Рішення № 72275146, 15.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 р. № 814/2719/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 до відповідача:ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут технології суднобудування", вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв,54030 про:стягнення заборгованості в сумі 122,57 грн.,

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – позивач або Управління) звернулось з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» (надалі – відповідач або ОСОБА_1) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій за період з 01.10.2017 по 10.10.2017 в сумі 122,57 грн.

Позивач 30.01.2018 зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача різницю між “науковою” пенсією та пенсією, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у сумі 35,25 грн. за період 01.10.2017 р по 10.10.2017 рік.

Ухвалою від 29.12.2017 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу було запропоновано надати суду відзив до 22.01.2018.

17.01.2018 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він заперечував проти позову.

Дослідивши матеріали справи суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» зареєстроване в управлінні ПФУ, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 25.06.1991 року.

ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» є правонаступником державного підприємства «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування», науковий стаж роботи на якому з 30.11.1993 по 07.02.1995 і надає працівникам право на отримання наукових пенсій.

За даними позивача ОСОБА_1 має заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2017 р по 10.10.2017 року в розмірі 35,25 грн. по наступним двом особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог).

Позивач на адресу інституту направляв повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “ Про науково-технічну діяльність” і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за жовтень 2017 року за 10 днів місяця.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ (надалі – Закон № 1977) та Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабміну України від 24.03.2004 № 372 (надалі – Порядок № 372).

Відповідно до статті 24 Закону № 1977, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових працівників небюджетних установ і організацій за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку № 372, передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств і організацій визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду України до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно з пунктом 8 Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Управління ПФУ направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.10.2017 по 10.10.2017, але ОСОБА_1 не відшкодував зазначені витрати в повному обсязі .

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» не може бути відповідачем по справі, оскільки науковий стаж вказані вище пенсіонери отримали працюючи на державному підприємстві і пенсії яким фінансуються за рахунок держави згідно чинного законодавства. Джерела фінансування пенсій наукових пенсіонерів чітко визначаються Законом № 848 (стаття 37): “Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: “Для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною 9 статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для цієї категорії працівників”.

На це положення Закону посилається також позивач в позовній заяві.

Таким чином, закон встановлює, що “для наукових та науково-педагогічних працівників державних, … ”, різниця пенсій фінансується – “за рахунок коштів державного бюджету” (пункт 6 статті 37 Закону № 848).

Крім того, відповідач вказує на той факт, що пенсіонери, відшкодування різниці пенсій яких є предметом даного спору, отримали свій загальний науковий стаж працюючи на державному підприємстві, правонаступником якого є ОСОБА_1. При цьому, стаж роботи після реорганізації з державного підприємства в ТДВ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» не є науковим. Призначення пенсій позивачем особам, як працівникам державних установ потягло за собою зарахування років праці у Державному підприємстві «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» до стажу наукової роботи згідно Закону України 1316 від 20.11.2003. Крім того, цим Законом (пункт 30 статті 24) встановлено, що дія цієї статті поширюється на працівників наукових установ “… недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно Закону”. А відповідач - ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» не проходив такої атестації, тому зарахування наукового стажу працівників, напрацьованого на підприємстві відповідача було б протиправним.

Відповідач з 2011 року, а саме з 08.07.2011 після виключення частини 4 статті 24 з Закону України № 3668-VI (про те, що пенсія не може бути більше 90% середньомісячної заробітної плати, при напрацюванні додаткового наукового стажу роботи у розмірі 10 років, який перевищує мінімальний стаж у чоловіків – 20 років, жінок – 15 років), не повинен взагалі відшкодовувати різницю пенсій відповідно до Закону України № 1977.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні Центрального об'єднананого управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) до ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут технології суднобудування" (вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 14307914) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій за період з 01.10.2017 по 10.10.2017 в сумі 35,25 грн. відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна