Рішення № 72278712, 15.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/3615/17

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент, відповідач) в якому просить визнати неправомірними дії Департаменту по відмові в праві переоформлення автомобіля марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 на ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача визначити розрахункову суму для викупу автомобіля ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 та надати довідку-розрахунок для сплати залишкової вартості автомобіля до Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.12.2016 року помер його тесть, ОСОБА_2, який як інвалід був забезпечений автомобілем ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску. Вказує, що після його смерті, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на перереєстрацію вказаного автомобіля на своє ім'я, однак листом від 22.06.2017 йому відмовлено у наданні такого дозволу в зв'язку з тим, що на порушення вимог Порядку забезпечення інвалідів автомобілями позивачем порушено шестимісячний строк звернення до відповідача із вказаною заявою. Таку відмову вважає необґрунтованою, оскільки звернувся до відповідача до сливу шестимісячного строку з дня смерті, однак спеціаліст Департаменту повідомила, що переоформлення автомобіля має відбутись після спливу шести місяців з дня смерті.

Крім того позивач зазначає, що спеціалісти Департаменту по місцю проживання, спеціалісти відповідача не надали йому відповідну довідку та не розрахували залишкову вартість автомобіля, як і не надіслали письмової пропозиції позивачу про право скористатись можливістю переоформити автомобіль на його ім'я. А тому позивач вважає, що об'єктивно був позбавлений можливості сплатити відповідну суму в державний бюджет в визначений законом шестимісячний строк.

Таку відмову вважає необґрунтованою, оскільки при прийнятті вказаного рішення відповідачем не враховано обставини, які підтверджують наявність права позивача на переоформлення автомобіля.

Відповідач на адресу суду надіслав 28.12.2017 відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає позовні вимоги з тих підстав, що гр.ОСОБА_2 помер 08.12.2016, а документи до Департаменту надійшли 22.06.2017 від позивача року тобто з порушенням шестимісячного терміну встановленого законом для сплати залишкової вартості автомобіля.

Відповідач вважає, що позивачем порушено п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999.

А тому враховуючи викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником позивача 09.01.2018 подано до суду відповідь на відзив, яка ним не підписана, в якій зазначив, що позивач звернувся вчасно в межах строку визначеного Постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006, проте працівниками управління соціального захисту населення було надано завідомо неправильну відповідь про те, що все переоформлення відбувається після спливу шести місяців з дня смерті інваліда, якому надавався автомобіль. Також позивач зазначає, що він хворів і перебував довгий час на лікуванні в Хмельницькій обласній лікарні.

На підставі викладеного просить відхилити, як необґрунтовані доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Одночасно представником позивача заявлено клопотання відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про участь в судовому засіданні для підтвердження доводів вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки даний спір згідно положень КАС України віднесений до справ незначної складності, а тому характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

В матеріалах справи знаходяться всі необхідні письмові докази, які потрібні для повного та всебічного встановлення обставин справи та вирішення судом спору по суті.

Враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку, що оскільки вказана відповідь на відзив не підписана представником позивача, а тому в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін необхідно відмовити.

Дослідивши позовну заяву, відзив та відповідь на відзив, а також належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 органами соціального захисту населення безоплатно видано у користування автомобіль марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, з правом передачі керування позивачу, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Суд встановив, що ОСОБА_2 помер 08.12.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії І-БВ №290962 від 08.12.2016.

Від позивача 22.06.2017 до Департаменту надійшли документи щодо перереєстрації автомобіля марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, що перебував у користуванні ОСОБА_2 на позивача за умови сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля.

Листом №04.03-6640 від 24.06.2017 позивачу відмовлено, в зв'язку з тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення з заявою, тому у Департаменту відсутні підстави для його переоформлення на ім'я позивача.

Не погодившись з такою відмовою Департаменту, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами у справі щодо умов та порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спеціального автотранспорту інвалідів, регулюються правовими нормами Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" від 06.10.2005 р. №2961-IV (далі - Закон №2961), постанови "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 р. №999 (далі - Порядок №999).

Статтею 1 Закону №2961 передбачено, що особа з інвалідністю - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно ст. 26 Закону №2961 держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Частиною 9 статті 26 Закону України №2961-IV встановлено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII, після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок).

Абзацом шостим пункту 16 Порядку передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Відповідно до абзаців сьомого та восьмого пункту 16 Порядку визначено, що розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Згідно з положеннями абзацу дванадцятого пункту 41 Порядку Повернутий автомобіль структурний підрозділ соціального захисту населення здає підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видає в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

Аналізуючи норми законодавства України суд вважає, що позивачем пропущено строк сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом, оскільки інвалід, ОСОБА_4, який був забезпечений автомобілем помер 08.12.2016, а позивач звернувся до відповідача про переоформлення автомобіля лише 22.06.2017.

Отже, так як позивачем був пропущений шестимісячний строк для викупу автомобіля (сплати вартості автомобіля), а також поважних причин пропуску строку для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля останній не зазначив, відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на викуп та переоформлення автомобіля.

Що стосується посилання позивача на те, що він довгий час хворів та перебував на стаціонарному лікуванні у Хмельницькій обласній лікарні, суд зазначає, що на підтвердження цього факту позивач не надав жодного належного та допустимого письмового доказу.

У позивача було право на викуп автомобіля та його переоформлення на себе, яке він не реалізував у встановлений чинним законодавством України строк.

Враховуючи те, що позивач протягом шести місяців з дня смерті інваліда не сплатив до державного бюджету вартість автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля, відповідачем при винесені рішення про відмову у переоформлені вказаного автомобіля не було вчинено протиправних дій, що вказує на необґрунтованість позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В зв'язку із відмовою в задоволенні позову на підставі ст.139 КАС України, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - ) до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (29000, м.Хмельницький, майдан Незалежності,1, ідентифікаційний код - 25921623) про визнання неправомірними дії соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації по відмові в праві переоформлення автомобіля марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 на ОСОБА_1 та зобов'язання визначити розрахункову суму для викупу автомобіля ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 та надати довідку-розрахунок для сплати залишкової вартості автомобіля до Державного бюджету України - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук