Постанова № 72277980, 14.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2018 р. № 820/6447/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області ( вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (вул. Центральна, буд. 32,с. Новоолександрівка,Вовчанський район, Харківська область,62545), в якому просить суд:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (код ЄДРПОУ 34072937) застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2017 р. за № 26662/10/20-40-13-05-160;

- накласти арешт на кошти на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (код ЄДРПОУ 34072937).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.11.2017 року ТОВ "Новоолександрівське" отримано наказ про проведення планової документальної перевірки від 06.11.2017 року № 6396, направлення на перевірку №№ 1815, 1816 були пред’явлені під розпис 21.11.2017 року начальнику юридичного відділу підприємства ОСОБА_1 Однак, платник податків не надав до перевірки первинні фінансово-господарські та інші документи за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що, в свою чергу вказує на порушення підприємством п.п. 94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України. На підставі вищезазначеного, керівником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Таким чином, зважаючи на відмову ТОВ "Новоолександрівське" від допуску до проведення документальної перевірки за наявності законних підставі для її проведення, у зв'язку з чим просили суд позов задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальником ГУ ДФС у Харківській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п.п. 61.1 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно із затвердженим планом – графіком проведення документальних планових перевірок платників податків за IV квартал 2017 року, з метою контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, військового збору, контроль до дотримання якого покладено на контролюючі органи, прийнято наказ № 6396 від 06.11.2017 року про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське" та виписано направлення на проведення перевірки від №№ 1816 та 1815.

Копію наказу № 6396 від 06.11.2017 року направлено на адресу ТОВ "Новоолександрівське" рекомендованим поштовим відправленням та було отримано уповноваженою особою підприємства 09.11.2017 року, що підтверджується відповідним записом на корінці про вручення поштового відправлення.

Копії направлень на проведення перевірки №№ 1816, 1815 та копія наказу про проведення перевірки № 6396 від 06.11.2017 року були отримані начальником юридичного відділу ТОВ "Новоолександрівське" ОСОБА_1 21.11.2017 року, що підтверджується відповідними підписами начальника юридичного відділу ТОВ "Новоолександрівське" ОСОБА_1 на повідомлення на перевірку №№ 1816, 1815.

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки 28.11.2017 року ТОВ "Новоолександрівське" не надано первинних фінансово – господарських та інших документів за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що підтверджується актом від 28.11.2017 року № 4775/20-40-13-05-34072937.

Листом від 29.11.2017 року № 26119/10/20-40-13-05 ГУ ДФС у Харківській області звернулось до керівника ТОВ "Новоолександрівське" із запитом про надання первинних документів згідно переліку за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Вказаний лист направлено на адресу підприємства засобами поштового зв’язку, згідно фіскального чеку .

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки 30.11.2017 року ТОВ "Новоолександрівське" не надано первинних фінансово – господарських та інших документів за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що підтверджується актом від 30.11.2017 року № 4839/20-40-13-05-34072937.

04.12.2017 року співробітниками ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Новоолександрівське" з метою перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року.

Однак, ТОВ "Новоолександрівське" не надано до перевірки первинних документів за вказаний період, про що складено акт від 04.12.2017 року № 4912/20-40-13-05-34072937.

04.12.2017 року начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, на підставі того, що підприємство відмовилось від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення шляхом не надання документів фінансово – господарської діяльності, що зафіксовано в актах від 28.11.21017 року № 4775/20-40-13-05-34072937, від 30.11.2017 року № 4839/20-40-13-05-34072937 та від 04.12.2017 року № 4912/20-40-13-05-34072937. Вказане рішення направлено на адресу підприємства засобами поштового зв`язку.

З огляду на вказане рішення про застосування умовного арешту майна платника податків ГУ ДФС у Харківській області в порядку ст.183-з КАС України звернулося до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна платника податків – ТОВ "Новоолександрівське", застосованого на підставі рішення від 04.12.2017 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 закрито провадження в адміністративній справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, на підставі наявності між сторонами спору про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту.

У зв'язку із вищевикладеним Головне управління ДФС у Харківській області звернулося з тими самими вимогами до суду в загальному порядку 19.12.2017 року.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені ст.94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків №568 від 10.10.2013р., якими передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з передбачених п. 94.2 ст.94 ПК України обставин, зокрема у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктом 94.5 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

При цьому, згідно з п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Разом з тим, п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 цієї статті, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Окрім, цього Міністерством доходів та зборів України був розроблений «Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків» №568 від 10.10.2013 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371.

Зазначений Порядок розроблено відповідно до статті 94 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до розділу IV Порядку, п.4.1. Керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

4.2. Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

4.3. Рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку:

1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває

Так, відповідно розділу УІІІ Порядку, 8.1. Строк застосування адміністративного арешту майна не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, передбачених Кодексом.

8.2. Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку з:

1) відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 4.2 розділу IV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, на час розгляду справи судом адміністративний арешт майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" припинений відповідно до приписів п.94.10 ст.94, п.п. 94.19.1 п.94.19 ст. 94 Податкового кодексу України оскільки з моменту прийняття податковим органом рішення про накладення умовного адміністративного арешту минуло 96 годин. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про підтвердження обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2017 р. за № 26662/10/20-40-13-05-160 є безпідставними та не підлягають задоволенню у зв'язку з його припиненням такого арешту.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (код ЄДРПОУ 34072937), суд зазначає наступне.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.10 статті Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з підпунктом 94.19.1 пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги статті 94 Податкового кодексу України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Враховуючи викладене, оскільки на час розгляду справи рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке є підставою для накладення арешту на рахунки платника податків на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, втратило чинність та арешт є припиненим в силу закону, суд приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти на рахунках платника податків, оскільки такий арешт є складовою загального (повного або умовного) арешту майна.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 25.04.2017 у справі № К/800/19214/16.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2018 року.

Суддя О.М. Тітов