Ухвала суду № 72281661, 12.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

12 лютого 2018 року м. Київ № 826/16332/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В. у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Ясногірський К" (далі також - позивач)

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

Головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-

будівельної інспекції у місті Києві Кузьменка Володимира Володимировича

про скасування постанови №246/16/10/26-13/0710/02/4,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

09.02.2018 через канцелярію до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Кузьмекнка Володимира Володимировича від 07.10.2016 №246/16/10/26-13/0710/02/4 про накладення штрафу на обслуговуючий кооператив "Ясногірський К" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 52 200,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Заяву вмотивовано тим, що оскаржувана постанова наразі перебуває на виконанні у відділі Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Здійснення державним виконавцем дій щодо примусового стягнення штрафу на виконання оскаржуваної постанови може істотно ускладнити та навіть унеможливити захист або поновлення порушених оскаржуваною постановою прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні судом указаної заяви.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України зазначив, що при вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Вирішуючи цю заяву, суд виходить з наступного.

За приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

При цьому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Однак, за висновком суду, позивачем не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Лише посилання без належного обґрунтування на те, що в майбутньому для відновлення порушених прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль, або це буде зробити неможливо, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може ускладнити виконання рішення суду або зробити поворот його виконання неможливим.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а, відтак, для задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтею 295 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова