Постанова № 72282325, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №805/3992/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар судового засідання – Чернявська К.Г.

за участю представників: позивача – директор ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність № 148 від 31.12.2018 року ордер серії ДН № 01985,

відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 36566/10/05-99 від 13.12.2017 року,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року у справі № 805/3992/17-а (головуючий І інстанції Зеленов А.С. у приміщенні суду вул. Добровольського, 1, м. Слов’янськ, повний текст складено 11 грудня 2017 року) за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинним наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.05.2017 № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810»,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинним наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.05.2017 року № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810» з моменту його видання (а.с. 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року відмовлено у задоволені зазначеного позову (а.с. 99-101).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування скарги посилався на неврахування судом висновків Вищого адміністративного суду України від 11.05.2016 року у справі № К/800/4432/15 та Верховного суду України від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14, відповідно до яких у кримінальному провадженні слідчий суддя не має право призначити позапланову податкову перевірку (а.с. 108-111).

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник відповідача, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, встановила наступне.

Позивач – Комунальне автотранспортне підприємство 052810 зареєстроване, в якості юридичної особи 20.10.1993 року (код ЄДРПОУ 05448946) за адресою: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Артема, буд.235, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 39-40).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.04.2017 року у справі № 234/5028/17 від 06.04.2017 року задоволено клопотання слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про призначення позапланової документальної перевірки по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 42017051390000016 від 06.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України і надано дозвіл та зобов’язано службових осіб ГУ ДФС України у Донецькій області на проведення позапланової документальної виїзної перевірки КАТП «052810» за адресою: м. Краматорськ, вул. Охтирська (Артема), 235, з правом виїзду на місце розташування полігону ТПВ за адресою: м. Краматорськ, вул. Танкістів, 182, на предмет правомірності застосування коефіцієнту «1» при обчисленні екологічного податку та з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати екологічного податку посадовими особами Комунального автотранспортного підприємства «052810» (код ЄДРПОУ 37384406), юридична адреса: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Охтирська (Артема), 235, за період з січня 2014 року по грудень 2016 року (а.с. 9-12).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.05.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою директора Комунального автотранспортного підприємства 052810 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06.04.2017 року у справі №234/5028/17 (а.с. 43-44).

Згідно ухвали проведення перевірки доручене працівникам ГУ ДФС у Донецькій області.

04.05.2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області прийнято наказ № 402 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810 (ЄДРПОУ 05448946) з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати екологічного податку за період з 01.01.2014 рокупо 31.12.2016 року (а.с. 7-8).

Направлення від 04.05.2017 року № 392 та № 393 були пред’явлені особисто під підпис директору Комунального автотранспортного підприємства 052810 ОСОБА_1 В журналі реєстрації перевірок зроблено відповідний запис від 10.05.2017 №73 (а.с. 92-93).

Позивач допустив посадових (службових) осіб до проведення перевірки, за наслідками якої відповідачем складено акт від 29 травня 2017 року №3/05-99-14-13/05448946 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810 з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати екологічного податку за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (а.с. 54-61).

З урахуванням висновків акту перевірки від 29.05.2017 року №3/05-99-14-13/05448946 ГУ ДФС у Донецькій області 22 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131413 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем надходження від викидів розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини у розмірі 6452987,05 грн. (а.с. 75).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

В разі призначення виїзної позапланової документальної перевірки платник податків має право оскаржувати відповідні рішення (в тому числі накази про призначення перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 якої встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок контролюючих органів, порядок та підстави для їх проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України 75.1 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України випливає, що проведення, зокрема, виїзної перевірки, як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: - встановлення підстав для проведення перевірки; - прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; - вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; - оформлення результатів перевірки.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначена така підстава для проведення документальної позапланової перевірки, як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Як вже зазначалось на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 06.04.2017 року по справі № 234/5028/17, 04.05.2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області прийнято наказ № 402 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810 (ЄДРПОУ 05448946) з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати екологічного податку за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне проаналізувати правомірність підстав видачі оскаржуваного наказу.

В обґрунтування прийнятої ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 06.04.2017 року у справі № 234/5028/17 слідчий суддя послався на ст. 78 ПК України, відповідно до якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п. 78.1.11 отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно – розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Тобто, вказана норма відсилає до закону в порядку якого має бути отримано зазначене судове рішення, а процесуальний порядок визначений саме КПК України. Проте, вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для провадження слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети.

У ч. 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Чинний КПК не містить норми, яка безпосередньо регламентує можливість та порядок звернення слідчого та прокурора з клопотанням про проведення позапланової перевірки та компетенцію слідчого судді щодо вирішення такого клопотання, частина 2 статті 131 КПК України містить вичерпний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких відсутній такий захід забезпечення кримінального провадження, як надання дозволу на проведення перевірки.

Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення позапланової перевірки, слідчий жодним чином не обґрунтував необхідність призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді та не зазначив, в чому полягає неможливість отримання даних, які цікавлять слідство в інший спосіб, зокрема в порядку ст. 93 КПК України, з огляду на те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких положення п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України відносять слідчого та прокурора, а не слідчого суддю, повноваження якого регламентовані п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.

При цьому, слідчий не обґрунтував необхідність призначення виїзної позапланової перевірки потребами досудового розслідування за кримінальним провадженням за ст. 239 ч. 1 КК України, які виправдовували б такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, про який йдеться в клопотанні слідчого.

В той же час, відповідно до правової позиції викладеної в Рішенні ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 року (п.25 Рішення) зазначається, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і потребує, аби воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, більше того, в КПК України відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань. Тобто, призначення позапланової перевірки не є ні слідчою, ні негласною слідчою дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких вправі звертатись слідчий, прокурор до слідчого судді.

Разом з цим, як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові від 12.12.2013 року по справі № 820/1099/13 (№ К/800/30045/13), згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

З пояснень сторін вбачається що відповідач був допущений до проведення призначення виїзної позапланової документальної перевірки.

Проте виходячи з аналізу правомірності підстав задоволення слідчим суддею клопотання слідчого, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про проведення позапланової документальної виїзної перевірки, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ відповідача від 04.05.2017 року № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810» слід вважати нечинним оскільки, підстава видання вказаного наказу є нікчемною.

Приписами статті 2 КАС України зокрема визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства зокрема є верховенство права.

Колегія суддів наголошує, що задовольняючи клопотання слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про призначення позапланової документальної перевірки, при відсутності на думку суду апеляційної інстанції процесуального способу розгляду і вирішення вказаного клопотання, приймаючи відповідну ухвалу про задоволення із зазначенням, того що ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, порушуються права позивача щодо оскарження вказаного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та порушується принцип доступу до правосуддя.

Про вказане зазначається у правовій позиції Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 08.04.2015 року № 3 – рп/2015 (п. 2.1 рішення), що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії що містяться у вказаний статті повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (п. 25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17.10.1997 року та п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001 року).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання нечинним Наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.05.2017 року № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810» з моменту його видання, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 4000,00 грн., тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року у справі № 805/3992/17-а за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинним наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.05.2017 № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810» – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинним наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.05.2017 № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810» - задовольнити.

Визнати нечинним наказ Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.05.2017 року № 402 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального автотранспортного підприємства 052810 з моменту його видання.

Стягнути на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 (84303, м. Краматорськ, вул. Артема, 235, код ЄДРПОУ 05448946) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (85726, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) судові витрати у сумі 4000 (чотири тисячі гривень) 00 копійок сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати складання повного судового рішення та не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України,протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_5