюднювати на веб-порталі переможця аукціону; укладати договір про відчуження товарно-матеріальних цінностей; в тому числі заборони здійснювати вказані дії особам, які діють у вказаному аукціоні від імені відповідача (аукціонний комітет, уповноважена особа);

3) заборони відповідачу до набрання законної сили рішенням суду по справі оголошувати аукціон з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП»;

4) заборони відповідачу відчужувати та розпоряджатися в будь-який спосіб майном - зерном пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 12000 тон, яке зберігається у ДП «Дунаєвецький КХП» (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький р-н, смт. Дунаївці, вул. Лєрмонтова, 1, код ЄДРПОУ 00952485) до винесення рішення у даній справі.

На обгрунтування вказаного клопотання зазначає, що повторна реалізація зерна, належного позивачу, третім особам на аукціоні 24.11.2017 зробить неможливим відновлення порушених прав позивача та завдасть істотної матеріальної шкоди TOB «Столичний млин», як набувачу зазначеного зерна.

При цьому, оскільки ТОВ «Столичний млин» оскаржує рішення та дії відповідача, якими останній порушує порядок проведення аукціону з реалізації зерна і право власності позивача, а після завершення аукціону від 24.11.2017 захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим у зв'язку з набуттям права власності третіх осіб на виставлене на повторну реалізацію зерно, належним способом захисту прав та інтересів позивача буде саме заборона Держрезерву вчиняти будь-які дії щодо продовження проведення аукціону, призначеного на 24.11.2017 з продажу пшениці 3 класу в кількості 12000 тон за місцем зберігання ДП «Дунаєвецький КХП».

Тобто, на думку позивача, є всі підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача. Крім того, невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить розгляд спору і зробить неможливим відновлення порушеного права власності, гарантованого Конституцією України, тобто у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач своїми неправомірними діями позбавить позивача можливості вільно користуватися своєю власністю, так як зерно може бути придбано іншим товариством, яке стане переможцем у торгах 24.11.2017.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, всі заявлені способи забезпечення позову стосуються одного - заборони Держрезерву та аукціонному комітету, який утворюється останнім, здійснювати будь-які дії з проведення такого аукціону.

Однак, правомірність рішення Держрезерву щодо проведення аукціону, призначеного на 24.11.2017, по лоту № 293 з продажу пшениці 3 класу у кількості 12000 тон (у тому числі 300 тон) за місцем зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП» та дій щодо опублікування оголошення про проведення такого аукціону буде встановлюватися судом першої інстанції в межах даної адміністративної справи.

Разом з тим, позивач приймав участь в аукціоні на придбання пшениці 3 класу, 2007 року закладки у кількості 3000 тон, що виключає, можливість розглядати питання щодо вжиття заходів забезпечення позову щодо такої пшениці у більшому, ніж 3000 тон, розмірі.

Таким чином, колегія суддів в даному випадку вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Держрезерву та аукціонному комітету, який утворюється Держрезервом, здійснювати будь-які дії з проведення аукціону, що передбачені Порядком № 1078, по лоту № 293, призначеному на 24.11.2017, з продажу пшениці 3 класу 2007 року закладки в кількості 3000,00 тон, місце зберігання: ДП «Дунаєвецький КХП» (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький р-н, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова, 1), в тому числі, але не виключно: розглядати заявки учасників аукціону, визначати переможця аукціону, укладати договір купівлі-продажу матеріальних цінностей з переможцем аукціону, до вирішення справи по суті може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, задовольняючи частково клопотання позивача про забезпечення позову.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 13 лютого 2018 року.