Рішення № 72279596, 06.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1023/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бабчука В.І., Пуріча Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (позивач) просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області (відповідач) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-11-39-378/225 від 29.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.11.2017 року представниками відповідача проведено невиїзне інспектування фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за результатами якого складено Акт від 14.11.2017 № 24-11-39/378 та винесено Припис № 24-11-39/226.

Окрім цього, 29.11.2017 року начальником управління Держпраці у Чернівецькій області Луцаком І.Г., винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 24-11-39/378/225 від 29.11.2017 року у розмірі 9600,00 грн, згідно якої фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано винуватим за порушення встановлених строків інших виплат, передбачених законодавством про працю, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Позивач вважає Постанову про накладення штрафу уповноваженою особою за №24-11-39/378/225 від 29.11.2017 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства України, зокрема Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295.

Так, згідно п. 27 Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Окрім цього, пунктом 28 Порядку визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Разом з цим, п. 29 Порядку передбачає, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення і виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Беручи до уваги вище наведене, можна зробити висновок, що притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування виключно за: використання праці неоформлених працівників; несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати; недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Представник позивача вважає, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області неправомірно притягнуто фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 до відповідальності, оскільки згідно Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-11-39/378/225 від 29.11.2017 року, оскільки Припис за № 24-11-39/226 щодо невиплати в день звільнення ОСОБА_6 компенсації за невикористану відпустку в сумі 720,30 грн, виконано у ході перевірки по платіжній відомості №3 від 14.11.2017 року, а порушень законодавства про працю у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування виявлено не було.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за наслідками інспекційного відвідування був складений Акт №24-11-39/378 від 14.11.2017 року - уніфікованої форми. Перевіркою було встановлено порушення, яке стосувалося невиплати в день звільнення компенсації за невикористану відпустку звільненому з 01.09.2017 року ОСОБА_7, що являється порушенням ч. 1 ст. 116 Кодексу Законів про працю України.

Нараховану у листопаді місяці 2017 року компенсацію за невикористану відпустку в сумі 790,00 грн ОСОБА_8 виплачено відповідно до платіжної відомості №3 від 14.11.2017 року. Тобто в день інспекційного відвідування та складання відповідно акта, а це більше одного місяця.

На підставі ч. 2 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, абз. 3 ч. 2 статті 265 КЗпП України уповноваженими посадовими особами Управління було прийнято рішення про накладення штрафу.

Рішення приймалось на засіданні комісії Управління, на яке було запрошено ОСОБА_4. Він був присутній на засіданні комісії, постанова йому була оголошена в присутності позивача, один примірник постанови отримав, про що поставив власний підпис.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, здійснює підприємницьку діяльність з 23.02.2016 року за видами діяльності: 16.29. Виробництво інших виробів з деревини; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

14.11.2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9, на підставі Листів Головного Управління Пенсійного фонду України від 16.08.2017 року №13516/03 та від 19.09.2017 року №16499/03 "Щодо результатів моніторингу відомостей з реєстру застрахованих осіб за критеріями показників" (а.с. 49-52) та відповідно до направлення на проведення інспекційного невиїзного інспектування від 10.11.2017 року №04-211 (а.с. 39) та наказу від 10.11.2017 року №420 (а.с. 38), проведено перевірку (інспекційне відвідування) додержання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2016 року по 31.10.2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки №24-11-39/78 в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП, а саме не виплачено в день звільнення компенсацію за невикористану відпустку звільненому з 01.09.2017 року ОСОБА_7. Нараховану у листопаді 2017 року компесанцію за невикористану відпустку в сумі 790,30 грн виплачено ОСОБА_7 по платіжній відомості №3 від 14.11.2017 року (а.с. 8-21).

У зв'язку з порушенням позивачем вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 складено Протокол №24-11-39/210 від 14.11.2017 року. Вказаний Протокол підписано позивачем без зауважень та подано на розгляд до Вижницького районного суду Чернівецької області (а.с. 22-23).

