Постанова № 72282822, 13.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року справа №805/2739/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Василенко Л.А., Казначеєва Е.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в справі № 805/2739/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (надалі Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі Відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.12.2016, яким за порушення встановлених граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у загальному розмірі 14030364,32 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час проведення камеральної перевірки позивача встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за період з 30.05.2016 по 31.07.2016, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Наголошує на правомірності висновків, зазначених в Акті про результати камеральної перевірки від 15.08.2017 та відсутності підстав для задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовцями Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача даних електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Єдиного реєстру податкових накладних) за період з 30.05.2016 по 31.07.2016 (включно). Результати перевірки оформлені Актом № 539/05-21-12/36982901 від 15.08.2016.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо граничних термінів реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ 48650983,96 грн.

На підставі акту перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.09.2016 року про застосування штрафу загальному розмірі 14030364,32 грн.

Реалізуючи право на адміністративне оскарження позивач подав до Головного управління державної фіскальної служби України у Донецькій області скаргу, яку рішенням № 7188/10/05-99-10-01-12-1 від 13.12.2016 було частково задоволено внаслідок невірного визначення суми штрафу в розмірі 30%.

15 грудня 2016 року прийнято нове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким визначено суму штрафу у загальному розмірі 14030364,32 грн.

Скарги позивача, направлені до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 18.01.2017 року за № 11-юр та Державної фіскальної служби України від 16.03.2017 № 46-ю, залишені без розгляду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавством встановлено чіткі терміни реєстрації податкових накладних, що надаються продавцем товару покупцю, в Єдиному реєстрі податкових накладних та за порушення яких податковим законодавством передбачено нарахування штрафних санкцій.

Водночас, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб'єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов'язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Як зазначалося вище підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень зазначено Акт камеральної перевірки № 539/05-21-12/36982901 від 15.08.2016 року, яким було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» граничних термінів реєстрації податкових накладних №18 від 24.06.2016, № 23 від 20.05.2016, № 10 від 17.06.2016, № 18 від 13.05.2016,№ 3 від 06.05.2016, № 67 від 29.04.2016, №69 від 29.04.2016, № 68 від 29.04.2016, № 64 від 29.04.2016, № 74 від 29.04.2016, № 73 від 29.04.2016, № 71 від 29.04.2016, № 72 від 29.04.2016, № 70 від 29.04.2016, № 95 від 29.04.2016, № 66 від 22.04.2016, № 55 від 15.04.2016, № 53 від 08.04.2016, № 65 від 27.05.2016, № 51 від 27.05.2016, № 66 від 27.05.2016, № 48 від 01.04.2016, № 82 від 29.04.2016, № 83 від 29.04.2016, № 87 від 29.04.2016, № 92 від 29.04.2016, № 93 від 29.04.2016, № 32 від 15.04.2016, № 33 від 15.04.2016, № 34 від 15.04.2016, № 35 від 15.04.2016, № 36 від 15.04.2016, № 37 від 15.04.2016, № 38 від 15.04.2016, № 39 від 15.04.2016, № 40 від 15.04.2016, № 41 від 15.04.2016, № 42 від 15.04.2016, № 43 від 15.04.2016, № 44 від 15.04.2016, № 83 від 180.3.2016. № 45 від 18.03.2016, № 47 від 18.03.2016, № 46 від 18.03.2016, № 48 від 18.03.2016, № 50 від 18.03.2016, № 49 від 18.03.2016. Однак колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо ненадання правової оцінки таким діям позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 63.1 ст. 63 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Аналізовані законодавчі приписи свідчать про те, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, камеральною перевіркою не охоплюється.

При цьому, з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: "предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Тобто, контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в рамках камеральної перевірки, тоді як камеральна перевірка позивача була проведена 15.08.2016 року та саме з підстав дотримання позивача граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість за період з 30.05.2016 по 31.07.2016 року.

Таким чином, невиконання відповідачем вимог підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оскільки Покровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Донецькій області протиправно проведено камеральну перевірку позивача та висновки такої перевірки не могли бути нею покладені в основу для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.12.2016 року за № НОМЕР_1 є протиправними та підлягає скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Постанова складена в повному обсязі 14 лютого 2018 року.

Керуючись статями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 805/2739/17-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів Л.В. Ястребова

ОСОБА_3

ОСОБА_4