Рішення № 72275031, 13.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/5083/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань ОСОБА_1

з участю представників

від позивача – ОСОБА_2,

від відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «ІТС-Україна» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ІТС-Україна» звернулося в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу від 21.11.2017 року за №13/01/127/2523-521.

Підставою позовних вимог є те, що під час перевірки представники ТзОВ «ІТС-Україна» неодноразово пояснювали інспектору та підтверджували документально, що єдиним працівником товариства є директор, який працює за сумісництвом, а індексація заробітної плати в цього працівника проводиться за основним місцем праці, як і передбачено законодавством.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву зазначає, що в даній справі ні під час проведення інспекційного відвідування, ні на час виконання вимог припису, ні на розгляді справи про накладення фінансових санкцій позивачем не було надано жодного документу, який би свідчив, що ОСОБА_4 працює по сумісництву і відповідно не потребує виплати йому індексації.

Представник відповідача дала аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування ТзОВ «ІТС-Україна», Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено акт №13/01/127/2523 від 01.11.2017 року та прийнято постанову про накладення штрафу від 21.11.2017 року за №13/01/127/2523-521, яким на позивача накладено штраф у розмірі 32000 грн. 00 коп.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці» - згідно штатного розпису від 30.12.2016 року, що вводиться в дію з 01.01.2017 року ОСОБА_4 працював на посаді директора із встановленим окладом 3200 грн. 00 коп.

При огляді наданих розрахунково-платіжних відомостей №НПЗ-000006, №НЗП-000007, №НЗП-000008, №НЗП-000009 за період червень-вересень 2017 року, що підтверджує виплату заробітної плати ОСОБА_4 встановлено обставини не донарахування та не оплати індексації даному працівнику за період червень-вересень 2017 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено ч.6 ст.95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Пунктом 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року за №1078, встановлено, що особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

В матеріалах справи наявна трудова книжка ОСОБА_4, довідка ТзОВ «ПБГ «Моноліт» від 05.12.2017 року за №58, довідка ТзОВ «ІК «Орієнтир» від 05.12.2017 року за №147, платіжні документи про сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів, розрахунково-платіжні відомості за №НПЗ-000005 за червень 2017 року, №НЗП-000007 за липень 2017 року, №НЗП-000008 за серпень 2017 року та №НЗП-000009 за вересень 2017 року.

З вказаних документів вбачається, що ОСОБА_4 з 27.11.2006 року по 31.07.2017 року працював на посаді директора ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» за основним місцем праці на умовах повного робочого дня. З 01.08.2017 року по даний час ОСОБА_4 працює на посаді директора ТзОВ «ІК «Орієнтир» за основним місцем праці на умовах повного робочого дня.

За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача про не проведення донарахування та оплати індексації даному працівнику за період червень-вересень 2017 року не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно з вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Що стосується тверджень відповідача з приводу того, що перевіряючим не було надано жодних доказів роботи ОСОБА_4 на посаді директора ТзОВ «ІТС-Україна» за сумісництвом, то суд звертає увагу на те, що позивач листом, зареєстрованим в Головного управління Держпраці у Львівській області 07.11.2017 року, повідомив про відсутність підстав для індексації заробітної плати працівника (директора) ОСОБА_4 у зв’язку з його роботою на посаді директора за сумісництвом.

А відтак, на час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, відповідач володів вищезазначеною інформацією, однак не дочекавшись документальних підтверджень даних обставин прийняв вказану постанову.

При цьому, судом враховано і те, що документи, які підтверджують факт роботи ОСОБА_4 за основним місцем праці не у позивача, не могли знаходитись у останнього і потребували додаткового часу для їх отримання, що у свою чергу обгрунтовує неможливість надання їх під час проведення інспекційного відвідування та у подальшому.

Інші доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не підтверджують факт наявності в діях позивача порушень законодавства про працю, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно з вимог п.3 і п.8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу від 21.11.2017 року за №13/01/127/2523-521 є необґрунтованою та протиправною, а тому позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача. При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на зловживання позивачем своїми правами, оскільки таких під час розгляду справи судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу від 21.11.2017 року за №13/01/127/2523-521.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (код ЄДРПОУ 39778297), що знаходиться за адресою м.Львів, пл.Міцкевича, 8, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна» (код ЄДРПОУ 32484309), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Голубовича, секція 3, офіс 1, 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14 лютого 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк