Постанова № 72282219, 14.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2018 рокусправа № 808/2717/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі № 808/2717/17 (прийнята в порядку письмового провадження: 23.10.2017р., суддя: Бойченко Ю.П.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області) (далі - відповідач) від 30 червня 2015 року № 6-17.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги.

Представник позивача у судовому засіданні прохав залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка є власником легкового автомобіля марки TOYOTA, модель HIGLANDER, 2011 року випуску, об'єм двигуна становить 3456куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 28.04.2015р..

30.06.2015р., згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 6-17, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн. (а.с. 10).

Відповідно до квитанції № 221 від 19.08.2015 позивачкою сплачено визначене у податковому повідомленні-рішенні № 6-17 від 30.06.2015 грошове зобов'язання в розмірі 25 000,00 грн..

12 вересня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що застосування відповідачем як контролюючим органом положень статті 267 ПК з метою оподаткування транспортним податком позивачки не могло мати місце у 2015 році, оскільки відповідно до вимог підпункту 12.3.4 ПК України рішення про встановлення транспортного податку мало бути офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень не мав законних підстав для донарахування позивачці зобов'язань за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2015 рік та виносити податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовного того, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачкою, нею після отримання податкового повідомлення-рішення, у визначений строк було сплачено всю суму зобов'язання зі сплати транспортного податку (а.с. 11).

Згідно з підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до пункту 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 6-17 від 30.06.2015 вважається відкликаним 19 серпня 2015 року.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Однак, чинним податковим законодавством не передбачено можливості оскаржити чи скасувати в судовому порядку відкликане податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував наведені обставини.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі № 808/2717/17 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 19.02.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак