Рішення № 72279890, 06.02.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року м. Чернігів Справа № 825/20/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів розпорядження,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить визнати протиправними та скасувати п. 3, 4 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 24.07.2017 № 152-ркп.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване розпорядження, а саме пункти 3, 4 прийняті з порушенням норм чинного законодавства та порушують права та законні інтереси позивача.

Ухвалою судді від 09.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження з виклику сторін на 11:00 год. 06.02.2018.

06.02.2018 позивач у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. До суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими, а п. 3, п. 4 розпорядження міського голови від 24.07.2017 № 152-ркп законними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що пунктом 10.2 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 17.03.2016 року за № 89-р, утворено посаду головного спеціаліста відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради з посадовим окладом 1723 грн (а.с. 23-30).

Пунктом 1.5 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 16.05.2016 року за № 136-рос, призначено ОСОБА_1, завідувача складу відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради, 18 травня 2016 року на посаду головного спеціаліста відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради як таку, що пройшла конкурсний відбір, звільнивши із займаної посади, з посадовим окладом згідно із штатним розписом 1723 грн., присвоєнням 13 (тринадцятого) рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 6 категорії посад та встановленням надбавок: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади" (зі змінами і доповненнями) за вислугу років, як особі, яка при просуванні по службі з посади службовця зайняла посаду посадової особи місцевого самоврядування через конкурс, до набуття стажу служби в органах місцевого самоврядування три роки, залежно від сумарного стажу роботи на посаді службовця (18 років 6 місяців 22 дні) і посадової особи місцевого самоврядування у розмірі 25 відсотків посадового окладу (без урахування надбавки за ранг); відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами і доповненнями) за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років (а.с. 31-35).

Пунктом 2 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 27.12.2016 року за № 325-ркп, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади" (зі змінами та доповненнями) та від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами і доповненнями) встановлено ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради, 27 жовтня 2017 року надбавку за вислугу років, як особі, яка при просуванні по службі з посади службовця зайняла посаду посадової особи місцевого самоврядування через конкурс, до набуття стажу служби в органах місцевого самоврядування три роки (18.09.2019), залежно від сумарного стажу (20 років): роботи на посаді службовця (18 років 6 місяців 22 дні) та служби на посаді посадової особи місцевого самоврядування (1 рік 5 місяців 8 днів) у розмірі 30 відсотків посадового окладу (без урахування надбавки за ранг) - з виплатою з дня набуття права на підвищення (а.с. 36-38).

Враховуючи роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 26.07.2016 № 156-р/з, відповідно до ст. 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (зі змінами та доповненнями) та ст. 46, п. 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» пунктами 3,4 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 24.07.2017 за № 152-ркп, внесено зміни до розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 16.05.2016 № 136-рос «Про звільнення, призначення, присвоєння рангу та встановлення надбавки» стосовно встановлення надбавки за вислугу років в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради, абзац 2 підпункту 1.5 якого викладено у новій редакції: «Взяти до відома, що станом на 18.05.2016 ОСОБА_1 стажу служби в органах місцевого самоврядування не має». Внесено зміни до розпорядження міського голови від 27 грудня 2016 року № 325-ркп «Про надбавку за вислугу років» стосовно підвищення розміру надбавки за вислугу років ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради, пункт 2 якого виключено (а.с. 36-38).

28 липня 2017 року виконавчий комітет Чернігівської міської ради листом за № 1-24/809 повідомив відповідача про те, що в результаті лічильної помилки при обчисленні стажу служби в органах місцевого самоврядування, їй було зайво виплачено заробітну плату за період з травня 2016 року по червень 2017 року в сумі 13487,18 грн, що підтверджено розпорядженням міського голови від 24 липня 2017 року за № 152-ркп «Про надбавку за вислугу років», в зв'язку з чим останній запропоновано добровільно повернути зазначені кошти на реєстраційний рахунок виконкому Чернігівської міської ради або ж написати заяву про щомісячне відшкодування коштів із заробітної плати (а.с. 46).

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.10.2017 по справі № 748/2155/17 за позовом Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених сум коштів, що набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі (а.с. 50-52).

Наголошуючи, що роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 26.07.2016 № 15-р/з «Щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах, віднесених до посад службовців» має рекомендаційний характер та не має сили закону, позивач вважає пункти 3, 4 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 24.07.2017 № 152-ркп протиправними та такими, що підлягають скасуванню та звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 8 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року (до моменту вступу в дію Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі Порядок № 283).

Пунктом 5 зазначеної постанови встановлено, що обчислений відповідно до цього Порядку № 283 стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Так, Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» набрав чинності з 01 травня 2016 року. Відповідно до пп. 11 п. 3 ст. 3 Закон України «Про державну службу» дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно, до 01.05.2016 на органи і посадових осіб місцевого самоврядування поширювалась дія лише Закону України «Про державну службу», а після 01.05.2016 питання служби в органах місцевого самоврядування регулюються виключно Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», при цьому законодавство України про державну службу на посадових осіб місцевого самоврядування не поширюється.

Натомість, уся нормативно-правова база, єдина у питаннях проходження як державної служби, так і служби в органах місцевого самоврядування, яка врегульовувала їх до 01.05.2016, втратила чинність з 01.05.2016.

Зокрема, питання обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування, починаючи з 01.05.2016, потрапили у правову колізію, оскільки до цієї дати єдиним нормативним документом з визначення стажу служби і для державних службовців, і для посадових осіб органів місцевого самоврядування був Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, а у зв'язку із прийняттям нового законодавства про державну службу, у тому числі і нового «стажового» порядку для державних службовців Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі Порядок № 229), але Порядок № 283 з 01.05.2016 втратив чинність.

