Рішення № 72275147, 06.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2323/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Степова" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною і скасування вимоги,-

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною і скасування вимоги.

Ухвалою від 24 липня 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Степова" задоволено, а ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 року про повернення позовної заяви у справі № 813/2323/17 скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року закінчено підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вимога від 22.12.2016 року № 05-15м/1560 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушення, про які зазначено в акті ревізії, неправильно трактувалися працівниками Держаудитслужби при проведенні ревізії.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов та обґрунтовується тим, що лист вимога не породжує правових наслідків для ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», а відтак просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 27.10.2016 року № 459/2694/16-к на підставі направлень від 28.10.2016 року № 117 та від 09.11.2016 року, виданих начальником Західного офісу Держаудитслужби, головним державним фінансовим інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами ОСОБА_2, та головним державним аудитором відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг ОСОБА_3, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово – господарської діяльності Державного підприємства «Львівугілля» в частині діяльності відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» (надалі – ВП «Шахта Степова») за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 року.

За наслідками проведеної ревізії складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2016р., у якому ревізією встановлено, порушення п.п.6.1, 6.2 Інструкції про облік обсягів видобутку рядового вугілля і виробництва готової вугільної продукції на шахтах, розрізах і збагачувальних (брикетах) фабриках Мінвглепрому України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17.09.1996 року № 466 без дозволу вищестоячої організації у серпні 2016 року шахтою проведено коригування обсягу видобутку рядового вугілля на 6878 т (виробнича собівартість втраченого вугілля станом на 01.09.2016 року розраховано складає 5961, 76 тис. гривень .

На наслідками складеного акту перевірки, відповідач виніс лист – вимогу про усунення порушень законодавства від 22.12.2016 р. № 05-15м/1560, в якому вимагалося від позивача опрацювати матеріали ревізії та в подальшому дотримуватися вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Дєржаудитслужба відповідно до Положення про Державну аудиторську службу

України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. №43 (надалі - Положення) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з п.7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку Заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктом 4 Пункту 4 Положення передбачено, що орган державного фінансового контролю здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Підпунктами 16, 23 пункту 6 Положення також передбачені права Держаудитслужби: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Так само вони кореспондуються з положеннями пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Проаналізувавши вказані правові норми, суд приходить до висновку, що орган державного фінансового контролю здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку. (п.13, ст.. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Суд наголошує, що в оскаржуваному листі - вимозі від 22.12.2016 року № 05-15м/1560, відповідачем ставиться вимога саме щодо опрацювання матеріалів ревізії та в подальшому дотримуватися вимог чинного законодавства, така вимога викладена у листі – вимозі є загальною, носить імперативний характер та визначає у собі необхідність дотримання позивачем в подальшій діяльності норм та вимог чинного законодавства України.

Суд зауважує, що зазначена вимога жодним чином не порушує права та інтересів позивача, не створює необґрунтованих або протиправних обов'язків, в свою чергу їх скасування фактично буде свідчити про надання позивачу права не дотримуватись при здійсненні своєї діяльності норм чинного законодавства України, що є неприпустимим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

У відповідності до КАС України судові витрати не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд

Повний текст рішення складено 14 лютого 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.