Ухвала суду № 72279091, 08.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2018 року справа № 823/549/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/549/18

за позовом ОСОБА_1,

до Головного управління Національної поліції в Черкаській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

07.02.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Національної поліції в Черкаській області, просить:

– визнати протиправним та скасувати рішення поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 11.10.2017, оформлене протоколом №200 стосовно кандидата на посаду «слідчого» ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1, яким не рекомендовано до проходження служби в поліції та/або зайняття вакантної посади;

– зобов’язати поліцейську комісію Головного управління Національної поліції в Черкаській області прийняти рішення про те, що ОСОБА_1 рекомендована до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади;

– судові витрати зі сплати судового збору стягнути з відповідача.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.160 ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти чи про відсутність такої стосовно позивача. Також у позовній заяві не зазначено стосовно відповідача номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти якщо такі відомості відомі позивачу.

У позові йдеться про протиправність протокольного рішення поліцейської комісії, проте останню не визначено відповідачем чи іншим учасником у справі. Оскільки рішення поліцейської комісії оформлюється протоколом (дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення), то з наданого витягу з протоколу без належних обґрунтувань та пояснень позивача неможливо встановити вибірковість підходу залежно від кількості учасників конкурсу, загального рейтингу та визначення переможця конкурсу щодо визначення правових підстав не рекомендації позивача на проходження служби.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Позивач зазначає про прецедентні позиції ЄСПЛ у справах щодо здійснення контролю за дискреційними актами, натомість, формуючи суперечливу вимогу «прийняти рішення про те, що ОСОБА_1 рекомендована до проходження служби в поліції» одночасно наділяє невластивою функцією суд і відповідача. Прийняття поліцейською комісією за наслідками співбесіди одного з можливих рішень з певною свободою розсуду є дискреційним повноваженням (обирати з кількох юридично допустимих рішень те, що є найкращим за даних обставин).

У позові не йдеться про захист якого порушеного права позивач просить. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Позивач зазначає, що відповідає критеріям, передбаченим законодавством, наголошує – «даний етап конкурсу пройдено успішно», проте не надає відомостей щодо змісту заданих на співбесіді запитань і відповідей на них. Позивач має обґрунтувати позицію із зазначенням кількості набраних балів за кожен тест з наданням пояснень і доказів, оскільки йдеться про співбесіду, де поліцейська комісія вивчає результати тестувань та з'ясовує професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата.

Відповідно до ст.50 Закону № 580-VІІІ громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Позивачем не зазначено відомостей про результати та/або наявність документів щодо таких обстежень.

Позивач у п.2 прохальної частини позовних вимог просить судові витрати зі сплати судового збору стягнути з відповідача, проте не надає доказів сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтуванні якого зазначено, що майновий стан позивача недостатній для сплати судового збору, оскільки на даний час позивач не працює та немає інших джерел доходу, перебуває у відпустці у зв’язку із доглядом за дитиною до досягнення нею 6 – річного віку. На підтвердження обставин, викладених у зазначеному клопотанні надано: копію свідоцтва про народження дитини (де зазначено відомості про батька) та відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків від 31.01.2018 № 38/23-13-08-034, де стосовно ОСОБА_1 інформація про доходи за період з 2 кварталу 2017 року до 3 квартал 2017 року відсутня. Натомість, доказів у зв'язку з тяжким майновим станом та неплатоспроможністю не надано – оцінка майнового стану заявника залишається оціночним поняттям та залежить від кожної конкретної ситуації.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути відомості щодо доходів фізичної особи, що можуть бути надані на заяву про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків згідно п.5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача у межах виконавчого провадження тощо.

Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до ст.8 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. З огляду на додані до позовної заяви клопотання і докази, суд позбавлений можливості надати оцінку майновому стану позивача, оскільки надане свідоцтво про народження дитини не свідчить про скрутний майновий стан, а підтверджує наявність дитини та наявність у дитини батьків (мати – ОСОБА_1, батько – ОСОБА_2 М.). Надані відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків від 31.01.2018 № 38/23-13-08-034 стосовно ОСОБА_1 не підтверджують відсутність доходів у 2017 році, а свідчать про відсутність інформації про доходи з 2 кварталу 2017 року до 3 квартал 2017 (неповний рік). Докази, що надані позивачем на підтвердження скрутного матеріального становища не свідчать про скрутний майновий стан позивача, та не доводять факту відсутності інших доходів, зокрема дивідендів, процентів, роялті, отримання у спадок майна чи коштів у банках та ін.

З огляду на викладене, клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України – якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру: «визнати протиправним та скасувати рішення» і «зобов’язати відповідача прийняти рішення». Відповідно до вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачу варто надати документ про сплату судового збору у сумі (704,80х2) 1409 грн. 60 коп. Отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) — 38031150; банк отримувача – ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача — 31212206784002; код класифікації доходів бюджету — 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив: заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач зазначає, що ознайомилась з рішенням, що є предметом оскарження 30.12.2017, а тому звертаючись з позовом 07.02.2017, дотримано строк встановлений ч.2 ст. 122 КАС України, проте не обгрунтовує оприлюднення результатів засідання комісії, що відбулося 11.10.2017.

Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Спір належить до категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу.

Згідно ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства визначено згідно ч.1 ст.2 КАС України без порушень принципу розподілу влади не передбачає забезпечення ефективності державного управління у контексті вимоги «прийняти рішення про те, що ОСОБА_1 рекомендована». Позивачеві варто визначитись зі змістом позовних вимог.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено КАС України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України). Позивачем надано до суду не засвідчені фото(ксеро)копії. КАС України (ч.4, ч.5 ст.94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 94, 122, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В.Трофімова