Як вбачається з матеріалів справи, кадрова служба Чернігівської міської ради по суті на час виникнення спірних правовідносин не мала жодного правових підстав в обчисленні стажу служби в органах місцевого самоврядування, проте мала для застосування роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 26.07.2016 за № 15-р/з з цього питання, які мають виключно рекомендаційний характер.

Згідно вказаних роз'яснень, стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу». Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Крім того, пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, та додатка до нього. Пунктом 3 Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Просуванням по службі вважається безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця у період роботи в державних органах, які передбачені в пункті 2 Порядку обчислення стажу державної служби та додатку до нього.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 1995 року № 397 «Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року № 758» для службовців, які після прийняття цієї постанови, тобто після 08 червня 1995 року, при просуванні по службі зайняли посади державних службовців, визначені у статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», стаж державної служби для надання додаткової оплачуваної відпустки та призначення пенсії державного службовця обчислюється з дня призначення на посаду державного службовця. Стаж для виплати надбавок за вислугу років за період роботи на посадах службовців обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049, а за період роботи на посадах державних службовців - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.

Національне агентство України з питань державної служби зауважило, що до 01 травня 2016 року та після 01 травня 2016 року порядок встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям різний, у зв'язку з чим відповідні періоди роботи на посадах службовців не можуть бути зараховані до стажу державної служби, зокрема для встановлення надбавки за вислугу років, якщо просування по службі відбулося після 08 червня 1995 року.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання від Чернігівської облдержадміністрації Чернігівською міської радою роз'яснень Національного агентства України з питань державної служби від 26.07.2016 №15-р/з з питань зарахування до стажу державної служби періодів роботи (служби) до 01.05.2016 та щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах, віднесених до посад службовців, обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування, відповідач зробив висновок, що станом на 18.07.2017 ОСОБА_1 для встановлення надбавки за вислугу років мало проводитись за іншим алгоритмом: постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 «Про Порядок обчислення стажу державної служби» втратила чинність з 01.05.2016 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державну службу»; при обчисленні стажу служби в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 для встановлення надбавки за вислугу років необхідно керуватися ст. 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. 46 та п. 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу», згідно з якими станом на момент призначення 18.05.2016 ОСОБА_1 стажу служби в органах місцевого самоврядування не мала, тому і на надбавку за вислугу років також не мала права.

Як було встановлено судом, враховуючи роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 26.07.2016 № 15-р/з, відповідно до ст. 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (зі змінами і доповненнями) га ст. 46, п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», розпорядженням міського голови від 24.07.2017 № 152-ркп внесено зміни до розпорядження від 16.05.2016 № 136-рос «Про звільнення, призначення, присвоєння рангу та встановлення надбавки» стосовно встановлення надбавки за вислугу років в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради, абзац 2 підпункту 1.5 якого викладено у новій редакції: «Взяти до відома, що станом на 18.05.2016 ОСОБА_1 стажу служби в органах місцевого самоврядування не має». Також внесені зміни до розпорядження від 27.12.2016 № 325-ркп «Про надбавку за вислугу років» стосовно підвищення розміру надбавки за вислугу років ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу господарського та транспортного забезпечення міської ради, пункт 2 якого виключено.

Суд зауважує на тому, що, згідно п. 1 розділу 31 наказу Національного агентства України з питань державної служби від 25.05.2012 № 105 «Про затвердження Регламенту Національного агентства України з питань державної служби» організація роз'яснювальної роботи з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування здійснюється структурними підрозділами Нацдержслужби України згідно повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач з врахуванням роз'яснень Національного агентства України з питань державної служби від 26.07.2016 № 15-р/з зробив протиправний висновок, що станом на момент призначення 18.05.2016 ОСОБА_1 стажу служби в органах місцевого самоврядування не мала, тому і на надбавку за вислугу років також не мала права, так як такі роз'яснення мають суб'єктивний і одночасно рекомендаційний характер, не встановлюють правових норм та не підставою для прийняття остаточного рішення, яке впливає на права та законні інтереси осіб.

Крім того, суд зауважує на наступному.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.10.2017 по справі № 748/2155/17 за позовом Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплачених сум коштів, що набрало законної сили, у задоволенні позову Виконавчого комітету Чернігівської міської ради відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичного особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому, зазначаючи, що в правовій позиції, викладеній в поставі ВСУ від 01 лютого 2017 року по справі № 6-2711цс16, вказано, зобов'язання у зв'язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом. За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.

Виходячи з того, що заробітна плата відповідачу нараховувалась відповідно до розпорядження міського голови від 16.05.2016 за № 136-рос, суд зробив висновок, що зайво виплачені в заробітну плату кошти в сумі 13487,18 грн. не є рахунковою помилкою, та відсутня недобросовісність в боку відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вищевказаним рішенням суду від 09.10.2017 встановлений той факт, що встановлена та виплачена ОСОБА_1 надбавка за вислугу років з 18.05.2016 у розмірі 13487,18 грн., не є зайво виплаченою сумою коштів, так як виплачена на підставі розпорядження міського голови від 16.05.2016 за № 136-рос, тобто без урахування змін, які були внесені пунктами 3, 4 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 24.07.2017 № 152-ркп, а отже, на підставі чинного пункту розпорядження міського голови від 16.05.2016 за № 136-рос.

У відповідності до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування п. 3, п. 4 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 24.07.2017 № 152-ркп є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративним позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати п. 3, п. 4 розпорядження міського голови Чернігівської міської ради від 24.07.2017 № 152-ркп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 15505, ІН НОМЕР_1) судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду виготовлено 12 лютого 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков