Ухвала суду № 72279395, 14.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

14 лютого 2018 року Справа № 823/175/16

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

12.10.2017 ухвалою Вищого адміністративного суду України в адміністративній справі № 823/175/16 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням, у сумі 45257,96 грн., касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016, а провадження у справі закрито.

13.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення сплаченого судового збору у розмірі 1515 грн. 80 коп.(квитанція від 11.05.2016 № 15) та 1653 грн. 60 коп. (квитанція від 03.10.2016 № 0.0.629194289.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3676-VI “Про судовий збір” визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, заява ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору підлягає розгляду судом, що ухвалив рішення, при цьому не вирішивши питання про розподіл судових витрат.

Остаточне рішення у справі ухвалено Вищим адміністративним судом України, а тому прийняття додаткового рішення повинен здійснити зазначений суд, з урахуванням внесених змін в Конституцію України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - Верховний Суд.

Керуючись ст.ст. 7, 132, 139, 238, 252 КАС України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Суддя П.Г. Паламар