Рішення № 72281309, 27.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Київ №826/7200/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представника від позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У травні 2016р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.05.2015 №2520-17 і від 06.05.2015 №7602-17 про нарахування податкового зобов'язання із земельного податку.

Позов обґрунтовано невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України, оскільки позивач, як платник єдиного податку, звільнений від сплати земельного податку.

Відповідач заперечень не подав.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов з наве-дених у позовній заяві підстав. Надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив про те, що позивач звільняється від сплати земельного податку також на підставі пп. 281.1.1, пп. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПК України, як інвалід 2-ї групи та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Представник відповідача Гайдай В.М. не визнав позов, пославшись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, якими згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України позивачу визначено податкові зобов'язання із земельного податку:

- від 05.05.2015 №2520-17 на суму 114,50 грн.;

- від 06.05.2015 №7602-17 на суму 6049,62 грн.

Позивачем подано первинну скаргу на дані податкові повідомлення-рішення до ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2015 №3647/С/26-15-10-08-16 (а.с. 16), надісла-ним на адресу позивача 20.11.2015, що підтверджується наявною у справі копією поштового конверту №0411614064919 (а.с. 17), продовжено строк розгляду первинної скарги до 09.01.2016 (включно).

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 06.01.2016 №26/С/26-15-10-08-16 про результати розгляду скарги (а.с. 111-115), надісланим на адресу позивача 06.01.2016, що підтвер-джується наявною у справі копією поштового конверту №0411614269847 (а.с. 116, 117), оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Заперечення представника позивача проти взяття судом до уваги наданих представ-ником відповідача на вимогу суду копій рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.01.2016 №26/С/26-15-10-08-16 і поштового конверту №0411614269847 з підстав нечіткості відбитку календарного штемпелю на поштовому конверті суд відхиляє, оскільки з даного відбитку вбачається, що поштове відправлення здано на пошту 06.01.2016. Також з копії поштового конверту вбачається, що дане поштове відправлення повернулося без вручення позивачу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання згідно з довідкою поштової служби.

Факт перебування позивача на спрощеній системі оподаткування визнається сторо-нами і підтверджується наявними у справі копіями свідоцтва платника єдиного податку Серія А №295087, податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2015р. від 03.02.2016 з квитанцією про її прийняття, платіжних доручень про сплату єдиного податку у 2015р. (а.с. 31-37). Відповідно до копій вказаного свідоцтва і податкової декларації та даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача, основним видом діяльності останнього є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Факт перебування у власності позивача земельної ділянки визнається сторонами і підтверджується наявною у справі копією державного акта на право власності на земельну ділянку Серія КВ №140914 від 30.05.2006 (а.с. 38, 39), згідно з яким площа земельної ділянки - 0,0552 га у пров. Новонародному, 2 у Солом'янському районі м. Києва; призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

На вказаній земельній ділянці розташована будинок, належний позивачу на праві власності, що не заперечувалося відповідачем і підтверджується наявними у справі копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 01.03.2004, посвідченого приватним нота-ріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. 01.03.2004, реєстровий №878 (а.с. 40), копією реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.01.2005 №21398 (а.с. 41).

Надання частини приміщень та земельної ділянки під ними і прилеглої до таких приміщень в оренду на час звернення позивача до суду не заперечується представником відповідача і підтверджується наявними у справі копіями договору №1/2 оренди офісного приміщення від 01.02.2010, акта №1/2 приймання-передачі офісного приміщення від 25.02.2010, акта здачі-прийняття робіт від 30.04.2014, договору №2/2 оренди офісного примі-щення від 01.02.2010, акта №2/2 приймання-передачі офісного приміщення від 25.02.2010, акта здачі-прийняття робіт від 30.04.2014, додаткових угод №1 до вказаних договорів (а.с. 42-55, 72, 73).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачу земельного податку.

Як визначено у пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим зако-нодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штраф-них (фінансових) санкцій та пені, у т.ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку <…>.

Підпунктом 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Як було встановлено судом, позивач є платником єдиного податку і використовує належну йому на праві власності земельну ділянку з розташованим на ній будинком у підприємницькій діяльності, шляхом надання їх (частини) у оренду.

За таких обставин, позивач звільняється від сплати земельного податку за частину земельної, яка використовується ним у підприємницькій діяльності на підставі пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Також обґрунтованими і не спростованими представником відповідача є доводи представника позивача про звільнення позивача від сплати земельного податку у зв'язку з тим, що він є інвалідом 2-ї групи і особою, постраждалою від Чорнобильської катастрофи.

Так, п. 281.1 ст. 281 ПК України передбачено, що від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи (пп. 281.1.1); фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (пп. 281.1.5).

Відповідно до пп. 281.2.2 п. 281.2 ст. 281 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара.

Наявність у позивача інвалідності 2-ї групи підтверджується посвідченням Серія В-І №006734 від 29.12.2014, оригінал якого оглянутий в судовому засіданні 27.12.2017, копія долучені до справи. Визначення позивача особою, яка постраждала внаслідок Чорнобиль-ської катастрофи (категорія 1), підтверджується посвідченням Серія А №126668с від 18.12.2014, вкладкою №663403 від 18.12.2014 до нього, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні 27.12.2017, копії долучені до справи. Площа земельної ділянки і її призначення відповідають вимогам пп. 281.2.2 п. 281.2 ст. 281 ПК України, суперечностей представником відповідача на зазначено.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача пільг із сплати земельного податку суд дійшов висновку про те, що спірне нарахування відповідачем податкового зобов'язання є незаконним і порушує майнові права та інтереси позивача

Заперечуючи проти позову, відповідач, на якого КАС України покладає обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не навів аргументованих доводів щодо причин неврахування обставин, які звільняють позивача від сплати земельного податку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи і наведені мотиви невідпо-відності оскаржуваних рішень вимогам податкового законодавства і порушення ними прав та інтересів позивача, зважаючи на те, що відповідачем не спростовано допущених ним порушень і не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову і наявність підстав для визнання протиправ-ними і скасування оскаржуваних рішень.

Водночас твердження представника позивача про те, що скарга вважається задово-леною, оскільки позивач не отримав рішення ГУ ДФС у м. Києві про результати її розгляду суперечать п. 56.9 ст. 56 ПК України і дійсним обставинам справи, тому відхиляються.

Абзацом 2 п. 56.9 ст. 56 ПК України передбачено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як було встановлено судом, рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.01.2016 №26/С/26-15-10-08-16 про результати розгляду скарги прийнято поштою для відправлення позивачу 06.01.2016, тобто протягом строку, продовженого рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2015, тому підстав вважати скаргу задоволеною немає. Подальше повернення пош-тового відправлення без вручення позивачу з незалежних від контролюючого органу причин (за закінченням встановленого строку зберігання) згідно з абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України є підставою вважати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.01.2016 врученим позивачу у день, зазначений поштовою службою у довідці про причини не вручення цього поштового відправлення.

Посилання представника позивача на те, що відповідачем прийнято два податкових повідомлення-рішення з незрозумілих для нього причин, а також на те, що їх надіслано у жовтні 2015р., що підтверджується копією поштового конверту №0315111674826 (а.с. 12), суд не бере до уваги, оскільки дані обставини самі по собі не є підставою для визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, як вбачається із змісту рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.01.2016 №26/С/26-15-10-08-16 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 05.05.2015 №2520-17 на суму 114,50 грн. винесено щодо частини земельної ділянки площею 388 кв.м. (для обслуговування будинку), а податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 №7602-17 на суму 6049,62 грн. винесено щодо частини земельної ділянки площею 164 кв.м. (здається в оренду).

З огляду на задоволення позову та згідно із ст. 140 КАС України судові витрати у сумі 1378 грн., сплачені позивачем відповідно до наявної у справі квитанції №1469 від 04.05.2016, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 140, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити повністю адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39471390) від 05.05.2015 №2520-17 та від 06.05.2015 №7602-17.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати у сумі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 12.02.2018.

Суддя Д.А. Костенко