Рішення № 72278611, 12.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/228/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№55165952 з виконання постанови від 27 січня 2014 року ВП №38790749,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Пещанюка І.А. від 15 листопада 2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП №55165952 з виконання постанови від 27 січня 2014 року ВП №38790749 державного виконавця Другого відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 271107,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що постановою начальника відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 15 листопада 2017 року виконавче провадження №54250948 об'єднано у зведене виконавче провадження з виконавчим провадженням №55165952 про стягнення коштів з ОСОБА_1 за №55169386.

При цьому позивач вказує, що після ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження №55169386, станом на 15 січня 2018 року виконавчий лист №6-357/09 виданий 08 квітня 2009 року Новозавадським районним судом м.Чернігова про стягнення з позивача на користь ЗАТ "Альфа банк" заборгованості у сумі - 6363428,61 грн. та стягнення судових витрат по сплаті третейського збору в сумі - 49130,04 грн., на виконанні не перебуває, а перебував на виконанні відділу в період з 09.07.2013 року по 30.06.2017 року та на підставі постанови від 30.06.2017 року був повернутий стягувачу.

Зважаючи на вказані вище обставини, вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята відповідачем безпідставно, незаконно та такою що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився 12 лютого 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду 12 лютого 2018 року надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Представником відповідача 08 лютого 2018 року подано відзив на позовну заяву в якому вказує, що в зв'язку із частковим виконанням рішення суду, в порядку п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. В ході виконання, за рахунок коштів отриманих від реалізації описаного іпотечного майна боржника частково погашено заборгованість перед стягувачем в сумі 3701486,94 грн. та частково стягнено виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що фактично стягнена в розмірі 370148,99 грн.

Залишок нестягненої суми виконавчого збору на момент повернення виконавчого документа стягувачу становив 271107,78 грн.

Тому, відповідач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №55165952 від 15 листопада 2017 року щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 271107,78 грн., винесена державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що постановою державного виконавця Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 09 липня 203 року відкрито виконавче провадження згідно виконання виконавчого листа №6-357/09 виданого 08 квітня 2009 року Новозаводським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ"Альфа-Банк" заборгованості за договором про надання траншу у сумі 6363428,61 грн., та стягення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ"Альфа-Банк" судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 49130,04 грн. та встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 16 липня 2013 року.

Однак, як стверджує позивач, що ним у встановлений строк рішення суду самостійно не виконане, а тому внаслідок цього державним виконавцем 27 січня 2014 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №38790749 у розмірі 641255,87 грн.

Начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області 30 червня 2017 року при примусовому виконанні вказаного вище виконавчого листа винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, рішення суду виконане частково, оскільки у боржника відсутнє будь-яке інше майно на яке можливо було б звернути стягнення.

На підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист повернуто стягувачу ЗАТ"Альфа-Банк".

Згідно постанови винесеної начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 07 липня 2017 року про відкриття виконавчого провадження №54250948 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2270/4562/12 виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України в особі Хмельницької ОДПІ податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 23536,20 грн.

Також, згідно постанови начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 15 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження ВП №55165952 з виконання постанови державного виконавця Другого відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору від 27 січня 2014 року №38790749.

При цьому, постановою начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 15 листопада 2017 року у зведене виконавче провадження №55169386 об'єднано виконавчі провадження №54250948 та №55165952.

На запит представника позивача відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 15 січня 2018 року №02.1-17/167, надано лист згідно якого зазначено, що виконавчий лист №6-357/09 виданий Новозавадським районним судом м.Чернігова 08 квітня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ"Альфа-Банк" заборгованості в сумі 6363428,61 грн., та стягнення судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 49130,04 грн., станом на 15 січня 2018 року не перебуває.

Даний виконавчий документ перебував на виконанні відділу в період з 09 липня 2013 року по 30 червня 2017 року та на підставі постанови від 30 червня 2017 року повернутий стягувачу.

Представник позивача не погоджується з такими діями відповідача щодо винесення постанови від 15 січня 2017 року, оскільки виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнена при попередньому виконанні, при наступних пред'явлених до виконання виконавчого документа, а тому державний виконавець не мав права для винесення вказаної постанови та відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.1, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) (в редакції, що діяла на момент винесення спірного рішення), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст.27 Закону №1404-VIII, Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. ч.ч.1,5 ст.37 Закону №1404-VIII виконавче провадження припиняється, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Суд звертає увагу відповідача, що оскільки Закон №1404-VIII на момент виникнення спірних правовідносин передбачав відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору лише у випадках завершення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу з підстав передбачених ч.3 ст.40 цього Закону. Вчинення відповідних процесуальних дій у разі повернення без виконання виконавчого документа без виконання виконавчого документа з підстав, виданого на виконання рішення майнового характеру, за відсутності майна боржника цей Закон не передбачав.

Таким чином, в даному випадку, виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні, за умови наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа.

При цьому суд встановив, що станом на 15.11.2017 року вказаний вище виконавчий документ до виконання повторно не пред`явлений стягувачем, а тому відсутні підстави для прийняття відповідачем оспорюваної постанови.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що позивачем спростовано висновки відповідача, щодо відсутності підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№55165952 з виконання постанови від 27 січня 2014 року ВП№38790749 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на суму 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №ПН3519 від 18 січня 2018 року.

В зв'язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_1, сума судового збору підлягає стягненню в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (30400, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Тернопільська, 13/2, ідентифікаційний код - 35092158) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№55165952 з виконання постанови від 27 січня 2014 року ВП №38790749 - задовольнити.

Скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Пещанюка І.А. від 15 листопада 2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП №55165952 з виконання постанови від 27 січня 2014 року ВП №38790749 державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 271107,78 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (ідентифікаційний код - 35092158).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя О.П. Шевчук