Постанова № 72283392, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 369/7844/17 Суддя (судді) першої інстанції: Дубас Тетяна Володимирівна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Будівельних виробів Моноліт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Покровський двір» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Чабанівської селищної ради 29 позачергової сесії VII скликання №429 від 23 листопада 2016 року «Про затвердження детального плану території земельної ділянки 0,4315 га за адресою: смт. Чабани, вул. Покровська, 4-Д».

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваний детальний план території був затверджений Чабанівською селищною радою з порушенням законодавства щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справу та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилався на те, що не існує закону, який би зобов'язував фізичних осіб - громадян знати про дії суб'єктів владних повноважень, які можуть порушити їх права чи прийняті ними рішення.

При цьому, ознайомитись з текстовими та графічними матеріалами детального плану, затвердженого рішенням Чабанівської селищної ради 29 позачергової сесії VII скликання №429 від 23 листопада 2016 року позивач зміг лише 27 квітня 2017 року, коли отримав ці документи за повторним інформаційним запитом від 20.04.2017 №33.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що оскаржуване рішення було належним чином доведено до громадськості шляхом публікації в засобах масової інформації, а саме в районній газеті «Новий день» від 26 листопада 2016 року № 46. Крім того, позивач приймав активну участь у проведенні громадських слухань по обговоренню детального плану, де скористався і реалізував своє право шляхом поданням пропозицій до проекту детального плану території будівництва.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 24 липня 2017 ркоу позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом.

При цьому, рішення Чабанівської селищної ради 29 позачергової сесії VII скликання № 429 від 23.11.2016 «Про затвердження детального плану території» (а.с. 22 Том I) опубліковано в засобах масової інформації, а саме в районній газеті «Новий день» від 26 листопада 2016 року № 46 (а.с. 196 Том I, а.с. 47 Том II) та на офіційному сайті Чабанівської селищної ради (http:/chabany-rada.gov.ua).

24 листопада 2016 року ОСОБА_3 подано до Чабанівської селищної ради запит на інформацію про надання належним чином завіреної копії рішення 29 позачергової сесії VII скликання щодо затвердження детального плану території земельної ділянки площею 0,4315 га, що розташована в межах вулиць Машинобудівників та Покровська 4-Д в смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 48 Том II).

Листом Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.2016 №1490 позивачу надано відповідь на запит разом з копією оскаржуваного рішення (а.с. 49 Том II).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 відповідний позов було подано до суду після спливу шестимісячного строку, який обчислюється з 26 листопада 2016 року, тобто з дня коли позивач повинна була дізнатися про порушення її прав відповідним рішенням відповідача, однак заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не було подано, що свідчить про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною другою статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відтак, КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Чабанівської селищної ради 29 позачергової сесії VII скликання №429 від 23 листопада 2016 року «Про затвердження детального плану території земельної ділянки 0,4315 га за адресою: смт. Чабани, вул. Покровська, 4-Д».

Разом з тим, залишаючи позовну заяву без розгляду, судом першої інстанції не було враховано наступне.

Так, рішення Чабанівської селищної ради 29 позачергової сесії VII скликання № 429 від 23.11.2016 «Про затвердження детального плану території», яке опубліковано в засобах масової інформації, а саме в районній газеті «Новий день» від 26 листопада 2016 року № 46 містило лише заключну частину вказаного рішення.

При цьому, ОСОБА_3 змогла ознайомитись з текстовими та графічними матеріалами детального плану, затвердженого рішенням Чабанівської селищної ради 29 позачергової сесії VII скликання №429 від 23 листопада 2016 року лише 27 квітня 2017 року (а.с. 47 Том II) згідно листа Чабанівської селищної ради від 27.04.2017 №607, коли отримала ці документи за повторним інформаційним запитом від 20.04.2017 №33 (а.с. 44 Том II),

Відтак, оскільки позивач дізнався про повний зміст оскаржуваного рішення та підстав його прийняття у квітні 2017 року, а до суду звернувся за захистом свої порушених прав у липні 2017 року, тому наявні підстави стверджувати, що останнім не пропущено, відведений законодавством шестимісячний строк для звернення до суду.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 13 лютого 2018 року.