
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 лютого 2018 року справа №263/9299/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
ОСОБА_1 Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 січня 2018 року у справі № 263/9299/16-а за позовом ОСОБА_3 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі – Управління) на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 січня 2018 року у справі № 263/9299/16-а.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В порушення вимог наведеної статті заявником не надано оригінал документу про сплату судового збору, з якого вбачається, що судовій збір за подання апеляційної скарги сплачено в повному обсязі.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України “Про судовий збір”, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Частиною 3 статті 9 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі – Закон № 3674-VI, в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.
Судовий збір сплачується як у безготівковій так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку та справляється за місцем розгляду справи.
У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції апелянтом було подано 2 лютого 2018 року.
Відповідно до п.п. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 07.12.2017, для працездатних осіб у 2018 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.
З матеріалів справи вбачається, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Таким чином апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 1762 грн.
Відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762 грн. за наступними реквізитами для сплати судового збору: рахунок – 31211206781059, код ЄДРПОУ – 37944338, МФО банку – 834016, отримувач – Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк – ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу – судовий збір, код класифікації доходів 22030101.
Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання обґрунтоване тим, що Управління не має можливості сплатити судовий збір через відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити від сплати судового збору.
Ознайомившись із заявленим клопотанням Управління, суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 3674-VI (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування.
Також, апелянтом не надано до матеріалів справи доказів, здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Крім того, суддя-доповідач зауважує, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI (в редакції після 15.12.2017) вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, суддя-доповідач вважає, що чинним законом встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання щодо звільнення від сплати судового збору відсутні.
Слід зазначити, що стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції прийнято ухвалу 16 січня 2018 року ц відкритому судовому засіданні за участю представника зацікавленої особи ОСОБА_4
Проте, апеляційну скаргу апелянтом подано 2 лютого 2018 року (відповідно відбитку штампу вхідної кореспонденції на апеляційній скарзі), тобто з порушення строку на апеляційне оскарження.
Слід зазначити, що до апеляційної скарги не додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а відповідної заяви щодо його поновлення не надано, суддя-доповідач дійшов до висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу апелянта без руху з наданням строку для подання апелянтом заяви щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску, якщо такі є.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, необхідно надати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням причин поважності його пропущення, а також надати оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись статтями 133, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволені клопотання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 січня 2018 року у справі № 263/9299/16-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку з обґрунтуванням причин поважності його пропущення, якщо такі є, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2
Судове рішення № 72282799, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/9299/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: