Рішення № 72275099, 02.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1376/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Мергель І.Р.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000011702 від 04.01.16p., № НОМЕР_1 від 04.01.16 p., № НОМЕР_2 від 04.01.16 p., вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000021702 від 04.01.16р., рішення № НОМЕР_3 від 03.01.16р., прийнятих відповідачем, ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача при проведенні перевірки та оформленні її наслідків, оскільки всі документи пов’язані з господарською діяльністю, які було втрачено, позивачем відновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Зазначив, що про проведення перевірки позивача не повідомлялося належним чином. Перевірка проведена в приміщенні податкового органу, хоча мала бути виїзною, проведена у день видання наказу протягом двох днів, що унеможливило належне повідомлення позивача та подання документів господарської діяльності. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у запереченнях на позов. Зазначив, що перевірка позивача зупинялася через втрату документів. Позивачеві надавався строк для відновлення документів, однак позивачем документи податковому органу не представлено. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова скеровано позивачеві повідомлення від 30.06.2015 року, яким повідомлялося про проведення з 22.07.205 року документальної планової перевірки ( т.3 а.с.50) та наказ №361 від 30.06.2015 року про проведення документальної планової виїзної перевірки (т.3 а.с.51-52). У зв’язку з відсутністю позивача, Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова видано наказ №490 від 04.09.2015 року про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача у вересні (т.3 а.с.60) та виписано направлення на перевірку від 10.09.2015 року (т.3 а.с.61-62).

Листом від 10.09.2015 року та 11.09.2015р (т.1 а.с.165-166, т.3 а.с.64) позивача повідомлено про необхідність представити документи до перевірки.

21.09.2015 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова складено акт про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, у зв’язку із втратою документів (т.1 а.с.169).

Наказом №508 від 21.09.2015 року відповідачем перенесено терміни проведення планової виїзної документальної перевірки та у п.2 наказу зазначено розпочати перевірку з дати відновлення та надання документів до перевірки, але не пізніше 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про втрату документів (заява ФОП ОСОБА_3 вх..№3052/9 від 10.09.2015 року.).

У зв'язку з отриманням довідки з Галицького районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від 25.08.2015р. № 67/12457 (вх. № ДПІ від 10.09.2015р. 3052/9) (т.3 а.с.90) про втрату документів фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, на підставі п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) направила позивачеві листа від 21.09.2015 року про зобов'язання відновити втрачені документи та повідомити ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області у встановленні законодавством терміни (т.1 а.с.167).

08.12.2015 року в.о. заступника начальника управління - начальника відділу доходів і зборів з фізичних осіб скеровано службовий допис №271/17-02 про поновлення проведення планової документальної виїзної перевірки позивача (а.с.70)

10.12.2015 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова видано наказ №632 «Про поновлення проведення планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3» (т.3 а.с.71), направлення на перевірку (т.3 а.с.72-73), повторно направлено позивачеві поштою (т.1 а.с.172, т.3 а.с.75) листа із вимогу надати документи (т.1 а.с.170-171, т.3 а.с.74), та у той же день (10.12.2015 року) розпочато перевірку.

11.12.2015 року складено акт про ненадання позивачем до перевірки первинних документів.

Водночас Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова з 10.12.2015р. по 11.12.2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо достовірності, своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., про що 18.12.2015 року складено акт 2298/17-02/НОМЕР_4 (т.1 а.с.16-40).

На підставі складеного за результатами перевірки акта відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 04.01.16, яким нарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 61197,07 грн., в т.ч. штрафні санкції - 15299, 27 грн. (т.1 а.с.42);

№ НОМЕР_1 від 04.01.16, яким нараховані штрафні санкції за непредставлення документів в сумі 510,0 грн. (т.1 а.с.115),

- № НОМЕР_2 від 04.01.16, яким нараховані штрафні санкції по РРО в сумі 1,0 грн. (т.1 а.с.41),

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000021702 від 04.01.16р. на суму 167436,71 грн. (т.1 а.с.114),

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_3 від 03.01.16, яким нарахована штрафна санкція за донарахування своєчасно несплаченого єдиного внеску в сумі 17694,85 грн. (т.1 а.с.113).

Спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- п.167.1 ст. 167, п. 177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 61197,07грн., в т.ч. за 2012р.- 32877,42грн., за 2013р.- 11132,54 грн. за 2014р.-17187,11грн., чим порушено п.167.1 ст.167, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями. 40885,91грн., в т.ч. за 2012р.- 16351,79грн., 2013р.- 11315,55грн., 2014р.-13218,57 грн.;

- п.4 ч.1 ст.4, абз.1 п.2 ч. І ст. 7, абз. 3 абз.5 ч.8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску та загальнообов'язкове соціальне страхування» донараховано єдиного внеску в сумі 167436,71 грн., в т.ч. за 2012р.- 72777,70грн., в т.ч. за 2012р.- 73158,70грн., за 2013р.- 40905,02 грн., за 2014р.-53753,99грн.;

- п.1, п.2 ст. 3, п. 1. ст.17 , п.7 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування [та послуг"№265/95-ВР від 06.07.1995р.(із змінами і доповненнями);

- п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 Кодексу.

Зазначені порушення полягають у не підтвердженні витрат позивача первинним документами та ненадання їх до перевірки, у зв’язку з чим відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, порушення порядку ведення готівкових операцій, заниження єдиного внеску в результаті заниження чистого оподатковуваного доходу.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п.77.4 ст. 77 ПК України).

У відповідності до п. 81.3 ст. 83 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Як зазначено у п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Норма п. 44.6 ст. 44 ПК України визначає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Але наведена норма лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Відповідно до п.177.4 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

До матеріалів справи позивачем долучена Податкова декларація позивача про майновий стан і доходи за 2014 рік (т.1 а.с.118-121), Розрахунок податкових зобов’язань за 2014 рік (т.1 а.с.122), Податкова декларація позивача про майновий стан і доходи за 2013 рік (т.1 а.с.123-126), Розрахунок податкових зобов’язань за 2014 рік (т.1 а.с.127).

На підтвердження витрат пов’язаних з господарською діяльністю до справи долучено договір оренди від 01.02.2012 року (т.5 а.с.89-94), договір оренди нежитлового приміщення №12/04 від 01.05.2012 року (т.5 а.с.95-99), договори поставки з ТзОВ «Верітас» (т.5 а.с.100-102), з ФОП Семенюк (т.5 а.с.103-105), з ТзОВ «Аквавит» (т.5 а.с.106-107), з ТзОВ «ВЕТА Україна» (т.5 а.с.108), ТзОВ «Комерційний ценр «ЗЕВС» (т.5 а.с.111-114), ТзОВ «Арда-Трейдинг» (т.5 а.с.117-118), з ТзОВ «Віденська кава» (т.5 а.с.121), товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, видаткові накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.43-49, 51-71, 73-84, 86-106, 108-112, т.6 а.с. 198-204, 206-208, т.7 а.с. 41-74, 77-82, 84, 86, 87, 89-93, 96-98, 100, 103-105, 109-114, 120-143, 145-147,149-154, 156-159, 161-173, 175-182, 184-187, 189-193, 195-200, 202-209, т.5 а.с.109-110, 122-138, т.6 а.с. 164, 173, 174, 179-182, 186, 189, 192, 194, 195, 210, 212,-216, 219, 231-244, 246-250, т. 7 а.с.1-20, 22-37, 40,), податкові накладні (т.1 а.с.50, 72, 85, 107, т.6 а.с.171-172, 175-178, 183-185,187,188, 190,191, 193, 196,197, 205, 209, 211, 217, 218, 230, 245, т.7 а.с.21, 38, 39, 75, 76, 83, 85, 88, 94, 95, 99, 101, 102, 106-108, 115-117, 144, 148, 155, 160, 174-175, 183, 188, 194, 201, 210), накладні на повернення товару (т.6 а.с.160-163, 165-170), рахунки на оплату, акти виконаних робіт (т.6 а.с.79-930).

Доходи і витрати позивача відображено у виписці з Ідея Банку по рахунку за 2014 рік (т.1. а.с. 133-150, т. 3 а.с.91-127, т. 9 а.с.88-136), виписці з ПАТ «Сбербанк» за 2014 рік (т.3 а.с.128-147), за 2013 рік (т.3 а.с.148-180), виписці з Банку «Фінансова Ініціатива» за 2013-2014 рік (т.3 а.с.181-225), банківських квитанціях та виписках за 2012-2013 рік (т.4 а.с.1-148, 149-250, т.5 а.с.1-63), книзі обліку доходів за 2012 рік (т.1 а.с.218-220, т.2 а.с.1-79, 80-140), книзі обліку доходів за 2013 рік (т.1 а.с.221-247, т.2 а.с. 141-207, 208-250, т.3 а.с.1-36, т.5 а.с.223-243), книзі обліку доходів і витрат за 2014 рік (т.3 а.с.226-236).

Крім того, до справи долучено відомості на виплату грошей, розрахунково-платіжні відомості (нараховано ЄСВ), відомості на виплату грошей та табелі обліку використовування робочого часу за 2012-2014 р. (т.6 а.с.1-78, 94-159) та Книга обліку розрахункових операцій (т. 8 а.с.3-250, т.9 а.с.1-68).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Подані позивачем до суду документи відповідають вимогам первинних документів та підтверджують понесення позивачем витрат при здійсненні господарської діяльності у 2012-2014 роках., а відповідно спростовують висновок відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу в сумі 556967, 70 грн. та доводять відсутність підстав для нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 61197,07 грн., в т.ч. штрафних санкції - 15299, 27 грн.

Оскільки судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова 10.12.2015 року видано наказ №632 «Про поновлення проведення планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3» (т.3 а.с.71), направлення на перевірку (т.3 а.с.72-73), повторно направлено позивачеві поштою (т.1 а.с.172, т.3 а.с.75) листа із вимогу надати документи (т.1 а.с.170-171, т.3 а.с.74), та у той же день (10.12.2015 року) розпочато перевірку і 11.12.2015 закінчено, про що позивача належним чином не повідомлено, то застосування до позивача штрафної санкції за непредставлення документів в сумі 510,0 грн. є безпідставним.

Висновок відповідача про не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманих готівкових коштів 159399,64 грн. спростовуються долученою до справи Книгою обліку розрахункових операцій (т. 8 а.с.3-250, т.9 а.с.1-68), відтак застосування до позивача штрафної санкції по РРО в сумі 1,0 грн. є безпідставним.

Так як судом встановлено помилковість висновку відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу в сумі 556967,70 грн., відповідно неправомірним є нарахування штрафної санкції за донарахування своєчасно несплаченого єдиного внеску в сумі 17694,85 грн. та виставлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на суму 167436,71 грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб’єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2468,39 грн. (т.1 а.с.6, 15), такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 04.01.2016 року, №0000041702 від 04.01.2016 року, № НОМЕР_2 від 04.01.2016 року.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000021702 від 04.01.2016 року. і рішення № НОМЕР_3 від 03.01.2016 року.

4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Шептицьких 7/9,м. Львів,79046; ідентифікаційний номер НОМЕР_4) з Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 39508163), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 2468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 39 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене у повному обсязі 12.02.2018р.

Суддя Коморний О.І.