Рішення № 72278947, 14.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/124/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участі:секретаря судового засідання Дубіної Н.Ю. , позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Сумнєвич Н.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому в якому просить:

визнати дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від сум місячної заробітної плати, зазначених у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 09 серпня 2003 року, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із змінами розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" неправомірними;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 28 грудня 2017 року відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 09 серпня 2003 року, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків від сум місячної заробітної плати, зазначеної у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, перерахувавши її на особистий пенсійний рахунок ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він працював в органах прокуратури Хмельницької області на різних прокурорсько-слідчих посадах з 01 січня 1990 року по 10 травня 2007 року.

Вказує, що у вересні 2006 року йому призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону №1789-ХІІ від 09 серпня 2003 року, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі К/800/53002/13 дії управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області про відмову в здійсненні перерахунку раніше призначеної мені пенсії у зв'язку із збільшенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №34 від 06 лютого 2008 року "Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України" у розмірі 90 відсотків від заробітної плати визнано неправомірними та зобов'язано здійснити даний перерахунок відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 09 серпня 2003 року, чинній на час призначення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії.

Вказує, що дане рішення суду управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому виконано без обмеження максимального розміру пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" підвищено посадові оклади працівникам прокуратури, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України і від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

У зв'язку із вищевказаними змінами в оплаті праці працівників прокуратури 28 грудня 2017 року позивач звернувся до управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області здійснити мені перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 09 серпня 2003 року і чинній на час призначення пенсії, в розмірі 90 відсотків від сум місячної заробітної плати, зазначеної у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром.

Проте листом від 28 грудня 2017 року №653/Н - 12, управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області відмовило позивачу в перерахунку пенсії у розмірі 90 % від заробітної плати, визначеної у вищезазначеному листі прокуратури області, без обмеження максимальним розміром, мотивуючи тим, що пунктом 8 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-УІІІ (далі - Закон №2148) установлено, що норми статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що пунктом 9 розділу II Прикінцевих положень Закону №2148 Кабінету Міністрів України доручено підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перерахунку пенсій військовослужбовців з урахуванням оновленого грошового забезпечення (на сьогодні зазначений проект опрацьовується Мінсоцполітики), що до внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії працівникам прокуратури призначаються відповідно до норм статті 86 Закону України "Про прокуратуру" і що відповідно до пункту 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Крім цього, на сьогодні відсутня постанова Кабінету Міністрів України про перерахунок раніше призначених пенсій.

Позивач вважає, що відмовляючи йому у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітної плати, розмір якої визначено у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 09 серпня 2003 року, тобто на підставі норми, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області не вірно тлумачило норми Закону, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції України та законам України.

Крім цього, позивач вказує, що відмовляючи в перерахунку пенсії з посиланням на вказані норми законів відповідачем не враховано, що вони були прийняті після призначення йому пенсії, а тому не можуть регулювати спірні правовідносини і що пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих, до яких законодавцем віднесено позивача, визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХП від 09 серпня 2003 року, що діяла на час призначення йому пенсії.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задоволити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відповіді на позовну заяву та запереченнях, в яких зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, тому провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до листа прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року немає законних підстав.

Заслухавши доводи позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та отримує з вересня 2006 року пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

28 грудня 2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром.

Листом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №653/Н-12 від 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії згідно довідки №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року. Оскільки, пунктом 8 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-УІІІ (далі - Закон №2148) установлено, що норми статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом 9 розділу II Прикінцевих положень Закону №2148 Кабінету Міністрів України доручено підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перерахунку пенсій військовослужбовців з урахуванням оновленого грошового забезпечення (на сьогодні зазначений проект опрацьовується Мінсоцполітики).

Внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії працівникам прокуратури призначаються відповідно до норм статті 86 Закону України "Про прокуратуру" і що відповідно до пункту 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Крім цього, на сьогодні відсутня постанова Кабінету Міністрів України про перерахунок раніше призначених пенсій.

Тому провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно листа прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року немає законних підстав.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно із ч. 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" вносились певні зміни.

Так Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права (пенсія призначається в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати незалежно від стажу роботи). Цим же Законом встановлені обмеження максимального розміру пенсії - 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Внесені Законами України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року, "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Крім того, Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії, обмеження розміру пенсії максимальним її розміром не передбачав.

Позивачу пенсія була призначена з вересня 2006 року, тобто до набрання чинності вказаними законами.

З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України в своєму рішенні №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року №-рп/2005, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняттями змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. При Цьому Конституційний Суд України зазначив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

За статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують к або скасовують відповідальність особи.

Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 №3-рп).

Пунктом 8 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про підвищення пенсій" від 03 Жовтня 2017 року №2148 встановлено, що норми статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Разом з тим, пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148 доручено Кабінету Міністрів України до 01 листопада 2017 року підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перерахунку пенсій військовослужбовців з урахуванням оновленого грошового забезпечення.

Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно - правових актів, необхідних для його реалізації.

Однак, на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Зокрема, як свідчить практика Верховного Суду України відсутність конкретного механізму реалізації закону не може бути для посадових осіб підставою для відмови в його виконанні.

Аналогічною є позиція ЄСПЛ щодо відсутності механізму реалізації норм прямої дії: держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Принцип юридичної визначеності означає, що громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки (Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 Yvonne van Duym v. Home Office).

Так у рішенні від 24 липня 2014 року №38677/06 "Будченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що є втручанням у право заявника за ст.1 Першого протоколу до Конвенції та порушенням цієї статті у зв'язку з відмовою заявнику через не існування механізму реалізації відповідного законодавчого положення. Крім того, у рішенні від 08 листопада 2006 року №63134/00 "Кечко проти України", Європейський суд не прийняв до уваги позицію України про колізію двох нормативно-правових актів - закону України, відповідно до якого встановлена допомога з бюджету і який є діючим та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв до уваги аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії).

Європейський суд вирішуючи справу "Войтенко проти України" (заява №18966/02), прийшов до висновку, що посилання державних органів на неможливість виконання зобов'язань через відсутність законодавчих заходів є безпідставним.

До такого ж висновку дійшов і Вищий адміністративний суд у своїх рішеннях при розгляді аналогічних справ, зокрема у справах №№ К/800/28343/16 від 13 вересня 2017 року, К/800/13758/17 від 20 вересня 2017, К/800/5954/17 від 06 грудня 2017 року, К/800/11591/17 від 06 грудня 2017 року, К/800/10767/17 від 06 грудня 2017 року, К/800/32025/16 від 14 грудня 2017 року, К/800/36915/17 від 14 грудня 2017 року та інших.

Таким чином, незважаючи на те, що Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, отже позивач має право на перерахунок пенсії, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення.

Крім цього, Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7- рп/2016 зазначив: "Обмеження максимального розміру пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

Отже, Конституцією України (ст.ст. 46, 68, 92) закріплено право на необхідні умови для реалізації їх кожним громадянином, у тому числі право на соціальний захист та достатній життєвий рівень, яке включає в себе достатній рівень пенсійного забезпечення.

Таким чином, вищвказаним спростовуються доводи відповідача наведенні у відзиві на позовну заяву та запереченнях, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та з'ясування обставин по справі, а тому не приймаються до уваги.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію з 28 грудня 2017 року, згідно довідки прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження граничним максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсією

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що дії та рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є неправомірними, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Хмельницький, Хмельницька область, 29013, код НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (вул. Володимирська, 49, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 01526313) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволити.

Визнати дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від сум місячної заробітної плати, зазначених у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 09 серпня 2003 року, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із змінами розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 28 грудня 2017 року відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 09 серпня 2003 року, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків від сум місячної заробітної плати, зазначеної у листі прокуратури Хмельницької області №18-1872-17 від 27 грудня 2017 року без обмеження максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, перерахувавши її на особистий пенсійний рахунок ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 лютого 2018 року

Головуючий суддя