Також, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 складено Припис №24-11-39/226 від 14.11.2017 року, яким приписано позивачу виплату компенсації за невикористану відпустку працівникам проводити в день звільнення, постійно. В строк до 15.12.2017 року позивачу необхідно письмово проінформувати про виконання вимог припису державного інспектора з питань праці у Чернівецькій області. Позивач з приписом був ознайомлений та отримав примірник для виконання, про що проставив особистий підпис на примірнику Припису (а.с. 24-25).

На виконання Припису №24-11-39/226 від 14.11.2017 року позивачем надано відповідачу письмову інформацію в якій повідомлено, що компенсація за невикористану відпустку звільненим працівникам буде проводитись постійно у день звільнення (а.с. 62).

20.11.2017 року на адресу позивача направлено Повідомлення про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України, в якому зазначено, що позивачу або його представнику необхідно з'явитись в Управління Держпраці у Чернівецькій області о 11год. 30хв. 29.11.2017 року за адресою м. Чернівці, вул. Поповича, буд. 2, каб. 35 для участі у розгляді справи за ст. 265 КЗпП за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення (а.с. 40).

За результатами розгляду справи, в присутності позивача, на підставі Акта перевірки (інжекційного відвідування) від 14.11.2017 року №24-11-39/378 щодо порушень законодавства про працю у ФОП ОСОБА_4, начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.11.2017 року №24-11-39/378/225, якою накладено на позивача штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що становить 9600,00 грн, який підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови (а.с.26-27, 63).

06.12.2017 року Вижницький районний суд Чернівецької області розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4, під час здійснення своїх службових повноважень не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю, а саме, звільненому 01.09.2017 року ОСОБА_7 не виплатив в день звільнення компенсацію за невикористану відпустку, чим порушив ст. 116 КЗпП України. В судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 06.12.2017 року №713/1922/17 постановлено звільнити ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП, в зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежитись усним зауваженням. Провадження по справі закрито (а.с. 64).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N877-V (Закон N877-V).

За приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

В силу положень підпункту 6 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, а відтак має повноваження здійснювати державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (Порядок №295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом, інспекційне відвідування позивача проведено головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 на підставі Листів Головного Управління Пенсійного фонду України від 16.08.2017 року №13516/03 та від 19.09.2017 року №16499/03 "Щодо результатів моніторингу відомостей з реєстру застрахованих осіб за критеріями показників" та відповідно до направлення на проведення інспекційного невиїзного інспектування від 10.11.2017 року №04-211 та наказу від 10.11.2017 року №420

Згідно п.п. 3, 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (Порядок №509) уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до пункту 8 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Як випливає із матеріалів справи, відповідачем належним чином повідомлено позивача про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України о 11год. 30хв. 29.11.2017 року за адресою м. Чернівці, вул. Поповича, буд. 2, каб. 35 для участі у розгляді справи за ст. 265 КЗпП за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення.

Розглянувши матеріали перевірки, щодо порушень позивачем ст. 116 КЗпП України, начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області винесено оскаржувану Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.11.2017 року №24-11-39/378/225, якою накладено на позивача штраф у розмірі 9600,00 грн. Компенсацію за невикористану відпустку в сумі 790,00 грн ОСОБА_8 виплачено 14.11.2017 року

Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що його неправомірно притягну до відповідальності, оскільки компенсацію за невикористану відпустку в сумі 720,30 грн ним виплачено у ході перевірки.

Так, відповідно до п. 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Суд зауважує, що на відміну від інших порушень норм трудового законодавства, порушення строків виплати компенсації за невикористану відпустку апріорі не можуть бути усунені. В даному випадку суб'єкт господарювання може лише забезпечити дотримання строків виплати компенсації за невикористану відпустку в подальшому.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні спірної постанови враховано усі обставини, які відповідно до норм чинного законодавства мали значення для її прийняття, натомість доводи позивача про необґрунтованість постанови не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, підстави для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №24-11-39-378/225 від 29.11.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів обґрунтованість та правомірність оскаржуваної позивачем постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.11.2017 року №24-11-39/378/225.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови і відповідно про відсутність підстав для її скасування в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2018 р.

Суддя В.О. Григораш