Ухвала суду № 72279431, 14.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 лютого 2018 року Справа № 823/653/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Роя О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 – за посадою, представника відповідача ОСОБА_3 – за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (далі – відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 34-1 від 05.02.2018 «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Одночасно із поданням вказаного позову до суду позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію оскаржуваного рішення до набрання законної сили рішенням по даній справі.

У судове засідання щодо розгляду вказаної заяви, призначеного ухвалою суду від 13.02.2018, прибули представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав, просив суд її задовольнити зазначивши, що завершальним етапом процедури виконання оскаржуваного рішення є призначення Центральною виборчою комісією перших виборів депутатів сільської ради об’єднаної територіальної громади і сільського голови, у зв’язку із утворенням відповідної об’єднаної територіальної громади. Тому виконання оспорюваного рішення ускладнить або унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, на захист яких подано даний позов.

Представники відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечували, вказавши, що позивач не надала обґрунтованих доказів того, що існує очевидна і реальна небезпека заподіяння шкоди її законним правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі або захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат. Забезпечення позову з підстав наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки суд наперед, без розгляду справи по суті, надасть оцінку рішенню, яке є предметом позову. Зупинення дії рішення вплине на інтереси інших осіб, які беруть участь в процесі добровільного об'єднання територіальних громад.

Розглянувши подану позивачем заяву, заслухавши пояснення та доводи представника позивача та представників відповідача, суд зазначає про таке.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, враховуючи, що ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України» під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_5 Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен врахувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (у даному випадку територіальної громади, жителів села (сіл), інтересів яких стосується рішення, яке оскаржується) з огляду на таке.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах «Кресс проти Франції» (Kress v. France), «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову (ч. 2 ст. 6 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» встановлено порядок підготовки рішень щодо добровільного об'єднання громадян. Цією статтею визначено, що схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Лише у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об'єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об'єднання територіальних громад. У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.

Проекти рішень підлягають перевірці на їх відповідність Конституції та законам України обласною державною адміністрацією, що є пересторогою від прийняття незаконних рішень з боку відповідача, що можуть прийматися ним у зв'язку із реалізацією оскаржуваного рішення.

Отже, у даному випадку неможливо оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Оскільки, задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову може порушити право територіальних громад на підготовку та вирішення організаційних питань для виконання оспорюваного рішення сільської ради.

Щодо посилання позивача на наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача та порушення таким рішенням прав, свобод або її інтересів, суд зазначає, що перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Позивачем в обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову не наведено, в чому конкретно полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди саме її правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також не вказано обґрунтованих доводів щодо неможливості відновлення порушених прав у подальшому.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О.Кульчицький

Ухвалу складено у повному обсязі 19.02.2018.