
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 лютого 2018 року № 826/15861/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.?
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас"до Міністерства юстиції Українипровизнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 року №3977/7 "Про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М. від 08.06.2017 року, зареєстрованої 13.06.2017 року за №17594-0-33-17";
- зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" від 08.06.2017 року, зареєстровану 13.06.2017 року за №17594-0-33-17, згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №3977/7 від 20.10.2017 "Про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М., від 08.06.2017" винесено на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 12.10.2017, який не відповідає Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 року, та Положенню про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №37/5 від 12.01.2016, оскільки його складено на скаргу позивача, яка не була розглянута по суті, а також не наведено правових обґрунтувань стосовно відмови у її задоволенні.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав. Як у відзиві на позов, так і в судовому засіданні, зауважив, що з огляду на відомості з Державного реєстру прав не вбачається порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" (надалі - ТОВ "Фортінбрас") у результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Згідно відомостей державного реєстру вбачається, що рішення державних реєстраторів, щодо яких була подана скарга, жодним чином не порушують права скаржника, адже рішення реєстраторів прийняті відносно об'єктів нерухомого майна де скаржник власником не являється. Натомість, згідно документів поданих скаржником та відомостей реєстру - об'єкт нерухомого майна, належний позивачу на праві власності, заресєтрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З огляду на відомості з реєстру (скриншоти з реєстру), скарга по суті не розглядалася.
Від представників сторін подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
У зв'язку з наявним клопотанням, суд ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду став наказ Міністерства юстиції України №3977/7 від 20.10.2017 стосовно відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишева Р.М., від 08.06.2017 мотивованого відсутністю обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги. Зазначений наказ винесений на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.10.2017 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М., від 08.06.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №17594-0-33-17.
Відповідно до згаданого висновку, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, розглянувши зазначену скаргу позивача, у результаті перевірки даних Державного реєстру прав, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2017 №21832773, від 11.04.2017 №21838040, що оскаржуються, не виявлено, а тому вирішено відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М., від 08.06.2017.
Згідно скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишева Р.М., від 08.06.2017, поданої до Міністерства юстиції України, позивач просив, зокрема, провести перевірку правомірності прийнятих рішень щодо реєстрації прав на нежитлові приміщення шостого і сьомого поверху, загальною площею 1019,8 кв.м, належних позивачу, розташованих у будівлі за адресою м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, буд. 4Г, державними реєстраторами Коровайко О.С., Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат", м. Київ, ОСОБА_4, Філія Комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат", м. Вінниця, ОСОБА_5, Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ, та приватним нотаріусом ОСОБА_6, Київський міський нотаріальний округ.
До вказаної скарги позивачем були додані, зокрема, копія договору №3029 від 05.11.2013 про поділ та виділення в натуру нерухомого майна, висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна №153/17 від 05.04.2017, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2017, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2017, від 25.05.2017, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.08.2015, копія договору іпотеки від 09.06.2010, копія довідки Інпромбанку від 06.08.2009 №04-1/1372 про погашення заборгованості та ін.
Втім, скарга позивача не була розглянута по суті, на чому наголосив позивач, та що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Також, висновки відповідача ґрунтувались лише на підставі перевірки даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, без перевірки відомостей і матеріалів, зазначених позивачем у скарзі та поданих в додатках, і як наслідок - не зроблено будь-якого правового висновку стосовно дій суб'єктів оскарження з посиланням на норми законодавства у сфері державної реєстрації.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 (надалі - Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Заявник, зокрема: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав; іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.
Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.
Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Згідно приписів ст. 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, визначені статтею 6 Закону №1952-IV, у відповідності до частини 1 якої організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначені в статті 7 Закону №1952-IV, зокрема Міністерство юстиції України здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Стаття 37 Закону №1952-IV визначає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV).
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 №1952-IV Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги), визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (надалі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015.
Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом (ч. 2 Порядку).
Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), а також права та обов'язки її членів, визначає Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (надалі - Положення), затверджене наказом Міністерства юстиції України №37/5 від 12.01.2016.
Згідно абз. 1 п. 3 Порядку розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу (абз. 1 п. 7 Порядку).
За п. 8 Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (п. 9 Порядку).
Згідно п. 10 Порядку суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Як зазначено в п. 8 Положення, рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.
Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб'єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про необхідність складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена частинами першою-п'ятою статті 166-11 та статтею 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв'язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв'язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб'єкта, що буде вчиняти такі дії.
Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії (п. 13 Порядку).
За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п. 12 Порядку).
Рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (п. 19 Порядку).
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 37 Закону №1952-IV).
Таким чином, з огляду на наведене та згідно наявних матеріалів справи, можна відзначити, що скарга позивача на дії державних реєстраторів з реєстрації права власності від 08.06.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №17594-0-33-17, подана у порядку та з дотриманням вимог, передбачених ст. 37 Закону №1952-IV і п. 3 Порядку.
Водночас, згідно висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.10.2017 за результатами розгляду скарги позивача, останню не було залишено без розгляду, оскільки Комісією не встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, які б слугували підставою для прийняття суб'єктом розгляду мотивованого рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу, як того вимагає абз. 1 п. 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а отже, у такому разі, скарга позивача мала б розглядатися по суті.
Натомість, в мотивувальній частині вказаного висновку, Комісією зазначено, що з поданих позивачем разом зі скаргою документів та відомостей Державного реєстру прав, не вбачається порушення прав ТОВ "Фортінбрас" у результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки у результаті перевірки даних Державного реєстру прав рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2017 №21832773, від 11.04.2017 №21838040, що оскаржуються, не виявлено, а також у Державному реєстрі прав відсутні відомості щодо права власності на нежитлові приміщення за ТОВ "Фортінбрас", таким чином, скарга позивача не підлягає задоволенню, тому що не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, в порушення вимог п. 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Комісія, під час розгляду скарги по суті, окрім встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інших обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, повинна була вирішити: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Також, в порушення п. 8 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, висновок Комісії, окрім наявного, повинен був містити узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб'єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства.
Останнє, в свою чергу, є одночасно порушенням п. 13 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оскільки Комісією не надано, та як наслідок - не включено до висновку, правової оцінки по кожній із заявлених у скарзі вимог позивача.
До того ж, у відзиві на позов відповідач стверджує, що: «З відомостей державного реєстру вбачається, що ті рішення державних реєстраторів щодо яких була подана скарга жодним чином не порушують права скаржника, адже рішення реєстраторів прийняті відносно об'єктів нерухомого майна де скаржник власником не являється….» «Натомість, з документів поданих скаржником та відомостей реєстру вбачається, що об'єкт нерухомого майна, належний Позивачу (скаржнику) на праві власності зареєстрований у ДРРП…».
Тобто, відповідач дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача на об'єкт нерухомого майна, а саме будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 1039.3 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка Григорія, буд. 4-Г, лише з витягу з єдиного державного реєстру, при цьому не надавши оцінки тим обставинам, на які наголошував скаржник, зокрема на те, що об'єкт нерухомого майна нежитлових приміщень площею 1019,8 кв.м з літ. А 6 і 7 поверху за адресою м. Київ, вул. Андрющенка Григорія, буд. 4-Г, право власності на який державним реєстратором зареєстроване за ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», відповідає за площею, поверховістю та адресою об'єкту нерухомого майна, право власності на який зареєстровано за ТОВ «Фортінбрас».
Крім того, у своїй скарзі заявник звертав увагу ще й на порушення державними реєстраторами, реєстраційні дії яких він оскаржував, зокрема, порядку щодо реєстрації іпотеки на частину нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка Григорія, буд. 4-Г, що належить ТОВ «Фортінбрас», внесення майна ТОВ «Авіста-інвест» в статутний капітал ТОВ «Комтранс», тощо.
Більше того, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, скаржник бажав прийняти участь у розгляді скарги та надавати відповідні пояснення та докази, в зв'язку з чим неодноразово звертався з запитом до відповідача з приводу дати та часу розгляду скарги. Однак відповіді не отримав.
На думку суду, враховуючи обставини, викладені у скарзі ТОВ «Фортінбрас» на дії державних реєстраторів та пакет документів, що був доданий до скарги, - не є достатнім лише отримання та огляду витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, як щодо ТОВ «Фортінбрас», так і інших суб'єктів, про яких було зазначено скаржником у скарзі. А необхідно було розглянути скаргу по суті у передбачений законодавством спосіб.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації висновком від 12.10.2017 скаргу на дії державних реєстраторів з реєстрації права власності, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишева Р.М., від 08.06.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №17594-0-33-17, належним чином не розглянуто по суті, у відповідності з п. 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а фактично залишено без розгляду, за відсутності на те підстав, передбачених абз. 1 п. 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Отже, наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 року №3977/7 "Про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М. від 08.06.2017", винесено на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.10.2017 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М., від 08.06.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №17594-0-33-17, який складено з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
в и р і ш и в:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" до Міністерства юстиції України - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 року №3977/7 "Про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас", в особі Романишена Р.М. від 08.06.2017 року, зареєстрованої 13.06.2017 року за №17594-0-33-17".
3. Зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" від 08.06.2017 року, зареєстровану 13.06.2017 року за №17594-0-33-17, згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" (код ЄДРПОУ 38825623, МФО 300346, р/р 26008015150301 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК", адреса: 01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенко, буд. 4Г) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 0015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) судові витрати у розмірі 3200,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Судове рішення № 72281594, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 16.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/15861/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: