Постанова № 72282955, 14.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року справа №805/1516/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Василенко Л.А., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Чернявської К.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецьк-Авто" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 р. у справі № 805/1516/17-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М., повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2017 року м. Слов’янську Донецької області) за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецьк-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (відповідач 1), Головного управління ДФС у Донецькій області (відповідач 2) про визнання протиправним дій щодо відмови у списанні податкового зобов’язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в розмірі 806693,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.04.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у списанні податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Донецьк-Авто" в сумі 806 693, 93 грн.; зобов’язати відповідачів прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 25 7019, 87 грн., що складається з орендної плати за користування земельними ділянками в червні-грудні 2014 року; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 805/1516/17-а у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 188-190).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги вимоги ст. 6 ОСОБА_3 № 1669, відповідно до якої звільнено суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього ОСОБА_3.

Також, позивачем були надані всі необхідні документи, передбачені законодавством України, для списання безнадійного податкового боргу.

Відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецьк-Авто" до суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, а представник відповідачів проти цих доводів заперечував.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство “Донецьк-Авто” зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 03112840, перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Позивачем засобами електронного зв’язку було подано до відповідача податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014, 2015 роки, де позивачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання за 2014 рік у сумі 440605,52 грн. та за 2015 рік у сумі 550756, 90 грн.

Згідно із додатком № 2 до вищезазначених декларацій позивачем зазначені три земельні ділянки, орендодавцем яких виступає Краматорська міська рада.

Відповідач 1 листом від 03.10.2016 року № 14471/10/05-15-17-012 повідомив позивача, що станом на 30.09.2016 року за ним обліковується податковий борг у сумі 806693,93 грн. (а.с. 10).

Позивач 15.11.2016 року звернувся із заявою до відповідача 1 про списання безнадійного податкового боргу у сумі 806693,93 грн., що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс – мажорних обставин). У якості додатку до вказаного листа було надано копію сертифікату (висновку) ТПП України № 1502 про настання обставин непереборної сили від 12.11.2014 року № 4744/05-4 (а.с. 11).

Відповідно до вищезазначеного ОСОБА_4 пунктами 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України ТПП України засвідчує настання обставин непереборної сили з 02.05.2014 року, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 14).

Відповідач 1 листом від 16.12.2016 року № 19887710/05-15-17-012 повідомив, що позивачем не надані обов’язкові документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, тому немає підстав для прийняття рішення щодо списання безнадійного податкового боргу. ОСОБА_4 № 1502 від 12.11.2014 року ТПП України не містить необхідної інформації для проведення аналізу впливу форс-мажорних обставин на несплату податків та виникнення боргу у ПАТ «Донецьк-авто» та не свідчить, що податковий борг є безнадійним (а.с. 12-13).

З листа відповідача від 31.10.2017 року № 7607/10/05-15-08 вбачається, що станом на 31.10.2017 року в інтегрованій картці платника ПАТ «Донецьк-Авто» рахується за кодом платежу 18010600 орендна плата з юридичних осіб – недоїмка у сумі 255937, 03 грн., залишок несплаченої пені у сумі 296370, 14 грн., тобто заборгованість всього складає 552307, 17 грн. (а.с. 157).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 п. 101.2. ст. 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За приписами п.101.5 ст.101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Згідно до п. 2.1 цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Підпунктом 4.2 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Додатком № 1 до вищезазначеного Порядку встановлена форма Рішення про списання безнадійного податкового боргу. Інших форм у вигляді Рішення зазначеним Порядком не передбачено.

Так, відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 “Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин” (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 ОСОБА_3 України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі – ОСОБА_3 № 1669-VII), період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає ОСОБА_3 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” (від 30 жовтня 2014 року № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”, від 05 листопада 2014 року № 1079 “Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053”), м. Краматорськ Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно статті 10 ОСОБА_3 №1669-VІІ, протягом терміну дії цього ОСОБА_3 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” ОСОБА_3 №1669-VІІ, вбачається, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього ОСОБА_3.

Дія цього ОСОБА_3 поширювалась на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Вищезазначеним ОСОБА_3 України "Про торгово-промислові палати в Україні" доповнений статтею 14-1, відповідно до якого Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Зі змісту сертифікату (висновку) ТПП України №1502 про настання обставин непереборної сили від 12.11.2014 року № 4744/05-4 згідно пунктів 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України ТПП України засвідчує позивачу настання обставин непереборної сили з 02.05.2014 року, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 14).

Таким чином, позивачу виданий сертифікат, із засвідченням настання обставин непереборної сили, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, яка в свою чергу передбачає процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов’язань, а ні процедуру звільнення від такої сплати, або взагалі підставу для не нарахування останньому штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та списання безнадійного податкового боргу.

За таких обставин, наявність у позивача ОСОБА_4 не є підставою для списання безнадійного податкового боргу, а засвідчує лише факт, який повинен братись до уваги контролюючим органом для надання платникові розстрочення/або відстрочення сплати таких зобов’язань через обставини непереборної сили.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Донецьк-Авто" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним дій щодо відмови у списанні податкового зобов’язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в розмірі 806693,93 грн.

Посилання апелянта на ст. 6 ОСОБА_3 № 1669 є безпідставною, оскільки предметом адміністративного позову є зобов’язання відповідачів прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 25 7019, 87 грн., що складається з орендної плати за користування земельними ділянками в червні-грудні 2014 року.

На переконання колегії позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права. Дійсно, ст. 6 ОСОБА_3 № 1669 є нормою прямої дії, але у випадку вжиття контролюючим органом заходів, визначених податковим кодексом. Як було з’ясовано при апеляційному розгляді справи, фіскальна служба не висувала позивачеві податкової вимоги, не приймала інших рішень, спрямованих на стягнення податкової заборгованості саме з цих підстав.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції в цій частині було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецьк-Авто" - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 р. у справі № 805/1516/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Г.М. Міронова

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_5