Постанова № 72283120, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3087/13-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Арсірій Р.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Мельничука В.П.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (далі по тексту - ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - ДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати акт перевірки від 18.01.2013 № 22/1-22-80-35912126 та податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 № 0000952280.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 провадження у справі № 826/3087/13-а закрито в частині позовних вимог щодо скасування акта перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 18.01.2013 № 22/1-22-80-35912126.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 05.02.2013 № 0000952280.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 і постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини ухвали Вищого адміністративного суду України, підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд, стало те, що судами не були встановлені обставини щодо змісту операцій з поставки, на які були виписані податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував податковий кредит в сумі 579 315, 00 грн. за липень 2012 року.

Разом з цим, в ухвалі Вищого адміністративного суду України вказано на необхідність встановити обставини фактичного здійснення спірної господарської операції, оскільки, згідно з актами державного виконавця та актами опису й арешту майна, майно, вказане в специфікації до договору лізингу (предмет лізингу), на момент його вилучення на користь ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» знаходилось на території тракторного парку ПАТ «Калинівський агрохім».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено судове засідання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 35912126) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код ЄДРПОУ 32397777) за липень 2012 року.

При проведенні перевірки своєчасності та правомірності відображення в обліку і звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «Сінтезпродсервіс» за липень 2012 року, були використані наступні документи, а саме :

- Копія договору фінансового лізингу № 162-L від 16.05.2011;

- Копії податкових накладних;

- Копії актів державного виконавця;

- Копії актів опису й арешту майна;

- Копії документів сплати лізингових платежів;

- Акт ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 06.12.2012 № 439/22-2/32397777 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сінтезпродсервіс» (код ЄДРПОУ 322397777) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період : липень-жовтень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 22/1-22-80-35912126 від 18.01.2013.

Згідно з цим актом, Товариство порушило норми п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України завищив податковий кредит на 579 315, 00 грн. у податковому обліку за липень 2012 року за податковими накладними, виписаними від імені ТОВ «Сінтезпродсервіс» та підписаними не уповноваженою особою.

У результаті вказаних порушень контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем ПДВ на загальну суму 579 315,00 грн. у податковому обліку за липень 2012 року.

За результатами перевірки контролюючим органом стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 № 0000952280 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 579 315, 00 грн. за основним платежем та 144 829, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 0000952280 від 05.02.2013, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» є надання послуг фінансового лізингу. В 2011 році до ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» з метою отримання послуг фінансового лізингу звернулося ТОВ «Сінтезпродсервіс», між ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» та ТОВ «Сінтезпродсервіс» були укладені наступні Договори фінансового лізингу:№162-Ь від 16 травня 2011 року; №163-L від 16 травня 2011року; №164-L від 16 травня 2011року; №165-L від 16 травня 2011 року; №166-L від 16 травня 2011 року (надалі разом - Договори та/або окремо Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, - позивач на підставі договору купівлі - продажу (поставки) зобов'язується набути у власність Позивача і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене в специфікації, а Відповідач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами договорів, перелік майна, що є предметом лізингу, наведений у специфікаціях, які оформлені у якості додатку № 1 до кожного із договорів.

Таким чином, лізингоодержувач набув у тимчасове володіння і користування наступне майно:

1. Трактор МТ 665 Challenger - США, серійний номер В 062011 (специфікація до договору № 162-L; вилучено на підставі Акта державного виконавця від 26.07.2012 року - податкова накладна № 2607011).

2. Дискова борона 225 TSW Kello-Bilt - Канада, серійний номер AG 081426 (специфікація до договору № 163-L; податкова накладна № 2607012).

3. Трактор МТ 665 С Challenger - Франція, серійний номер В 08005S (специфікація до договору № 164-L; вилучено на підставі Акту державного виконавця від 26.07.2012 року; податкова накладна № 2607015).

4. Трактор МТ 665 С Challenger - Франція, серійний номер В 0620S (специфікація до договору № 164-L; вилучено на підставі Акту державного виконавця від 31.07.2012 року ; податкова накладна № 3107114).

5. Оприскувач причіпний Major 3200/28 Berthoud, серійний номер 101915 (специфікація до договору № 164-L; вилучено на підставі Акту державного виконавця від 26.07.2012 року; податкова накладна № 2607015).

6. Система паралельного керування Leica Mojo mini, виробництва компанії Leica Geosystcms AG - Швейцарія (специфікація до договору Ns 164-L; вилучено на підставі Акта державного виконавця від 26.07.2012 року; податкова накладна № 2607015).

7. Дискова борона KNT 770/3-7.2 SZH, серійний номер 062/2011 (специфікація до договору Ns 164-L; вилучено на підставі Акта державного виконавця від 31.07.2012 року; податкова накладна № 3107114).

8. Сівалка Horsch Pronto, серійний номер 23482701 (специфікація до договору Ms 165-L; вилучено на підставі Акта державного виконавця від 26.07.2012 року ; податкова накладна № 2607014).

9. Культиватор Horsch Tiger, серійний номер 34641343 (специфікація до договору Ns 165-L; вилучено на підставі Акта державного виконавця від 26.07.2012 року; податкова накладна № 2607014).

10. Сівалка Challenger 8122 (специфікація до договору № 166-L; вилучено на підставі Акта державного виконавця від 26.07.2012 року; податкова накладна № 2607013).

Із наведеного вище вбачається, що 26.07.2012 року позивачу було повернуто у повному обсязі предмети лізингу за договорами № 162-L, № 163-L, № 165-L, №166-L, а також повернуто частково предмет лізингу за договором №164-L, на підставі чого лізингоодержувачем було складено податкові накладні № 2607011, № 2607012, № 2607013, № 2607014. № 2607015.

Так, 31.07.2012 року позивачу було повернуто у повному обсязі предмет лізингу за договором № 164-L, на підставі чого лізингоодержувачем було складено податкову накладну № 3107114.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, придбав за договорами купівлі- продажу ((№162-S від 16 травня 201 Іроку, №163- S від 16 травня 2011року, №164-S від 16 травня 2011 року, №165-S від 16 травня 2011 року, №166-S від 16 травня 2011 року, та передав ТОВ «Сінтезпродсервіс» в платне володіння та користування Предмет лізингу (що підтверджується Актами приймання передачі до Договорів).

ТОВ «Сінтезпродсервіс» спочатку належним чином виконував свої зобов'язання та на протязі майже року сплачував лізингові платежі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Однак, починаючи з квітня 2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» перестав сплачувати лізингові платежі, в результаті чого, Позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за вчиненням виконавчих написів:

- №2214 від 15.06.2012 року на Договорі №162-L від 16 травня 2011 року;

- №2213 від 15.06.2012 року на Договорі №163-L від 16 травня 2011 року;

- №2212 від 15.06.2012 року на Договорі №164-L від 16 травня 2011 року;

- №2211 від 15.06.2012 року на Договорі №165-L від 16 травня 2011 року;

- №2210 від 15.06.2012 року на Договорі №166-L від 16 травня 2011 року .

Відповідно до ч. 2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» закріплено право позивача на відмову від договору лізингу та право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

11 липня 2012 року Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Пастерчуком O.JI. було відкрите виконавче провадження по Виконавчому напису.

Відповідно до частини 1. ст. 25 Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

26.07.2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» повернув предмети лізингу позивачу, що підтверджується п'ятьма актами державного виконавця за наступними договорами: №162-L від 16 травня 2011року; №163-L від 16 травня 2011року; №164-L від 16 травня 2011року (частково); №165-L від 16 травня 2011року; №166-L від 16 травня 2011року.

31.07.2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» повернув предмет лізингу в повному обсязі за договором №164-L від 16 травня 2011 року позивачу, що підтверджується актом державного виконавця.

27.08.2102 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Нідченко Д.М. при примусовому виконанні, вимоги виконавчого напису були виконані в повному обсязі за усіма договорами лізингу які були укладені з ТОВ «Сінтезпродсервіс», а саме повернуто позивачеві предмет лізингу, що підтверджується Постановами про закриття виконавчого провадження.

Закриття виконавчого провадження здійснюється відповідно до положень п.п.8 частини 1 ст. 49 Законом України «Про виконавче провадження», а саме виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

Статтею 153.7. Податкового Кодексу України в редакції від 16.08.2012 року встановлено, що у разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

Таким чином, ТОВ «Сінтезпродсервіс» здійснив зворотній продаж предмету лізингу, а Позивач згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України та послуг.

Відповідно до ст. 201.1. Податкового Кодексу України: «На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.»

На підставі вищенаведеного ТОВ «Сінтезпродсервіс» були складенні наступні податкові накладні: 26.07.2012 № 2607011 (по Договір 162-L), № 2607012 по (Договір 163-L), № 2607013 по (Договір 166-L), № 2607014 по (Договір 165-L), № 2607015 по (Договір 164-L) та 31.07.2012 № 3107114 по (Договір 164-L) які в свою чергу згідно наказу ТОВ «Сінтезпродсервіс» №26-К від 20.08.2009 року були підписані ОСОБА_5

Щодо змісту операцій з повернення предмету лізингу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 додатків № 1 (специфікацій) до договорів фінансового лізингу визначено, що предмети лізингу після передачі лізингоодержувачу будуть знаходитись (експлуатуватись): 22400, Вінницька область, м. Калинівка.

Крім того, згідно з п. 14.10 договорів лізингоодержувач зокрема, зобов'язується укласти договір фінансової поруки між лізингодавцем та ТОВ «Калинівський агрохім» (код ЄДРПОУ 05487478, юридична адреса: Вінницька обл. м. Калинівка, вул. Чкалова 1а).

Отже, здійснене державним виконавцем 31.07.2017 року вилучення частини лізингового майна на території тракторного стану ПрАТ «Калинівський агрохім» не може свідчити про те, що таке майно не перебувало у фактичному користуванні ТОВ «Сінтезпродсервіс», оскільки факт експлуатації лізингоодержувачем лізингового майна на території Вінницької області був завчасно погоджений сторонами при укладенні договорів.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що актами державного виконавця ,а також постановами державного виконавця про закінчення виконавчого провадження встановлено, що вимоги виконавчих написів нотаріуса виконано фактично та у повному обсязі, а саме: вилучено та повернуто від ТОВ «Сінтезпродсервіз» на користь ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» визначене у специфікаціях до договорів фінансового лізингу майно.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії AB № 176803 сформованого 26.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» має відокремлений підрозділ «Роднік», що зареєстрований за адресою: Донецька обл., Мар’їнський р-н, смт. Старомихайлівка, вул. Складська, 4.

Як вбачається із описової частини актів державного виконавця від 26.07.2012 року, повернення лізингового майна позивачу від ТОВ «Сінтезпродсервіс» було здійснене за адресою: Донецька обл., Мар'їнський р-н, смт. Старомихайлівка, вул. Складська, 4. Тобто за місцезнаходженням відокремленого підрозділу лізингоодержувача «Роднік».

Колегія суддів звертає увагу на пояснення позивача у справі, що не сплачуючи обумовлені договорами платежі лізингоодержувач, припинив експлуатацію лізингового майна на території м. Калинівка Вінницької області, у зв'язку з чим здійснив переміщення деяких із предметів лізингу на територію власного відокремленого підрозділу «Роднік».

На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що лізингове майно перебувало у тимчасовому володінні та користуванні ТОВ «Сінтезпродсервіс», та згідно із документами, винесеними у рамках виконавчого провадження, було фактично повернуто останнім позивачу.

Щодо повноважень особи ТОВ «Сінтезпродсервіс» на підписання податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 176803, сформованого 26.04.2013 року, керівником та підписантом ТОВ «Сінтезпродсервіс» є ОСОБА_7

Так, ОСОБА_5 була прийнята на постійну роботу до ТОВ «Сінтезпродсервіс» на посаду заступника директора з фінансових питань на підставі наказу директора ТОВ «Сінтезпродсервіс» ОСОБА_7 №26-К від 20.08.2009 р., належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

Водночас, у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія наказу директора ТОВ «Сінтезпродсервіс» ОСОБА_7 № 46 від 01.06.2010 року «Про надання права підпису», яким у зв'язку з виробничою необхідністю надано право підпису паперових екземплярів податкових накладних ТОВ «Сінтезпродсервіс» заступнику директора з фінансових питань ОСОБА_5

Таким чином, господарська операція між ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» та ТОВ «Сінтезпродсервіс» щодо повернення предметів фінансового лізингу відповідає положенням чинного законодавства України та підтверджується згідно статті 201.1. ПК України первинними документами, якими є податкові накладні, підписані уповноваженою на те особою.

Щодо надання доказів по господарським відносинам між ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» та ТОВ «Сінтезпродсервіс», колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що господарські операції між ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» та ТОВ «Сінтезпродсервіс» відповідають положенням чинного законодавства, оскільки мають реальний зміст, що підтверджено податковими накладними як первинними документами, підписаними уповноваженою на це особою та були фактично здійсненими, що підтверджено актами державного виконавця про вилучення та повернення від ТОВ «Сінтезпродсервіс» на користь ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» предметів договорів фінансового лізингу.

Щодо змісту операцій з повернення об'єкту лізингу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 198.1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) дійсно встановлюється право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операції, зокрема, щодо придбання або виготовлення товарів.

Крім того, ст. 153.7 ПК України встановлено, що у разі, якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченою за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

Отже, із урахуванням вищевказаних положень законодавства, а також ст. 14.1.191 ПК України, позивач дійсно міг набути право на віднесення сум податку до податного кредиту у разі підтвердження відповідного постачання товару, а саме підтвердження фактичного повернення предмету лізингу від лізингоодержувача до ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ».

Разом із тим, ст. 14.1.191 та ст. 198.1 ПК України не визначає, що саме можна вважати достатнім підтвердженням постачання товарів, як не визначено і того, що підтвердженням постачанням товарів (повернення предмету лізингу від лізингоодержувача до ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» не може бути акт державного виконавця.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16.12.2014 року по справі № 806/5655/13-а вже було висловлено позицію, відповідно до якої фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг чи повернення таких активів з точки зори оподаткування, відповідно до пп. «а» ч. 3 ст. 14.1.191 Податкового кодексу України, розцінюється як постачання товарів, в тому числі й якщо зобов'язання по такій передачі виконується за сторонами договору іншою повноважною стороною, зокрема, в порядку примусового виконавця.

При цьому, вищевказаним судовим рішенням Вищий адміністративним суд України також висловив позицію, що повернення предмету лізингу не лізингоодержувачем, а державним виконавцем не вказує на те, що зворотна поставка не відбулась.

Тобто, для цілей отримання права на податковий кредит ключовим є фактичне повернення активів ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», яке може підтверджуватися в тому числі й актом державного виконавця.

Також, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.10.2014 року по справі №2а-6890/1370 висловлено позицію, відповідно до якої господарська операція є такою, що відбулась саме у разі фактичного вилучення лізингодавцем предметів фінансового лізингу (зворотній викуп).

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що 26.07.2012 ТОВ «Сінтезпродсервіс» повернув предмет лізингу позивачу, що підтверджується відповідними актами державного виконавця за договорами: № 162-L від 16.05.2011, № 163-L від 16.05.2011, № 164-L від 16.05.2011, № 165-L від 16.05.2011, № 166-Ьвід 16.05.2011.

Та зазначає, що матеріали справи містять п'ять актів державного виконавця, які підтверджують фактичне та реальне повернення ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» предметів лізингу за п'ятьма договорами про фінансовий лізинг.

Щодо посилання на те, що предмет лізингу, на момент його вилучення на користь ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» знаходився на території тракторного парку ПАТ «Калинівський агрохім», а отже, фізично не перебувало в користуванні у ТОВ «Сінтезпродсервіс» та не могло бути повернуто останнім до позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як повернення предмета лізингу шляхом примусового вилучення прирівнюється до повернення майна, а повернення предмету лізингу може відбуватись на митній території України відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, більш того актами вилучення вказано, що предмети лізингу вилучені саме у ТОВ «Сінтезпродсервіс» за участі Державної виконавчої служби України, тобто органом, що здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Тому зазначене вище посилання не відповідає, ані матеріалам справи, ані фактичними обставинами.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що з п'яти актів державного виконавця, які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що предмет лізингу був вилучений саме у ТОВ «Сінтезпродсервіс».

Таким чином, до моменту примусового вилучення майна всі предмети за договорами фінансового лізингу були у тимчасовому володінні та користуванні саме ТОВ «Сінтезпродсервіс», що підтверджується умовами вказаних вище договорів та не заперечується самим контрагентом ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ».

Щодо тверджень про невідповідність податкових накладних, які і стали підставою для формування спірного податкового кредиту, крім майна, яке вказано в специфікації до договору лізингу, вказано і інше майно, колегія суддів зазначає наступне

Так, при проведенні перевірки відповідач в акті перевірки №22/1-22-80-35912126 від 18.01.2013 року відобразив лише один договір замість п'яти, а податкових накладних всі шість.

Отже, позивач та ТОВ «Сінтезпродсервіс» провели операцію зворотного викупу предмета лізингу та оформили податкові накладні відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» - задоволити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 05.02.2013 року №0000952280.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 12 лютого 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.П. Мельничука