Ухвала суду № 72275356, 13.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 лютого 2018 року Справа № 813/3924/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Західавіабуд” до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 від 27.06.207 року у виконавчому провадженні №49675845.

Представником позивача подано клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. В обгрунтування вказаного клопотання зазначено, що товариством отримано копію оскаржуваної постанови у серпні 2017 року. Однак, проаналізувавши судову практику товариство дізналось, що суди задовольняють скарги на дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження та зобов’язують орган ДВС поновити виконавче провадження. Відтак товариство звернулось із даним позовом до суду.

Представником відповідача на адресу суду подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. В обгрунтування такого зазначено, що 27.06.2017 року державним виконавцем скеровано подання у Сихівський відділ ГУ НП у Львівській області про внесення даних до ЄРДР стосовно боржника за ознаками складу злочину передбаченого ст. 382 КК України. Вказану постанову направлено сторонам 10.07.2017 року, про що свідчить реєстр відправки поштової кореспонденції. Однак, ТзОВ «Західавіабуд» звернулося із позовом до Львівського окружного адміністративного суду лише 30.10.2017 року. Відтак, представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Крім того, необхідно звернути увагу позивача на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Західавіабуд» оскаржує правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2017 року. Вказана постанова згідно реєстру до відправки поштової кореспонденції надіслана товариству 10.07.2017 року та як вказує представник позивача отримана підприємством у серпні 2017 року.

Отже, вказана постанова, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.287 КАС України, мала бути оскаржена до адміністративного суду у серпні 2017 року.

При цьому, дану позовну заяву подано до Львівського окружного адміністративного суду 30.10.2017 року.

Згідно п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду.

Суд керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 1-9/2011 від 13 грудня 2011 р. № 17-рп/2011, надаючи оцінку конституційності скорочення строків на звернення до суду, серед іншого зазначено, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою, а тому у процесуальних кодексах лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України.

З наведеної правової позиції Конституційного Суду України слідує, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами. Розглянувши матеріали позову та доданих до нього документів суд вважає, що наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено та судом з матеріалів позовної заяви не встановлено, а тому адміністративний позов ТзОВ «Західавіабуд» підлягає залишенню без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід задовольнити клопотання представника відповідача та залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1. У клопотанні представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними – відмовити.

2. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

3. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Західавіабуд” до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови – залишити без розгляду.

4. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Західавіабуд” (ЄДРПОУ 31804298, м. Львів, вул. Бучми, 5) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., сплачений згідно квитанції №408 від 30.10.2017 року.

Ухвала суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.02.2018 року.