Рішення № 72278535, 06.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2747/17

РІШЕННЯ

іменем України

06 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участі:секретаря судового засідання Свинобой О.В. позивача ОСОБА_1, представника відповідача Поліщука Є.Р., розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 04.10.2017 року до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому, посилаючись на порушення відповідачем ПК України та його прав, просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2017 року № Ф-0019211306, винесену Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2017 року було зупинено провадження у адміністративній справі №822/2747/17 до часу набрання законної сили рішення у справі № 822/2258/17 і відновлено, згідно з ухвалою від 23.01.2018 ( стор. 79-80, 94).

Відповідно до п. 10 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих же підстав, що вказані в позовній заяві.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити з підстав, вказаних в письмових запереченнях (стор. 70-71).

Заслухавши вступні слова учасників справи, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази по справі, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатом якої складено Акт від 10.04.2017 № 0329/22-01-13-02/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 рр. (далі - Акт перевірки від 10.04.2017) ( стор. 13-36).

З врахуванням заперечення на Акт перевірки від 10.04.2017 та адміністративного оскарження позивачем прийнятих податковим органом рішень, відповідачем винесено наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0002421306/125 на загальну суму 8473,92 грн. (стор. 45);

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0002441306/122 на загальну суму 639,28 грн. (стор. 44);

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0002461306/123 на загальну суму 5929,11 грн. (стор. 43);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2017 року №Ф-00019211306 на суму 9566,15 грн. (стор. 46);

- рішення №0019221306 від 06.07.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1520,89 гривень (стор. 47).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2017 по справі №822/2258/17, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2017, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0002421306/125, №0002441306/122, №0002461306/123 від 12.05.2017 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0019221306 від 06.07.2017 року (стор. 60-65, 90-92).

Отже, рішенням суду у справі №822/2258/17, яке набрало законної сили, встановлено протиправність податкових повідомлень-рішень №0002421306/125, №0002441306/122, №0002461306/123 від 12.05.2017 та рішення про застосування штрафних санкцій №0019221306 від 06.07.2017 року, прийнятих Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, що не потребує доказування у цій справі, згідно вимог ч.4 ст.78 КАС України. Цим судовим рішенням, в тому числі встановлені обставини щодо відсутності порушень, які зафіксовані Акті перевірки від 10.04.2017, а саме щодо витрат підприємцем дизельного пального та придбання ним Товарно - матеріальних цінностей протягом 2015-2016 років, висновки щодо чого стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2017 року за № Ф-0019211306.

Згідно з п.п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України №2464-VI від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі, ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 2-3 ст. 9 Закону №2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, як фізична особа - підприємець, при визначені суми чистого оподатковуваного доходу за 2015-2016 роки правильно і ґрунтовно обраховував суму своїх документально підтверджених витрат, на яку зменшував загальний оподатковуваний дохід, а відтак, вірно визначав і свій чистий оподатковуваний дохід, а тому суд, з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі 822/2258/17 і вимог ч.4 ст.78 КАС України, вважає вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу від 06.07.2017 за №Ф-0019211306 протиправною, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжним дорученням від 25.09.2017 №134 ОСОБА_1 сплатив 640,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ПК України, статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39492190) про визнання протиправною та скасування вимоги, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу від 06.07.2017 за №Ф-0019211306.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 лютого 2018 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович