
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2018 року справа № 823/1882/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Паламаря П.Г.,
при секретарі Трегулова Б.Л.,
за участю:
представників позивача – ОСОБА_1М.(за ордером),
представника відповідача – ОСОБА_2С.(за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправної та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
23.11.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (20925, Черкаська область, Чигиринський район, с. Красносілля) з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області № 21 від 07.11.2017.
В обґрунтування заявленого позову зазначено, що застосований відповідачем штраф постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області № 21 від 07.11.2017 не узгоджується з санкцією п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, оскільки сума штрафу не може бути вищою 51000грн. для осіб що ввели продукцію в обіг та не більше 17000грн. для розповсюджувачів продукції, проте відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 204000грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представником відповідача до суду надано відзив, в якому містяться заперечення щодо задоволення адміністративного позову. В наданому запереченні зазначено, що штраф застосований у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, оскільки санкції накладені в сумі за кожне невиконане рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_3, зареєстрований 03.04.2012, реєстраційний номер 20180000000001674.
Судом встановлено, що відповідно до наказу головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 414 від 31.10.2017 призначено проведення позапланової перевірки у магазині “Маркет”, фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 13, щодо стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 13.10.2017, які прийняті на підставі акта перевірки характеристик продукції № 000034 від 12.10.2017 в наслідок неподання суб’єктом господарювання повідомлення про виконання рішень у строк.
01.11.2017 на підставі наказу відповідача від 31.10.2017 № 414 “Щодо проведення позаланового заходу з державного ринкового нагляду” та направлення на проведення перевірки від 31.10.2017 № 48, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт №000038 від 01.11.2017.
За результатами розгляду матеріалів перевірки 07.11.2017 відповідач за порушення позивачем вимог п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” виніс постанову № 21 про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій у розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 204000грн., за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 13.10.2017.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V), «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі – Закон № 2735-VI).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є зокрема перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається. (ч. 4 ст. 6 Закону № 877-V).
В силу встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає здійснену позапланову перевірку позивача обґрунтованою.
Матеріалами справи також підтверджено, що в результаті проведеної позапланової перевірки магазину “Маркет”, ФОП ОСОБА_3 за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 13, встановлено невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55 від 13.10.2017.
Представником позивача жодних доказів про виконання даних рішень надано не було, а тому не спростовано факт порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI.
Суд погоджується з висновком перевірки щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, однак відповідач постановою про накладення штрафних санкцій № 21 від 07.11.2017 року наклав на позивача штраф у розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Разом з тим, з оскаржуваної постанови вбачається, що накладений відповідачем штраф в розмірі 12000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян не відповідає встановленим граничним межам санкцій.
При цьому суд зазначає, що за п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI, розрахунок штрафних санкцій здійснюється за встановленим фактом невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів і не залежить від кількості рішень щодо яких виявлено порушення. Тобто, санкція статті передбачає притягнення до відповідальності за кожне невиконанне рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, окремо з розглядом відповідної справи.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно поданих до суду матеріалів, відповідач не довів правомірності застосування до позивача розміру штрафних санкцій по граничних межах п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 139 КАС України, судові витрати сплачені позивачем, підлягають стягненнюза рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області № 21 від 07.11.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40333440) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 2040(дві тисячі сорок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст рішення виготовлено 15.02.2018
Судове рішення № 72279350, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 13.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/1882/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: