Ухвала суду № 72279078, 09.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 лютого 2018 року справа № 823/550/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/392/18

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

07.02.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, просить:

– визнати протиправним рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017;

– зобов’язати департамент соціальної політики Черкаської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам ст.160 ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ стосовно відповідача.

Відповідно до ч.6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п.2 ч.5 цієї статті стосовно представника. У позовній заяві не зазначено, реєстраційний номер облікової картки платника податків, стосовно представника позивача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач зазначає про довідку ОСББ від 18.12.2017, а спірні відносини визначає з 03.11.2017. Орендодавцем визначено ОСОБА_2, проте надано копію договору оренди від 03.11.2016 №3/16 на 12 місяців, 01.07.2017№1/17 на один рік з фізичною особою, а не з особою, яка здійснює підприємницьку діяльність (загальна / спрощена система оподаткування) у контексті виконання податкового обов’язку і достовірності наданих відомостей.

Позивач зазначає про те, кого вважає членами саме своєї сім'ї з огляду на ознаки родинного зв'язку та спільного побуту, проте у контексті ведення спільного господарства не вказує на кого відкриті особові рахунки, укладені договори з оплати комунальних послуг з огляду на те, що власники несуть відповідальність за своєчасність оплати незалежно від використання приміщень чи надання в оренду.

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлені у главах 58 «Найм (оренда)» та 59 «Найм (оренда) житла» Цивільного кодексу України. Відповідно до п.114 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882 (зі змінами) у тексті договору найму (оренди) житла обов’язково зазначаються особи, які проживатимуть разом із наймачем. Згідно п.2.2 договору ОСОБА_3 має обов’язок сплати рахунків за користування комунальними послугами, натомість у позові не йдеться про те, на чиє ім’я (хто є стороною правочинів з отримання комунальних послуг) надходять такі рахунки.

Зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч.2 ст. 2 КАС України. Згідно із постановою КМУ від 31.03.2015 № 212 п.12 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», доповнено абзацом такого змісту: «виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, що вплинули на припинення виплати грошової допомоги». Позивачем не надано інформації і доказів на підтвердження такого звернення.

Натомість, позивач не зазначає про не виконання яких саме норм актів законодавства йдеться чи допущено свавільне втручання у правомірні законні очікування позивача з боку відповідача, не надає обґрунтування у контексті пропорційності додаткової соціальної захищеності щодо подвійності виплати допомоги у листопаді 2017 року (з 03.11.2017 по 22.11.2017) з огляду на те, що право соціального забезпечення не є абсолютним, користування яким може бути пов’язано з низкою ширше сформульованих конфліктуючих інтересів держави та особи, наприклад ст.1 Першого Протоколу ЄКПЛ, де частиною другою передбачено відповідні умови або підстави для обмеження прав.

Згідно зі ст.22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. ЄСПЛ у рішенні у справі Airey проти Ірландії, 09.10.1979, 6289/73 зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища у державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено у рішенні у справі Кjartan Аsmundsson проти Ісландії, 12.10.2004, 60669/00.

У позовній заяві йдеться про зобов’язання призначення допомоги внутрішньо переміщеної особи на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 03.11.2017, а у обґрунтуванні зазначено про отримання згідно виписки з рахунку соціальної допомоги відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» з 19.12.2016 по 22.11.2017.

У позові не йдеться про захист якого порушеного права позивач просить. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Актом державного чи іншого органу є юридична форма рішень органів – офіційний письмовий документ, що породжує наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів відносин. Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Згідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушено. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Лист фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача. Листи не можна визначити як документи, що містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта, до якого вони адресовані. Листи не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Позов мотивовано тим, що листом від.08.12.2017 №13912/28-5/10 Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повідомив про відмову у призначенні грошової допомоги, проте в обґрунтуванні йдеться про рішення, оформлене протоколом від 01.12.2017 №61, що не надано позивачем, натомість надано не засвідчену в установленому порядку фотокопію витягу з протоколом №61/62 комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради, яка не є стороною у справі. Зазначивши про втрату статусу внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2, доказів на підтвердження не надано.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтуванні якого зазначено, що майновий стан позивача недостатній для сплати судового збору, оскільки на даний час позивач є пенсіонером та отримує низьку пенсію, а виплати допомоги внутрішньо-переміщеній особі на проживання на даний час припинені. У клопотанні зазначено, що на обґрунтування обставин, зазначених у клопотанні стосовно тяжкого матеріального становища додано копії довідок про розмір пенсії за 2017 рік ОСОБА_1, ОСОБА_3, відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів отриманих ОСОБА_1 за 1-й – 3-й квартал 2017 року, виписка з карткового рахунку № 0230-26255501140668 ОСОБА_1 та № 0230-26257501140859 ОСОБА_3, копія виписки від 03.01.2018 з філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» стосовно ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті. У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути відомості щодо доходів фізичної особи, що можуть бути надані на заяву про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків згідно п.5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача у межах виконавчого провадження тощо.

Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до ст.8 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Разом з тим, у матеріалах позовної заяви наявні довідки УПФУ в м. Черкасах про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають на пенсійному обліку в УПФУ в м. Черкасах та отримують пенсію за віком при повному страховому стажі без зазначення розміру пенсії. Відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів отриманих ОСОБА_1 за 1-й – 3-й квартал 2017 року, виписка з карткового рахунку № 0230-26257501140859 ОСОБА_3, копія виписки від 03.01.2018 з філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» стосовно ОСОБА_1 – відсутні. Згідно відомостей, зафіксованих актом Черкаського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у п.25 переліку додатків до позовної заяви зазначено про надання клопотання про звільнення від сплати судового збору на 7-ми аркушах, проте наявний – 1 аркуш.

Додані до позовної заяви клопотання і докази не дають можливості надати оцінку майновому стану позивача. З огляду на викладене, клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України – якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру: «визнати протиправним рішення» і «зобов’язати відповідача призначити допомогу». Відповідно до вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачу варто надати документ про сплату судового збору у сумі (704,80х2) 1409 грн. 60 коп. Отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) — 38031150; банк отримувача – ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача — 31212206784002; код класифікації доходів бюджету — 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив: заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено КАС України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України). Позивачем надано до суду не засвідчені фото(ксеро)копії: повідомлень від: 08.12.2017 № 13912/28-5/10, 16.05.2017; витягів від: 01.12.2017 № 61/62, 11.05.2017 № 19, 06.01.2015 № 32060851, 02.11.2016 № 72070188; листа від 22.01.2018 № 404/28-5/01-9; довідок: УПФУ в м. Черкасах від 22.12.2017 № 3955/1 та від 22.12.2017 № 3954/1, ОСББ від 18.12.2017 № 63; заяви від 17.11.2017; інформації: від 03.01.2018 № 109818424, від 03.01.2018 № 109816880.

КАС України (ч.4, ч.5 ст.94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 94, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В.Трофімова