Постанова № 72283297, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3874/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 449 від 17.10.2017 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення позивачу спеціального дозволу на користування надрами №3580 від 17.01.2013 та наказ Державної служби геології та надр України № 480 від 30.10.2017 «Про внесення змін до наказу Держдгеонадр» від 17.10.2017 №449.

Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення дії наказу № 449 від 17.10.2017 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та спеціального дозволу на користування надрами № 5203 від 17.01.2013 власником яких є позивач;

2) зупинення дії наказу № 480 від 30.10.2017 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 17.10.2017 № 449»;

3) заборони Державній службі геології та надр України вчиняти будь - які дії, що можуть мати наслідок для анулювання спеціальних дозволів на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та № 5203 від 17.01.2013, власником яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт».

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що винесені спірні накази Державної служби геології та надр України зупиняють дію спеціальних дозволів на користування ним надрами, які призводять до повного зупинення підприємства та завдадуть позивачу значних збитків.

Також вказує на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та свободам, інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме надасть можливість відповідачу вчинити дії щодо анулювання дії дозволів, унеможливить провадження господарської діяльності, призведе до погіршення фінансового стану підприємства, унеможливить своєчасну виплату заробітної плати працівникам та обов'язкових платежів до бюджету, а також призведе до звільнення працівників.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі задоволено частково.

Зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16) № 449 від 17.10.2017 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та спеціального дозволу на користування надрами № 5203 від 17.01.2013, власником яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт» (Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48 ЄДРПОУ 25168700) до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16) № 480 від 30.10.2017 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 17.10.2017 № 449» до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

В решті заявленого клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та прийняти нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2017 не містить жодних висновків щодо наявності очевидної протиправності наказів Державної служби геології та надр України №449 від 17.10.2017 та №480 від 30.10.2017, що суперечить вимогам норм процесуального права. При цьому, єдиною підставою для подання вказаного клопотання про забезпечення позову, судом визначено, що такі накази призводять до повного зупинення підприємства та завдають позивачу значних збитків, що не є належною та достатньою підставою для його задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно до Наказу Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 №449 «Щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» відповідно до п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 29.09.2017 №12/2017), зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу (а.с. 38-39 відокремлених матеріалів справи).

При цьому, наказом Державної служби геології та надр України від 30.10.2017 №480 «Про внесення змін до Наказу Держгеонадр від 17.10.2017 №449» відповідно до п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011, у зв'язку з наявністю підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 19.10.2017 №13/2017), наказано на часткову заміну підстав для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, виклавши стовпці 7 та 8, в редакції, що додається у додатку до цього наказу, а саме зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та спеціального дозволу на користування надрами № 5203 від 17.01.2013, власником яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт» на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011, абзац другий частини першої статті 26 Закону України «Про нафту і газ» (а.с. 33-34 відокремлених матеріалів справи).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду та додатково подав клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Задовольняючи частково клопотання позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки за час розгляду в суді адміністративної справи, спеціальні дозволи, якими володіє позивач можуть бути анулюванні та в разі задоволення адміністративного позову, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Разом з тим, вимоги позивача щодо заборони Державній службі геології та надр України вчиняти будь - які дії, що можуть мати наслідок для анулювання спеціальних дозволів на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та № 5203 від 17.01.2013 не підлягають задоволенню, оскільки суд не може прогнозувати можливі порушення з боку відповідача в майбутньому.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини першої ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З наведеної правової норми слідує, що обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно з частиною третьою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Частиною четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Правова позиція по даному питанню висловлена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», відповідно до п.17 якої судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вбачається з відокремлених матеріалів справи, позивач у своєму клопотанні про забезпечення позову просить:

1) зупинити дію наказу № 449 від 17.10.2017 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та спеціального дозволу на користування надрами № 5203 від 17.01.2013 власником яких є позивач;

2) зупинити дію наказу № 480 від 30.10.2017 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 17.10.2017 № 449»;

3) заборонити Державній службі геології та надр України вчиняти будь - які дії, що можуть мати наслідок для анулювання спеціальних дозволів на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та № 5203 від 17.01.2013, власником яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт».

В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на те, що спірні накази Державної служби геології та надр України зупиняють дію спеціальних дозволів на користування ним надрами, які призводять до повного зупинення виробничої діяльності підприємства, унеможливить своєчасну виплату заробітної плати працівникам та обов'язкових платежів до бюджету.

Однак, колегія суддів зазначає, що з наявних в справі відокремлених матеріалів справи не вбачається достатніх даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 449 від 17.10.2017 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3580 від 17.01.2013 та спеціального дозволу на користування надрами № 5203 від 17.01.2013 та наказу № 480 від 30.10.2017 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 17.10.2017 № 449» є фактично вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у даній справі у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Пласт» - відмовлено та після набрання даним рішенням законної сили, заходи забезпечення позову вжиті судом ухвалою від 16.11.2017 слід скасувати.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Пласт» про забезпечення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 13 лютого 2018 року.