Ухвала суду № 72282486, 16.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2018 р. справа № 804/6517/17 Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2017 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та опису цінного листа, адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі по тексту - ДДУВС) відправлений 09 жовтня 2017 року) позивач ДДУВС звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії (далі по тексту - ГУ МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії) про стягнення заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року адміністративний позов ДДУВС до ОСОБА_1, третя особа: ГУ МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення заборгованості задоволений частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 11 грудня 2017 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4900057044565/, апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, відправлена 07 грудня 2017 року) відповідач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакціях чинних на момент подання апеляційної скарги, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, скаржником ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приписами статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент подання апеляційної скарги, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 07 листопада 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження ухвалено постанову.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 17 листопада 2017 року включно.

Однак, апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року до суду першої інстанції подана 07 грудня 2017 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4900057044565/, тобто з двадцятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року навіть виготовлена 07 грудня 2017 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Втім, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скаржником ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не заявлялось.

- в порушення вимог частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, скаржником ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення скаржника ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень.

Приписами частин 1, 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.

Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ДДУВС просить суд стягнути витрати, пов`язані з утриманням відповідача ОСОБА_1 у ДДУВС.

Таким чином, звернені до суду вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача ОСОБА_1 у ДДУВС, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновими.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ДДУВС звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 09 жовтня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також поштовий штемпель на конверті та опис цінного листа.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 09 жовтня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також поштовий штемпель на конверті та опис цінного листа, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1600 грн.

Ціна позову (сума майнових вимог позивача ДДУВС), відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, становить 24209 грн. 68 коп., а 1,5 відсотка ціни позову - 363 грн. 14 коп.

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до суду першої інстанції подано 07 грудня 2017 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 4900057044565/.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за поданням, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень має бути сплачено судовий збір в розмірі 1760 грн. (1600 грн. х 110% ).

При цьому, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинен сплачувати судовий збір.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, судового збору.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не відповідає вимогам статей 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з двадцятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у встановленому законом порядку не ставилося, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, залишити без руху, надавши скаржнику ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати скаржнику ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині не надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук