Постанова № 72282828, 13.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року справа №812/1391/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 р. у справі № 812/1391/17 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2017 року № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якому просила, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2017 року № НОМЕР_1, яким застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а.с.3-6).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року відмовлено в задоволені позовних вимог (а.с.151-157).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.164-168). В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевірка у магазині «Арина» у присутності позивача не проводилась, направлення та повідомлення про проведення перевірки магазину не отримувала. ОСОБА_2 зазначена в акті перевірки, як продавець магазину «Арина», позивачу не відома та не є продавцем в цьому магазині. Зазначена особа взагалі не була встановлена, отже вона не мала права отримувати направлення та повідомлення про проведення перевірки, та розписуватися в акті. З матеріалів справи неможливо встановити існування вказаної особи, знаходження її в магазині позивача та реалізацію пива у магазині позивача. Докази того, що фотографії зроблені у магазині позивача матеріали справи не містять. Апелянт також зазначає, що до акту перевірки внесені недостовірні та не існуючи дані щодо посилання на неіснуючу видаткову накладну «Т/РН 00072740 від 22.07.2017 року». Долучена фотографія частини накладної не містить даних постачальника та підпису уповноважених представників, а отже вказана накладна не є належним доказом. Також, судом не надано оцінку доводам позивача, що пиво світле «Жигулівське» 4,5 % об., об’ємом 0,5 дм.куб., дата розливу 22.06.2017 року, виробник ПрАТ «Оболонь», на дату складення акту перевірки від 08.08.2017 року не постачалось, не отримувалось та не знаходилось у магазині «Арина», що підтверджують договори поставки, акти звірки розрахунків, видаткові товарні накладні. Отже, вказане пиво не могло бути реалізовано в магазині позивача.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 04.07.2016 року, основний вид економічної діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (а.с.8, 27-29).

Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку від 06 липня 2016 року № 1612123400726, позивач з 01.08.2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування 2 групи. Вид господарської діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Господарська діяльність здійснюється у магазині “Аріна”, розташованому у м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30-1 (а.с.9).

За договором оренди приміщення від 01 липня 2016 року б/н, позивач орендує у фізичної особи ОСОБА_3, приміщення за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30, в якому розташований магазин «Аріна» (а.с. 51-55).

Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 31 липня 2017 року № 436 «Про проведення фактичної перевірки», наказано провести фактичну перевірку ОФП ОСОБА_1 за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул.. Миру, буд.30 (магазин «Аріна») з 08.08.2017 року по 17.08.2017 року (а.с.62).

На підставі наказу Головним управлінням ДФС у Луганській області видано направлення від 31 липня 2017 року №№ 312, 313 на проведення фактичної перевірки (а.с.63-64).

Згідно з розпискою ОСОБА_2 (продавця фізичної особи - підприємця ОСОБА_1) з направленнями на проведення перевірки ознайомлено, копію наказу від 31 липня 2017 року № 436 вручено (а.с.63, 64).

Відповідно до акту від 08 серпня 2017 року за № 214/12-32/40-01/НОМЕР_2 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30 (магазин “Аріна”) (а.с.65-66).

Згідно з висновками акту встановлено продаж алкогольних напоїв, а саме однієї пляшки пива “Жигулівське” світле об’ємом 0,5 л вміст спирту 4,5 % виробництва ПрАТ “Оболонь” (дата розливу 22 червня 2017 року), за ціною 12,20 грн, розрахунковий документ не видавався, ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями відсутня, чим порушено статтю 15 Закону № 481/95-ВР та пункт 26 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі – Правила № 854).

Додаток № 1 до акту перевірки містить дані про наявний товар, що знаходиться в реалізації (на збереженні) та перевірений суцільно (вибірково), а саме, товар отриманий за накладною Т/РН-00072740 від 22.07.2017 року в якій відсутні дані постачальника, та зазначено товар: пиво Рогань світле об’ємом 0,5л., пиво Оболонь світле 0,5 л., пиво світле Балтика № 7 0,5 л., на загальну суму 345,50 грн (а.с.67).

До акту перевірки додано фотознімок від 08.08.2017 року зазначеної розрахункової накладної Т/РН-00072740 від 22.07.2017 року, в якій зазначено – кінцевого споживача магазин Аріна, за адресою м. Рубіжне, вул. Мира, 30-1. Вказана накладна містить перелік пива отриманого за нею з коригуванням ручкою ціни (а.с.77)

Також, матеріали справи містять фотознімок від 08.08.2017 року довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій форми № 2-РРО виданої на імя ОСОБА_1 (а.с.78).

До акта також додано інші фотознімки магазину на яких наявний продавець та відповідний товар (а.с.74-78).

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року, які є додатком до акту, остання працює в магазині “Аріна”, розташованому за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30, продавцем (копія трудового договору буде надана пізніше). В її обов’язки входить роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями, алкогольними напоями (пивом), а також прийняття товару. Вся робота виконується з вказівок керівника ОСОБА_1 08 серпня 2017 року нею продано покупцю пиво “Жигулівське” світле об’ємом 0,5 л вміст спирту 4,5 % виробництва ПРаТ “Оболонь” (дата виробництва 22 червня 2017 року), за ціною 12,20 грн, а також пиво “Рогань традиційне” світле об’ємом 0,5 л вміст спирту 4,8 % виробництва ПАТ “ОСОБА_4 УКРАЇНА” (19 червня 2017 року) за ціною 11,60 грн. Чек на вищевказані покупки не вибивала, оскільки касовий апарат був вимкнений (а.с. 69).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 від 08 серпня 2017 року, які є додатком до акту, останній в магазині “Аріна”, розташованому за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30, купив пиво “Жигулівське” світле об’ємом 0,5 л вміст спирту 4,5 % виробництва ПРаТ “Оболонь” (дата виробництва 22 червня 2017 року), за ціною 12,20 грн, чек йому не виданий (а.с. 70).

Акт від 08 серпня 2017 року за № 214/12-32/40-01/НОМЕР_2 та додаток № 1 до акта підписані продавцем ОСОБА_2 без заперечень та зауважень.

Головним управлінням ДФС у Луганській області на підставі висновків акту від 08 серпня 2017 року за № 214/12-32/40-01/НОМЕР_2, винесено податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2017 року № НОМЕР_1, яким за порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу п’ятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (а.с.18, 19, 72, 73).

22 серпня 2018 року позивач не погодившись з актом перевірки звернувся до відповідача з запереченнями (а.с.15).

Рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 06.09.2017 року висновки ату залишені без змін (а.с.20-22).

Відповідно до матеріалів справи, позивач отримав Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 03 серпня 2017 року реєстраційний номер 712126400990 з терміном дії з 10 серпня 2017 року до 10 серпня 2018 року, тобто, ліцензія отримана після проведення спірної фактичної перевірки (а.с.71).

В матеріалах справи також містяться документи: лист малого приватного підприємства “Принт” від 07 листопада 2017 року про справність реєстратора розрахункових операцій, договір від 12 липня 2016 року № 68/2016 на сервісне обслуговування реєстратора розрахункових операцій, договори поставки продукції від 29 липня 2006 року № 2161 та від 28 липня 2016 року, акти звірки розрахунків станом на 01 серпня 2017 року, на 01 вересня 2017 року та за період з 01 січня 2017 року по 08 листопада 2017 року, товарні накладні від 23 червня 2017 року № 2744, від 07 липня 2017 року № 782, від 21 липня 2017 року № 2783, фіскальні чеки від 14 липня 2017 року та 31 липня 2017 року, видаткова накладна від 02 вересня 2017 року № С/РН-00012342, товарна накладна від 01 серпня 2017 року № 124, фіскальний чек від 08 серпня 2017 року, витяг з книги обліку розрахункових операцій № 3000249705р/2. З зазначених документів вбачається, що позивач у період з 23 червня 2017 року по 01 серпня 2017 року отримував пиво в асортименті (місце розвантаження магазин «Аріна») (а.с.115-119, 142).

Отже, позивач не мав на час проведення перевірки та отримання за вищезазначеними накладними пива, ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у магазині “Аріна”, розташованому у м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30.

Наявна в матеріалах справи книга обліку розрахункових операцій № 3000249705р/2 та Z-звіти реалізованих товарів від 07.08.2017, 08.08.2017, 10.08.2017, 08.08.2017 свідчить, що за період з 01 липня 2017 року по 10 серпня 2017 року мають нульові показники, що свідчить про не проведення взагалі позивачем розрахункових операцій при здійсненні господарської діяльності у цій період (а.с.145-146).

Судом першої інстанції у судовому засіданні були допитані свідки.

Відповідно до пояснень свідка - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_6, ним разом з головним державним ревізором – інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_7 проведено фактичну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30 (магазин “Аріна”). В ході перевірки було встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії. Перед початком проведення перевірки, коли вони стояли біля магазину “Аріна” (над магазином наявний навіс з написом “Аріна”), побачили, що до магазину зайшов чоловік без сумки та з порожніми руками, а із магазину вийшов з пляшкою пива “Жигулівське” світле об’ємом 0,5 л. Зазначений чоловік (ОСОБА_5) після виходу з магазину пояснив, що придбав пиво в магазині та погодився надати письмові пояснення до акта перевірки. Під час знаходження біля магазину бачили, як із магазину виходять люди з пивом. Однак, надавати письмові пояснення останні відмовились. Коли перевіряючі зайшли до магазину, в магазині у торговому залі за прилавком була тільки одна людина - ОСОБА_2, яка представилась продавцем магазину. Вказаній особі було вручено копію наказу на проведення перевірки та ознайомлено з направленнями на перевірку. В торговому залі ОСОБА_2 орієнтувалась добре, надавала всі необхідні документи та пояснення. Під час проведення перевірки продавець продовжила продавати товар, у тому числі пиво. При цьому, жодної операції через реєстратор розрахункових операцій не було проведено. Під час проведення перевірки фіксація порушень здійснювалась шляхом фотографування на мобільний телефон ОСОБА_6.

Згідно пояснень свідка - головного державного ревізору – інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_7, ним разом з начальником відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Луганській області ОСОБА_6 проведено фактичну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 30 (магазин “Аріна”). В ході перевірки було встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії. До початку проведення перевірки, коли вони стояли під вікнами магазину “Аріна” (фронтальна частина над входом має напис “Аріна”), побачив, як із магазину вийшов чоловік з пляшкою пива “Жигулівське” світле об’ємом 0,5 л. Зазначений чоловік (ОСОБА_5) пояснив, що придбав пиво в магазині та погодився надати письмові пояснення до акта перевірки. Пояснення від ОСОБА_5 відбирав ОСОБА_6 на вулиці. Безпосередньо факту продажу пива у магазині свідок не бачив. Під час проведення перевірки в магазині складав опис товару. В холодильниках, наявних у магазині, пива “Жигулівське” світле об’ємом 0,5 л більше не було. В магазині була тільки ОСОБА_2, яка назвалась продавцем. Договір про трудові відносини з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 не надався, інформація до акта перевірки була внесена зі слів. Під час проведення перевірки фіксація порушень здійснювалась шляхом фотографування на мобільний телефон ОСОБА_6.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що контролюючий орган мав законні підстави для проведення фактичної перевірки позивача, спірний наказ було прийнято обґрунтовано, згідно норм чинного законодавства, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення позивачем вимог законодавства.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Колегія суддів зазначає, що пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин за наявності хоча б однієї з яких перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявністю підстави, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Наказ на проведення фактичної перевірки від 31.07.2017 року № 436 та направлення від 31.07.2017 року № 312, 313, містять обставину для перевірки, перевірка дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів. Тобто, при прийнятті рішення про проведення перевірки відповідач діяв відповідно до вимог законодавства.

Пункт 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України передбачає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

За пунктом 80.7 ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до її проведення здійснюється згідно із ст. 81 Податкового кодексу України (п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання, у випадках передбачених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Отже, посадові особи контролюючого органу мають право проводити перевірку у разі пред’явлення вищезазначених документів платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції).

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі 21-425а14, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Відповідно до матеріалів справи, з наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки було ознайомлено під розписку ОСОБА_2, яка безпосередньо та фактично проводила розрахункові операції у магазині фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, як продавець магазину. Отже, відповідачем було дотримано вимоги законодавства.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ратифікованим виноградним, спиртом етиловим ратифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі – Закон № 481/95-BP).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 481/95-BP, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Так, відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону № 481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000,00 грн. (абз. 5).

Відповідно до пункту 2 та 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі – Порядок), фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

До суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно п. 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для застосування фінансових санкцій слугував акт перевірки, яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, а саме пива, фізичною особою, яка є продавцем магазину, без наявності ліцензії. В підтвердження вказаних обставин відповідачем надано письмові пояснення продавця та покупця, фотознімки (продукції, магазину, продавця та розрахункової накладної).

Стосовно посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не перебувала у трудових відносинах з позивачем, тобто, не є продавцем магазину, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями абз. 1, 3 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, крім випадків передбачених цією статтею Кодексу. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

При цьому, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи (абз. 4 ст. 24 цього Кодексу).

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 була фактично допущена до роботи та виконувала роботу з реалізації товару, то її слід вважати працівником позивача, тобто, такою, що перебувала з ним у трудових відносинах, оскільки відсутність трудового або цивільно-правового договору між позивачем та продавцем свідчить лише про порушення вимог трудового законодавства.

Таким чином, доводи позивача про те, що ОСОБА_2 офіційно не є продавцем у магазині «Аріна», в якому здійснює господарську діяльність позивач, не спростовують факт реалізації продажу алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, оскільки позивач є особою, яка відповідає за дотриманням встановленого законодавством порядку ведення господарської діяльності у магазині, у тому числі за дотриманням вимог Закону № 481/95-ВР.

Посилання апелянта на те, що пиво світле «Жигулівське» 4,5 % об., об’ємом 0,5 дм.куб., дата розливу 22.06.2017 року, виробник ПрАТ «Оболонь», на дату складення акту перевірки від 08.08.2017 року не постачалось, не отримувалось та не знаходилось у магазині «Арина», що підтверджують договори поставки, акти звірки розрахунків, видаткові товарні накладні, колегія суддів не приймає, оскільки відсутність у наданих позивачем документах вказаної пляшки не свідчить про не придбання її позивачем для реалізації в подальшу. Так, акти звірки розрахунків станом на 01 серпня 2017 року, на 01 вересня 2017 року та за період з 01 січня 2017 року по 08 листопада 2017 року, свідчить про більшу кількість поставок в період червень – серпень 2017 року, ніж за якими позивач надав накладні. Крім того, позивач міг не відобразити у своїх документах вказаний товар.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що матеріалами справи неможливо встановити існування ОСОБА_2, знаходження її в магазині позивача та реалізацію пива саме у магазині позивача, та те, що фотознімки зроблені саме у магазині позивача, з наступних підстав.

Як зазначалось, відсутність належним чином оформлених трудових відносин між позивачем та продавцем магазину не може свідчити на відсутність встановленого перевіркою порушення та не звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності. Фотознімком від 08.08.2017 року підтверджено, що вказана особа - ОСОБА_2, здійснювала продаж в магазині позивача.

На вказаних фотознімках відображено довідку про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій форми № 2-РРО виданої на ім’я ОСОБА_1, яку відповідач зробив в межах приміщення магазину.

Крім того, відповідно до наданих документів бухгалтерського обліку, позивач у період з 23 червня 2017 року по 01 серпня 2017 року отримував пиво в асортименті, яке було розвантажено у магазині «Аріна», що належить позивачу та було в реалізації в цьому магазині. Вказаний в документах асортимент (назва, виробник тощо) відповідає тим, що зображені на фотознімках.

Колегія суддів зазначає, що зазначеними первинними документами, підтверджено факт здійснення господарських операцій, зокрема, придбання товару (пива) для подальшої реалізації в магазині «Аріна», який належить позивачу.

При цьому, як зазначалось, ліцензію позивач отримав вже після перевірки. Так само, у позивача був відсутній вид діяльності, як оптова чи роздрібна торгівля алкогольними напоями, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Тобто, на час проведення перевірки та отримання за вищезазначеними накладними пива, позивач не мав ліцензії на право роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями у магазині “Аріна” та права здійснювати такий вид господарської діяльності як продаж алкогольних напоїв.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України,суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів надаючи в сукупності оцінку наявним в матеріалам справи доказам, дійшла до висновку, щодо доведеності факту реалізації - продажу алкогольних напоїв без відповідної ліцензії в магазині позивача, особою, яка безпосередньо та фактично проводила ці розрахункові операції та продаж товарів у цьому магазині, та обґрунтованості рішення відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині продажу алкогольних напоїв за відсутності відповідної ліцензії.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 р. у справі № 812/1391/17 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 р. у справі № 812/1391/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 13 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.Д. Компанієць

ОСОБА_8