Постанова № 72282187, 14.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2018 рокусправа № 804/4944/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Кругового О.О.

судді: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року (суддя суду першої інстанції Бондар М.В.), прийняту у судовому засіданні о 14 годині 44 хвилині в м. Дніпро, повний текст судового рішення складений 20 листопада 2017 року, у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про визнання протиправним дій та скасування рішення -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року закрито провадження у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про визнання протиправним дій та скасування рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у даній справі оскаржує рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень з мотивів відсутності правових підстав для реєстрації права власності. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно з посиланням, зокрема, на порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про нотаріат». Таким чином, у даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії щодо державної реєстрації права власності, прийняття / вчинення відповідачем як суб'єктом владних повноважень. Наявність того факту, що в провадженні Херсонського міського суду перебуває цивільна справа №776/2777/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про захист права власності та скасування державної реєстрації, не може бути підставою для закриття провадження в адміністративній справі, оскільки не свідчить про наявність невирішеного на даний час спору про право власності на зазначене майно.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила:

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бодаренка Ростислава Олександровича щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс";

- визнати протиправним рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 01.11.2016 року №32163427, яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс" та скасування його.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 23.08.2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ФОП ОСОБА_1, що діяла в якості майнового поручителя за виконання зобовязань ОСОБА_5, укладено договір іпотеки №ДІ-1, за умовами якого забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №25.30-12/07-СК від 21.07.2011 року позивач передає в іпотеку нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів, розташований за адресою м. Херсон, вул. І.Кулика, буд.137-в.. В лютому 2017 року позивач дізналась про те, що 27.11.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави; 01.11.2016 року відповідачем-1 за заявою ТОВ «ФК «Поліс» було прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності на вищевказане іпотечне майно за ТОВ «ФК «Поліс» (як іпотекодержателя). Позивач вважає, що державна реєстрація за ТОВ «ФК «Поліс» права власності на магазин промислових товарів здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому рішення від 01.11.2016 року про реєстрацію права власності є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, встановлені обставини справи свідчать, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2005 №219, яке видане Херсонською міською радою, приватний підприємець ОСОБА_6 була власником магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1

Між ВАТ «ВТБ Банк» та позивачем укладено іпотечний договір №ДІ-1 від 23.08.2007 року, за умовами якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нежиле приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 01.11.2016 року о 20:31:18 внесено запис про право власності №17217471, підставою якого стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32163427 від 01.11.2016 року, яке прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О..

За вищевказаним рішенням право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс».

16.02.2017 року Херсонським міським судом відкрито провадження у цивільній справі №766/2777/17 за позовною заявою ОСОБА_5 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про захист права власності та визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. про державну реєстрацію прав і обтяжень від 01.11.2016 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення магазин промислових товарів, що знаходиться за адресою: місто Херсон, вул. Кулика І, буд. 137в.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що переданий на вирішення суду спір не є публічно - правовим оскільки є похідним від спору про оскарження правомірності набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки. Також, суд першої інстанції зазначив, що невирішеним залишається спір про право, який перебуває на розгляді в Херсонському міському суді.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанцією з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції чинній на час подання адміністративного позову) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС ( в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

В свою чергу, захист права власності на майно, речового права на чуже майно, регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень) (ЦПК в редакції станом на час прийняття оскаржуваної ухвали).

Суд звертає увагу, що у даній справі спірні правовідносини пов'язані із невиконанням (неналежним виконанням) умов цивільно-правової угоди, відтак, спір не є публічно-правовим, він випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

З урахуванням зазначеного, з огляду на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд першої інстанції, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. (Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України викладеною в постанові від 14.06.2016 року)

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що спірні відносини, що є предметом розгляду у даній справі, не носять публічно-правовий характер та не відповідають суб'єктному складу, визначеному приписами КАС України, а відтак заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами КАС України ознак адміністративної юрисдикції.

Крім того, як вже зазначалось, 16.02.2017 року Херсонським міським судом відкрито провадження у цивільній справі №766/2777/17 за позовною заявою ОСОБА_7, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростіслава Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про захист права власності та визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Р.О. про державну реєстрацію прав і обтяжень від 01.11.2016 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - магазин промислових товарів, що знаходиться за адресою: місто Херсон, вул. Кулика І, буд. 137в.

Частиною другою статті 4 КАС (в редакції Закону станом на час прийняття оскаржуваної ухвали) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі цивільного.

Тобто, спір про визнання протиправними дій та рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в даному випадку має розглядатись в контексті захисту права власності під час розгляду позову, заявленого в порядку ЦПК.

Враховуючи суб'єктний склад спірних відносин, характер спору переданого на вирішення суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлений ФОП ОСОБА_6 позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Щодо доводів представника позивача, із посилання на судову практику в інших справах, про необхідність відступлення від правової позиції Верховного суду України при розгляді даної справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку відсутніми є підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду України, оскільки спірні відносини, що є предметом розгляду у даній справі є аналогічними тим, що були досліджені Верховним Судом України при викладенні правової позиції у наведених в постанові від 14.06.2016 р., отже на думку суду, відсутніми є й інші мотиви, з яких міг би виходити суд при вирішенні справи по суті позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі №804/4944/17 необхідно залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 312, ст. 316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі №804/4944/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 14 лютого 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай