Постанова № 72280254, 15.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2017 року № 826/11900/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Клименчук Н.М., суддів: Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження, адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства " Донбасенерго" доДержавної фіскальної служби України проскасування податкової консультації, На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС) в якому просить суд скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену в листі від 28.07.2017 року № 142816199.97.15-03-07-15/ІП16.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що надана відповідачем податкова консультація суперечить нормам чинного законодавства та не відображає відповіді на поставлені питання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2017року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача від 02.11.2017року ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «Донбасенерго» відповідно до ліцензії АЕ № 575906, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює діяльність з виробництва електричної енергії. До складу ПАТ «Донбасенерго» входить структурна одиниця Старобешівська ТЕС, виробничі потужності та енергетичне обладнання якої розташовано у м. Новий Світ Старобешівського району Донецької області.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 08.05.2015 № 273 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» позивача включено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Відповідно до вимог постанови КМУ від 07.05.2015 № 263 ПАТ «Донбасенерго» є стороною Багатостороннього договору, укладеного 11.06.2015 року між учасниками ринку електричної енергії.

На виконання умов багатостороннього договору, з 01.05.2015 року, позивач здійснює відпуск електричної енергії, виробленої Старобешівською ТЕС, у обсягах, встановлених системним оператором, в тому числі ДП «Регіональні електричні мережі».

При цьому, ДП «РЕМ» відмовилось від підписання Багатостороннього Договору, та від укладання договору купівлі-продажу з позивачем.

ПАТ «Донбасенерго» зверталось з позовом до Господарського суду міста Києва з метою зобов'язання ДП «РЕМ» до вступу на Ринок електричної енергії на тимчасово неконтрольованій території шляхом підписання Багатостороннього договору від 11.06.2015року, двостороннього договору між ДП «РЕМ» та ПАТ «Донбасенерго» на постачання електроенергії, підписання актів приймання-передачі електроенергії поставленої з 01.05.2015 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2016 р. у справі №911/2466/16 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. Крім того, рішенням суду встановлено, що всі електричні мережі, що знаходяться на неконтрольованій території і належать ДП «Регіональні електричні мережі» захоплено представниками незаконних збройних формувань, що унеможливлює здійснення ДП «РЕМ» діяльності з постачання електричної енергії на неконтрольованій території, в тому числі купівлю електроенергії у виробників, її постачання споживачам, отримання коштів від споживачів електроенергії та здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії, іншими суб'єктами енергетики, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території.

З огляду на викладене, позивач зобов'язаний виконувати команди державного диспетчера щодо обсягів виробництва та постачання електричної енергії, при цьому, нести операційні витрати на виробництво електричної енергії яка надходить у мережі ДП «РЕМ» без очікування економічних вигод від використання такої енергії та без можливості передачі права на розпорядження електроенергією ДП «РЕМ» через обставини непереборної сили встановлені судовим рішенням.

Починаючи з 01.05.2015року позивачем нараховано податкові зобов'язання з ПДВ на весь обсяг відпущеної в мережі ДП «РЕМ» електроенергії, оскільки Товариству не були відомі факти, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 30 вересня 2016 р. у справі № 911/2466/16.

З огляду на викладені обставини, підприємство звернулось з листом від 28.09.2017 року № 01-1.1/02624 до ДФС про надання податкової консультації, в якому просило роз'яснити наступні питання:

- чи є відпуск електричної енергії у мережі ДП «Регіональні електричні мережі», постачанням товару у розумінні пп. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України у випадку, коли, дотримуючись Постанови KM України №263 та безумовного виконання Системного оператора, Товариство вимушене відпускати електричну енергію окремому енергопостачальнику на НКТ, і на дату відпуску електроенергії Товариство усвідомлює, що зазначений енергопостачальник на НКТ не визнає свої зобов'язання, і вірогідність отримання компенсації вартості товару відсутня;

- що є базою оподаткування (за умови її наявності) у господарської операції з відпуску електричної енергії у мережі ДП «Регіональні електричні мережі»;

- враховуючи той факт, що Товариство протягом травня - грудня 2015 року у повному обсязі формувало податкові зобов'язання на умовний відпуск електричної енергії ДП «Регіональні електричні мережі», яким чином Товариству слід виправити помилку та внести відповідні коригування у податковий облік з ПДВ, за умови нереєстрації ПАТ«Донбасенерго» податкових накладних в ЕРПН з причини відсутності грошового забезпечення у СЕА.

За результатом розгляду вказаного звернення, Державною фіскальною службою листом від 28.07.2017 року № 142816199.97.15-03-07-15/ІП16, надано податкову консультацію, відповідно до змісту якої, наведені у зверненні операції з постачання електроенергії є постачанням товарів та незалежно від умов такого постачання та категорії отримувачів є об'єктом оподаткування ПДВ за загальною встановленою ставкою 20% та підлягає відображенню у складі податкових зобов'язань Декларації з ПДВ у відповідному звітному періоді.

Не погоджуючись з повнотою, правомірністю та обґрунтованістю податкової консультації, позивач посилається на те, що податкова консультація в більшій своїй мірі складається лише з послідовного цитування нормативних актів, а наведені висновки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд його задовольнити.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

В силу п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України).

Право на оскарження податкової консультації до суду та правові наслідки такого розгляду закріплені в нормах п. 53.3. ст. 53 ПК України, в силу яких платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (абз. 2 п. 53.3. ст. 53 ПК України).

З контексту наведеної норми вбачається, що податкова консультація може бути визнана такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства в судовому порядку в разі її суперечності нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Як вбачається із змісту спірної податкової консультації, податковим органом зроблено висновки щодо необхідності оподаткування операцій з постачання електроенергії, незалежно від умов такого постачання й категорії отримувачів зазначені операції є об'єктом оподаткування ПДВ за загальною встановленою ставкою 20%.

Дослідивши надані докази, а також норми чинного законодавства, суд не погоджується із висновками податкового органу викладеними у податковій консультації з огляду на наступне.

Нормами статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом 14.1.191 цього ж Кодексу встановлено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

З аналізу наведених норм вбачається, що з метою визначення операцій платника податку, що є об'єктом оподаткування, необхідно встановити, чи мав місце факт передачі матеріальних активів (товару).

Судом встановлено, що ПАТ «Донбасенерго» здійснює господарську діяльність у сфері виробництва електричної енергії на підставі ліцензії АЕ № 575906, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно із п. 3.2.3. п. 3.2. ч. 3 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 08.02.96р. №3, ліцензіат повинен виконувати всі оперативні команди органів диспетчерського управління, їх вказівки і розпорядження згідно з Правилами технічної експлуатації, діючими положеннями та інструкціями, якщо це не протирічить технологічному регламенту з безпечної експлуатації АЕС та нормам радіаційної безпеки.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» від 26 квітня 2015 року, особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажом електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажом і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2015 № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», якою встановлено, що електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Пунктом 9 Постанови КМУ №263 передбачено, що виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території здійснюють продаж виробленої ними електричної енергії енергопостачальникам, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Пунктом 10 Постанови КМУ №263 встановлено, що енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території: здійснюють купівлю електричної енергії, яка відпускається виробниками електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, відповідно до умов багатостороннього договору.

Як передбачено п. 2 Постанови КМУ №263, порядок, механізм та принципи взаємодії суб'єктів електроенергетики, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором.

Відповідно до п. 11 Постанови КМУ №263, диспетчерське управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії на неконтрольованій території, а також її передачу магістральними та міждержавними електричними мережами здійснює державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу Донбаської електроенергетичної системи.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 08.05.2015 № 273 «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» затверджено Перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, до якого ввійшла і Старобешівська ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

На виконання приписів пункту 2 постанови КМУ від 07.05.2015 № 263 ПАТ «Донбасенерго» разом з іншими підприємствами електроенергетики, які здійснюють діяльність на неконтрольованій території, 11.06.2015 укладено Багатосторонній договір між учасниками ринку електричної енергії.

Згідно з п. 2.5.2. Багатостороннього договору, сторони зобов'язані укласти двосторонні договори в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 5.9.1 (а) Багатостороннього договору затвердження типової форми договору купівлі-продажу електричної енергії між виробником та постачальником віднесено до компетенції Координаційного центру.

Протоколом координаційного центру від 25.06.2015 № 1 затверджено типову форму договору купівлі-продажу електричної енергії, а протоколом координаційного центру від 23.09.2015 № 13 внесені зміни до типової форми договору купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Отже, приписами статті 14 Закону «Про електроенергетику», п.п. 9, 10, 11 Постанови КМ України №263 встановлено обов'язок позивача виробляти електричну енергію в обсягах, визначених державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу Донбаської електроенергетичної системи, частину електричної енергії, яка надходить у мережі ДП «Регіональні електричні мережі», позивач зобов'язаний продавати, а ДП «Регіональні електричні мережі» купувати електричну енергію на умовах, визначених типовою формою договору-купівлі - продажу.

В свою чергу, рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2016 р. у справ №911/2466/16, яке набрало законної сили, встановлено, що ДП «РЕМ» не має доступу до своїх активів розташованих на тимчасово не контрольованій території, та вибули із володіння підприємства незаконним шляхом, що унеможливлює здійснення ДП «РЕМ» діяльності на неконтрольованій території. Крім того, рішенням встановлено, що оскільки ДП «РЕМ» не здійснювалось діяльності на тимчасово неконтрольованій території, тому й електричної енергії від ПАТ «Донбасенерго» не отримувало.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, окрім іншого, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Принцип пропорційності, це загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансуприватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

У Рішенні Єропейського суду з прав людини від 23 вересня 1982, серія A № 52 «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» зазначено, що Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Враховуючи, що судовим рішення встановлено, що ПАТ «Донбасенерго» у період з 01.05.2015 року 30.09.2016 року не постачало товарів ДП «РЕМ», а доказів, що витрачена електрична енергія постачалась іншому суб'єкту господарювання суду не надано, то й висновки податкового органу щодо необхідності оподаткування відпуску електричної енергії у мережі, яка раніше належала ДП «Регіональні електричні мережі», однак вибуло із його володіння в силу форс-мажорних обставин, є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому податкова консультація Державної фіскальної служби України, викладена в листі від 28.07.2017 року № 142816199.97.15-03-07-15/ІП16, підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-78, та 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, що викладена в листі від 28.07.2017 року № 142816199.97.15-03-07-15/ІП16.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Н.М. Клименчук

Судді Д.А. Костенко

Ю.Т. Шрамко