Рішення № 72280090, 15.02.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року м. Чернігів Справа № 825/269/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування відповіді та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просять скасувати відповіді відповідача від 12.07.2017 № 1426/03 та № 1425/03, в яких викладена відмова у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача призначити кожному з батьків померлого ОСОБА_3, а саме позивачам пенсію у зв'язку з втратою годувальника починаючи з 26.05.2017. Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ПФУ в Чернігівській області в порушення вимог чинного законодавства протиправно відмовлено позивачам в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки факт одержання захворювання, внаслідок якого помер син позивачів в період проходження служби підтверджується довідками медичних установ.

17.01.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.

Від ГУ ПФУ в Чернігівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Відповідач зазначає, що призначити пенсію позивачам по втраті годувальника немає законних підстав, оскільки згідно ст.29 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби. Іншого чинним законодавством не передбачено (а.с.38-39).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи син позивачів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу у зоні АТО з 30.11.2014 по 28.09.2015, що підтверджується військовим квитком Серії НОМЕР_3, Наказами від 02.12.2014 № 195, від 28.09.2015 № 182 (а.с.14, 22, 26-27) та отримав посвідчення учасника бойових дій (а.с.16).

В подальшому, згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 01.03.2017 Серії АВБ № 032098, ОСОБА_3 отримав 1 групу інвалідності причиною якої є: захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.16).

Як вбачається з направлень від 02.11.2015 та від 03.01.2017, виданих Щорською районною центральною лікарнею до хірурга Чернігівської обласної лікарні, 08.10.2015 та 27.12.2016 син позивачів був госпіталізований з діагнозом: виразкова хвороба шлунку (0,4 см) в стадії рубцювання. Стан після гострої кровотечі з цієї виразки. Сусп. Малігна (а.с.17-18).

Поряд з цим, 10.02.2017 військово-лікарською комісією Сновського районного військового комісаріату надано сину позивачів Довідку № 460, згідно якої станом на 25.07.2014 ст. сержант ОСОБА_3 був здоровий та придатний до військової служби.

Згідно Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 13.05.217 № 1400, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3, 1977 року народження: «Злоякісне новоутворення тіла шлунку з метастазами в лімфовузли середостіння, заочеревини, 3 стадія, 4 клінічна група», яке згідно довідки про причину смерті № 70 від ІНФОРМАЦІЯ_2, виданої Сновською ЦРЛ Чернігівської області, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 видане Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області) - захворювання, так пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.20).

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до вимог чинного законодавства позивачі звернулися до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявами про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно відповідей від 12.07.2017 № 1425/03 та № 1426/03 ГУ ПФУ в Чернігівській області позивачам надано відповіді, в яких зазначено, що останнім відповідна пенсія не призначена та зазначено, що Пенсійний фонд України в свою чергу з даного питання звернувся до Міністерства соціальної політики України. При надходженні відповіді позивачів буде додаткового повідомлено про прийняте відповідне рішення (а.с.13).

ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняті протоколи від 14.07.2017 № 5 та № 6 про відмову позивачам в призначенні пенсії в разі втрати годувальника (а.с.38-39).

Відповідно до п. 21.4 Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Пунктом 21.5. вищевказаного Наказу передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

При цьому, відповідно до ст. 29 Закону пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно ст. 30 Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю.

Таким чином, враховуючи, що син позивачів помер у строк визначений Законом, а саме: пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, одержаного у період проходження служби, що встановлено, як медико-соціальною експертною комісією, так і Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у довідці від 01.03.2017 Серії АВБ № 032098 та витязі від 13.05.2017 № 1400.

Постанова ВЛК сформульована як «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», приймається лише щодо такого захворювання, яке виникло в період проходження служби, що врегульовано Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Крім того, факт одержання захворювання, внаслідок якого помер син позивачів в період проходження служби підтверджується направленнями від 02.11.2015 та від 03.01.2017 виданих ІЦорською районною центральною лікарнею до хірурга Чернігівської обласної лікарні та тим, що станом на 25.07.2014, до виконання військового обов'язку, ст. сержант ОСОБА_3 був здоровий та придатний до військової служби згідно Довідки ВЛК Сновського районного військового комісаріату від 10.02.217 № 460.

Також необхідно зазначити, що позивачі батьки померлого сина, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримують пенсію за віком, оскільки досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсійні посвідчення № і НОМЕР_1 та № НОМЕР_2) (а.с.21), а отже є непрацездатними членами сім'ї померлого в розумінні Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та маємо право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника навіть незалежно від факту перебування на його утриманні.

Поряд з цим, зауважимо, що члени сім'ї померлого, вважаються утриманцями годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію (ст, 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

З матеріалів справи вбачається, що пенсія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 1544,93 грн. та 1757,24 грн, а заробітна плата померлого сина з вересня 2014 по вересень 2015 складає 5657,40 грн. (Розпорядження від 23.11.2017 № 123252 та № 123463, Довідка від 11.12.2015 № 395), а отже позивачі були утриманцями сина та мають право перейти на нову пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

За таких обставин, відмова ГУ ПФУ в Чернігівській області з підстав, викладених у листах від 12.07.2017 № 1426/03 та № 1425/03 є протиправною.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону, пенсія в разі втрати годуватьника призначається кожному з батьків, дружині (чоловікові) загиблої (померлої) або пропалої безвісти особи офіцерського складу, прапорщика і мічмана, військовослужбовця надстрокової служби і військової служби за контрак том або особи, яка мас право на пенсію за цим Законом.

Згідно ст. 50 Закону, членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Днем звернення за пенсією є 26.05.2017, що підтверджується відповідними заявами позивачів (а.с.25).

Тому, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, пенсія у зв'язку з втратою годувальника має бути призначена кожному з позивачів померлого сина починаючи з 26.05.2017.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів та відповідно до вимог ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1, ОСОБА_2, викладених у відповідях від 12.07.2017 № 1426/03 та № 1425/03 та зобов'язання відповідача призначити кожному з батьків померлого ОСОБА_3, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника починаючи з 26.05.2017.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1, ОСОБА_2, викладених у відповідях від 12.07.2017 № 1426/03 та № 1425/03.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити кожному з батьків померлого ОСОБА_3, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника починаючи з 26.05.2017.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко

Повний текст рішення складено 15 лютого 2018 року.