Рішення № 72281652, 16.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2018 року № 826/1700/16

Окружний адміністративний суд міста Києва, складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївнипрозобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (надалі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач 2), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (надалі - відповідач 3), в якому, із врахуванням уточненої позовної заяви, просить зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіну Марину Анатоліївну внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 до вказаного реєстру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2016 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 09.02.2016 р. зупинено провадження у справі № 826/1700/16 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року за клопотанням позивача поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 18.10.2017 закрито провадження у вказаній справі, оскільки розгляд та вирішення спору віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 скасовано вищевказану Ухвалу про закриття провадження у справі та зазначену адміністративну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи № 826/1700/16.

Ухвалою від 17.01.2018 суддею Маруліною Л.О. прийнято до свого провадження вказану справу та ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справи доказами після спливу строків для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення. Цією ж ухвалою відповідачів зобов'язано у встановлений термін подати відзив, а відповідача відповідь на відзив.

ОСОБА_1 в своїй позовній заяві повідомляє, що отримавши гарантовану суму відшкодування за її депозитами в розмірі 200 000,00 грн., на її рахунку ще залишилась сума в розмірі 41 486,13 грн., проблеми із здоров'ям не дали можливості вчасно подати позивачу заяву до відповідача про кредиторські вимоги.

Відповідно до заперечень відповідачів, які були подані під час попереднього розгляду справи іншим складом суду, вважають свої дії виконаними, у зв'язку з виплатою позивачу гарантованої суми та законністю відмови щодо внесення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», адже тридцятиденний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним та поновленню не підлягає.

Відповідачі не виконали зобов'язань встановлених Ухвалою від 17.01.2018 та не подали до суду відзивів, зважаючи на вказане, суд встановивши значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та достатність доказової бази, наданої сторонами до справи, прийшов до висновку про відсутність необхідності призначати експертизу та викликати свідків, вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження за наявними в адміністративній справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено:

- Договір банківського вкладу «Наш найкращій депозит» №469616/2012 від 21.11.2012 року на суму початкового вкладу 6 747,00 дол. США за процентною ставкою 10,5% річних на строк до 21.03.2013 року;

- Договір банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» Здорова добавка» №677002/2013 від 11.11.2013 року на суму початкового вкладу 2000,00 грн. за процентною ставкою 22% річних на строк до 11.12.2014 року;

- Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок. VІР» №704848/2013 від 23.12. 2013 року на суму початкового вкладу 65 000,00 грн. за ставкою 25% річних на строк до 23.01.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», відповідно до якого з 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №128 з 24.11.2014 року повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» передано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування Славкіній Марині Анатоліївні.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №35 від 17.02.2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до 20.03.2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 213 від 22.02.2016 року продовжено процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатоліївни строком на 2 роки до 19.03.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з 18.02.2015 по 02.03.2015 позивачу було сплачено гарантовану суму відшкодування за її депозитами в розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до пояснень позивача на початку квітня 2015 року ОСОБА_1 отримала перелом ноги, про що свідчить наданий до матеріалів справи Консультативний висновок (а.с. 10) і в листопаді 2015 року, коли поліпшився фізичний стан позивача, вона звернулась до відповідача 2 із заявою про внесення її до акцептованого реєстру кредиторів Банку та виплати їй решти суми, яка залишилась на банківських рахунках. На цю заяву позивачем отримано лист № 05-48811 від 23.11.2015 року, в якому повідомлялось, що мали право подавати кредиторські вимоги в період з 26.03.2015 року по 24.04.2015 року включно, зважаючи на вказане та відповідно до п. 4.31 глави 4 Розділу 5 Положення «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку» відповідачем 2 відмовлено в задоволенні заяви позивача.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI.

За змістом ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні..

Згідно з ч. 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема: визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Частинами 1 і 2 ст. 26 цього Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Крім того, нормою ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Нормами ч. 1 і 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Одночасно нормами ч. 2, 3 і 5 ст. 45 цього Закону визначено, що Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з положеннями ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

За приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Надалі, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 зазначеного Закону).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 зазначеного Закону).

В силу приписів норми ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Таким чином, наведеними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із майновими (грошовими) вимогами щодо відшкодування коштів в частині перевищення гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми 200 тис. грн. у зв'язку з ліквідацією банку.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави стверджувати про те, що порушення кредитором установленого законодавством тридцятиденного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів (в тому числі за вкладами) виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду, за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку. Зазначений строк звернення кредиторів з вимогами до банку є сталим та відновленню не підлягає (аналогічну правову позицію наведено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 року № К/800/16114/14, від 27.05.2015 року № К/800/252/15, від 25.06.2015 року № К/80065105/14 та від 02.06.2016 року у справі № 803/558-15-а).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у відповідності до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було відшкодовано позивачу 200 000,00 грн. Таким чином вкладником - позивачем, отримано компенсацію по вкладу, наявному в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в межах гарантованої законом суми відшкодування у повному обсязі.

При цьому, вимоги позивача про стягнення решти коштів за договорами банківського вкладу знаходяться поза межами гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами, а тому позивач відповідно до чинного законодавства мав право заявляти уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку впродовж 30-ти днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, тобто з 26.03.2015 по 24.04.2015 року включно.

Натомість позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» із заявою про визнання кредиторських вимог лише у листопаді 2015 року.

В позовній заяві, позивач пояснила, що вона не скористалася своїм правом та не звернулася до ПАТ «ВіЕйБі Банк» у тридцятиденний строк з метою включення її до реєстру кредиторів та подальшого задоволення грошових вимог, як це передбачено процедурою, визначеною ст. 45 Закону, у зв'язку з погіршенням здоров'я та переломом ноги. На підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення з кредиторськими вимогами позивач надала суду медичну довідку, в якій вказано, що травму отримано 03.04.2015.

Зважаючи на вказане, суд зауважує, що встановлений частиною першою ст. 49 Закону 30-денний строк на заявлення вимог кредитора є сталим та згідно чинного законодавства не передбачено його поновлення чи продовження незалежно від поважності причин.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд дійшов висновку, що позивач була повідомлена у встановленому законом порядку та мала можливість звернутися із заявою про включення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів, однак в установлений Законом термін до банку чи уповноваженої особи Фонду не звернулася, а тому у уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. не було підстав для включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку в силу ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Таким чином, враховуючи відсутність підстав для включення майнових вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», ознаки протиправних дій та/або бездіяльності відповідачів відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1, 03049, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

Відповідач 1: ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»,04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ 19017842,

Відповідач 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33-Б,

Відповідач 3: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Славкіна Марина Анатоліївна, 02100, АДРЕСА_2

Суддя Л.О. Маруліна