Постанова № 72277815, 06.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 р. № 820/5927/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання незаконною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому 22 серпня 2017 року, яка полягає у не наданні ОСОБА_1 інформації про наявні вакансії заступник директора у роботодавця - Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 154;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому 22 серпня 2017 року, яка полягає у не наданні ОСОБА_1 направлення на працевлаштування на підходящу роботу до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 154 на посаду заступник директора.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що під час здійснення прийому 22.08.2017 року відповідачем не було укладено зі ОСОБА_1 договір на навчання за професією «Кравець» та у незаконний і протиправний спосіб скрито від нього інформацію про наявну підходящу роботу у Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 154 на посаді заступника директора. На думку позивача, фахівцем відповідача протиправно не було видано йому направлення на працевлаштування на підходящу роботу по наявним вакансіям у вказаного роботодавця, чим порушено вимоги Закону України «Про зайнятість населення». При цьому, як вказано позивачем, фахівцем відповідача опрацьовувалися наявні у вказаного роботодавця вакансії на непідходящу для нього професію, а саме: «Гардеробник». Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 відвідав центр зайнятості не у запланований день - 22.08.2017 року. Під час прийому фахівцем з питань зайнятості було здійснено пошук роботи безробітному за посадами: соціолог, викладач соціології, асистент викладача соціології, діловод, документознавець, архівіст, за якими вакансій знайдено не було. Також було опрацьовано вакансії машиніст із прання та ремонту спецодягу у Військовій частині 3017, за якою отримано відмову роботодавця, та гардеробник у Загальноосвітній школі №154. Під час телефонної розмови із роботодавцем було з'ясовано, що вакансія актуальна, не потребує спеціальної підготовки або перепідготовки, не має вимог до освіти, а також медичних протипоказань, у зв’язку з чим і було видано направлення на працевлаштування. Водночас, позивач не позбавлений права самостійного пошуку підходящої роботи у інформаційно-довідковому секторі самостійного пошуку роботи на першому поверсі Харківського міського центру зайнятості. Вакансія заступник директора Загальноосвітній школі №154 фахівцем не опрацьовувалась так як при автоматичному пошуку за критеріями підходящої для ОСОБА_1 роботи вона не визначилась. Таким чином позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право".

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.09.2016 р. звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203916092700052.

На підставі поданої позивачем заяви від 27.09.2016 р., наказом директора від 27.09.2016 р. №НТ169027 ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 р. відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" та п.п 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 р. по 28.09.2017 р. у розмірі, встановленому законодавством.

Відповідно до довідки КЗОЗ Харківська міська поліклініка № 20 від 30.01.2015 № 256 вбачається, що за висновком ВКК по роду хвороби ОСОБА_1, останньому не рекомендується праця, пов'язана з підійманням вантажу більш ніж 5 кг, тривалим прибуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним навантаженням.

Судовим розглядом встановлено, що черговий прийом позивача до спеціаліста Харківського міського центру зайнятості було призначено на 28.08.2017 р. на 14:30 годину, проте фактично позивач прибув до відповідача 22.08.2017 о 15:40 годині.

Під час прийому 22.08.2017 року фахівцем з питань зайнятості Харківського міського центру зайнятості було здійснено пошук роботи безробітному ОСОБА_1 за посадами: «соціолог», «викладач соціології», «асистент соціології», «діловод», «документознавець», «архівіст», за якими вакансій знайдено не було.

З наданих представником відповідача під час судового розгляду справи пояснень встановлено, що під час прийому 22.08.2017 року фахівцем з працевлаштування також було опрацьовано вакансію «машиніст із прання та ремонту спецодягу» у Військовій частині 3017 – за якою отримано відмову роботодавця.

Також було опрацьовано вакансію «гардеробник» у Харківській загальноосвітній школі №154. У вимогах до кандидата було зазначено: працювати з 7.00 до 16.00 год., відповідальність за зберігання речей. Під час телефонної розмови із роботодавцем фахівцем відповідача було з'ясовано, що вакансія актуальна, не потребує спеціальної підготовки або перепідготовки, не має вимог до освіти, а також медичних протипоказань, у зв’язку з чим і було видано направлення на працевлаштування.

Судом встановлено, що позивач відмовився від проставлення особистого підпису у додатку № 1 до персональної картки №203916092700052.

Позивачем в адміністративному позові та наданих під час розгляду справи поясненнях зазначено, що фахівцем відповідача під час опрацювання вакансій у Харківській загальноосвітній школі №154 протиправно не була опрацьована та протиправно не видано позивачу направлення на працевлаштування за актуальною вакансією "заступник директора". Також позивачем вказано, що він має повну вищу освіту за напрямком «Соціологія» та базову вищу юридичну освіту, проте фахівцем з працевлаштування було протиправно не враховано вказане та видано позивачу направлення на працевлаштування у Харківській загальноосвітній школі №154 на непідходящу роботу «гардеробник», замість підходящої «заступник директора».

Суд зазначає, що згідно ст.43 Конституції України, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа; працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Згідно з положеннями частини 2 статті 6 Закону України "Про зайнятість населення" реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб'єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про зайнятість населення", кожен має право на професійну орієнтацію, яке забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності та інших профорієнтаційних послуг.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: 1) реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; 2) внесення пропозицій Міністру - керівнику центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики щодо формування державної політики у сфері зайнятості населення; 3) сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; 4) надання роботодавцям послуг з добору працівників; 5) участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; 6) сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій; 7) участь у реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств; 8) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці; 9) проведення професійної орієнтації населення; 10) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці; 11) здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно зі ст. 32 цього Закону, професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності. Професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військкоматами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що надають послуги з професійної орієнтації.

Статтею 33 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: 1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; 2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад. Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціальної політики.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні зобов'язані: самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до п.3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.

Обробка персональних даних безробітних здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Відповідно до ст. 46 Закону, підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість робот за професією (спеціальністю), кваліфікація досвід, тривалість безробіття, а такої потреба ринку праці.

Згідно до п. 18 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 берези 2013 року № 198 (далі Порядок № 198), для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіям (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.

Згідно ч. 8 ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення", підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо: місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради; умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати); умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров'я громадянина, підтвердженому медичною довідкою.

Суд також зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Під час судового розгляду справи встановлено, що під час прийому 22.08.2017 року фахівцем з питань зайнятості Харківського міського центру зайнятості було здійснено пошук роботи позивачу за посадами: «соціолог», «викладач соціології», «асистент соціології», «діловод», «документознавець», «архівіст», за якими вакансій знайдено не було.

Також фахівцем відповідача під час здійснення вказаного прийому було опрацьовано вакансію «машиніст із прання та ремонту спецодягу» у Військовій частині 3017, за якою отримано відмову роботодавця, та «гардеробник» у Харківській загальноосвітній школі №154.

За результатами телефонної розмови із роботодавцем фахівцем відповідача було видано позивачу направлення на працевлаштування за вакансією «гардеробник» у Загальноосвітній школі №154.

Про здійснення вказаних дій фахівцем відповідача здійснено записи до додаток 1 персональної картки №203916092700052, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія останньої.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що під час здійснення прийому 22.08.2017 року позивачем було отримано соціальні послуги з працевлаштування.

Проте, на думку позивача, фахівцем відповідача під час здійснення прийому було вчинено бездіяльність щодо не надання йому інформації про наявні вакансії заступник директора у роботодавця - Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 154, а також у не наданні направлення на працевлаштування на підходящу роботу до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 154 на посаду заступник директора.

Представником відповідача зазначено, що вказана вакансія фахівцем з працевлаштування не опрацьовувалась, оскільки при автоматичному пошуку за критеріями підходящої для ОСОБА_1 роботи вона не визначалась та, як наслідок, фахівцем з працевлаштування не було видано позивача відповідне направлення за вказаною вакансією.

Як вже було зазначено судом ОСОБА_1 має повну вишу освіту за спеціальністю "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, а також має базову вищу освіту за напрямом підготовки "Право" та здобув кваліфікацію бакалавр права.

Позивач має медичні показання до роботи, що встановлено з медичної довідки № 265 від 30.01.2015.

У наданих під час судового розгляду справи поясненнях представником відповідача вказано, що під час прийому позивача 22.08.2017 спеціалістом з працевлаштування бралися до уваги рекомендації до умов праці, зазначені у вказаній довідці, а також оскільки при пропонуванні підходящої роботи враховуються всі вимоги роботодавця, то освітньо-кваліфікаційний рівень ОСОБА_1, внесений в базу даних Харківського міського центру зайнятості, не відповідав вимогам, визначеним роботодавцем за вказаною вакансією.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що до роботодавцем Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 154 заявлено в якості актуальних вакансії «заступник директора з навчальної роботи та початкової освіти» та «заступник директора з методичної та виховної роботи».

При цьому, у вимогах до вказаних вакансій роботодавцем вказано: навантаження 40 годин на тиждень; обов’язково педагогічна освіта; п’ятиденний робочий тиждень; вища освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр; спеціальність (спеціалізація) та/або галузь знань, професійна кваліфікація: Соціальна педагогіка, магістр, стаж роботи за відповідною професією 5 років.

З огляду на вказані роботодавцем вимоги до вакансії «заступник директора», суд зазначає, що остання не відповідає вимогам підходящої для позивача, враховуючи відсутність у позивача відповідної професійної класифікації та стажу роботи за відповідною професією.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність у діях відповідача незаконної бездіяльності під час здійснення прийому 22 серпня 2017 року, яка полягає у не наданні ОСОБА_1 направлення на працевлаштування на підходящу роботу до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 154 на посаду заступник директора.

Стосовно твердження позивача про незаконну бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому 22 серпня 2017 року, яка полягає у не наданні ОСОБА_1 інформації про наявні вакансії заступник директора у роботодавця - Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 154 судом встановлено наступне.

З наданих представником відповідача письмових заперечень проти позову вбачається, що у Харківському міському центрі зайнятості працює інформаційно-довідковий сектор самостійного пошуку роботи на першому поверсі, у якому перед відвідуванням фахівця безробітний може ознайомитись з усіма наявними вакантними посадами та надати пропозицію по їх спільному опрацюванню.

Вакантна посада заступника директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 154 була внесена до бази даних міського центру зайнятості.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, про відсутність у діях відповідача незаконної бездіяльності під час здійснення прийому 22 серпня 2017 року, яка полягає у не наданні ОСОБА_1 інформації про наявні вакансії заступник директора у роботодавця - Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 154.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання незаконною бездіяльності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.