Ухвала суду № 72279615, 14.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

14 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/987/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом Ставчанського професійного ліцею до Управління державної служби України з питань праці (держпраці) у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування акту та постанови,

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким: визнати протиправним та скасувати акт перевірки від 06.11.2017 року № 24-11-48/357 та Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 24-11-48/357/220 від 22.11.2017 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом осіб із урахуванням усунення недоліків позовної заяви позивачем.

12.02.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом вжиття заходів щодо зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-11-48/357/220 від 22.11.2017 року, складеної управлінням праці у Чернівецькій області та зупинення виконавчого провадження № 55670423, що здійснюється Хотинським районним ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області.

В обґрунтування клопотання позивач зазначав, що вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зазначений в заяві, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та недопустимості порушення прав та законних інтересів Ставчанського професійного ліцею. На думку позивача є всі підстави вважати, що без вжиття відповідних заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови від 21.11.2017 року, яка оскаржується та зупинення виконавчого провадження по її виконанню, можливе ускладнення чи унеможливлювання виконання в рішенні суду та унеможливить ефективний захист порушених прав за захистом яких позивач звернувся, так як фактичне виконання постанови та стягнення відповідного штрафу призведе до відповідних безпідставних матеріальних втрат та в подальшому відсутності предмету позову по справі, яка ще не була розглянута по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

З матеріалів справи видно, що Управлінням держапраціпраці у Чернівецькій області 23.10.2017 року було проведено планову перевірку за наслідками, якої складено Акт перевірки від 23.10.2017 року № 24-11-48/332, припис про усунення виявлених порушень. Згідно наказу від 01.11.207 року № 404 та направлення № 04-199 проведено позапланову перевірку Ставчанського професійного ліцею на предмет дотримання вимог законодавства про працю. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 06.11.2017 року №24-11-48/357. На підставі Акту №24-11-48/357 винесено припис №24-11-48/219 від 06.11.2017 року, Протокол про адміністративне правопорушення № 24-11-48/203 від 06.11.2017 року, постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 22.11.2017 року № 24-11-48/357/220.

З урахуванням зазначених обставин позивач надав копію постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2018 року Хотинським районним ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області відкрито виконавче провадження. З цього приводу слід звернути увагу позивача, що статтею 74 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у позивача є право оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження. Однак, позивач в обґрунтування своїх вимог не надав належних доказів, що здійснюються дії з примусового виконання оскаржуваної постанови.

Водночас, позивачем також не надано доказів щодо існування достатнього обґрунтованого припущення, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача до постановлення судового рішення.

На час розгляду заяви про забезпечення позову, спірні правовідносини судом не вирішені, будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Не надано доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи зазначені обставини, судом встановлено, що позивачем не надано обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам. Позивачем не доведено наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Д. Дембіцький