Рішення № 72274986, 29.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів, вул.Чоловського,2;e-mail:inbox@adm.lv.court. gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№813/3017/17

29 січня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», представник – ОСОБА_1до Головного управління ДФС у Львівській області, представник – ОСОБА_2про визнання протиправними і скасування податкових-повідомлень рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач – Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 07.06.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки придбаний позивачем у ТОВ «ВП»Патріот» товар підтверджений не тільки первинними документами, а й реальністю переміщення товару у просторі, часі і за колом осіб. Здійснення спірних господарських операцій підтверджується належними чином оформленими первинними документами, а також спірні операції спричинили реальні зміни майнового стану позивача. Позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю, надала суду додаткові докази та пояснення, просила позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1., п. 198.3., п. 198.5., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 97366 грн., та завищено від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 723102 грн.

Позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» на підставі договорів постачання (запчастини) від 26.02.2015 № 65 та від 31.03.2015 № 310315/1. На виконання умов вказаних договорів складено видаткові та податкові накладні. Розрахунки за поставлений товар на виконання вищевказаних договорів проводилися в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів згідно з платіжними дорученнями. ОСОБА_3, до перевірки не надано актів приймання-передачі ТМЦ за кількістю та якістю, технічної та технологічної документації на поставлені комплектуючі матеріали, запчастини та агрегати (свідоцтва, якісні посвідчення, сертифікати відповідності, технічній паспорти, інші документи, які підтверджують походження поставлених ТМЦ, тощо), комплекту перевізних документів залізничним чи автомобільним транспортом та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ від вищевказаного підприємства на склад ДП «Львівський бронетанковий завод». Інших документів, які б підтверджували походження, якість товарно-матеріальних цінностей, транспортування та інше також до перевірки не надано.

В акті перевірки зазначено, що згідно з АІС «Податковий блок» встановлено, що підприємство та посадові особи ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» відсутні за податковою адресою підприємства, у підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення господарської діяльності, встановлено відсутність земельних ділянок та транспортних засобів.

Також, в акті перевірки зазначено, що згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 у справі № 202/5765/16-к засновника та колишнього директора ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Засновник, в тому числі колишній директор ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот», використовував реквізити придбаного підприємства без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а лише з метою прикриття незаконної діяльності, у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, яка виразилася у відображенні в податковому та бухгалтерському обліках ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» неіснуючих фінансово - господарських операцій, чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання: контрагенти-постачальники - контрагенти-покупці, а саме: операцій придбання у зазначених контрагентів та подальшої реалізації на адресу підприємств оборонного сектору обладнання для військової техніки.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю, надала суду додаткові докази та пояснення, просили в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що розгляд справи неодноразово відкладався в тому числі і для подання сторонами додаткових доказів.

Судом встановлені наступні обставини:

19.05.2017 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаєморозрахунків із ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот». За результатами вказаної перевірки складено акт № 594/13-01-14-02/07985602.

07.06.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008781402, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України на підставі акта від 19.05.2017 року за № 594/13-01-14-02/07985602 встановлено порушення п. 198.1., п. 198.3., п. 198.5. п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10. ст. 201 ПК України, у зв’язку з чим позивачу збільшено суду грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість: за грошовими зобов’язаннями 97366,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 48683,00 грн.

07.06.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008791402, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України на підставі акта від 19.05.2017 року за № 594/13-01-14-02/07985602 встановлено порушення п. 198.1., п. 198.3., п. 198.5. п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10. ст. 201 ПК України, у зв’язку з чим позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість на 723102 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає, що спірні рішення відповідача щодо збільшення позивачу суми грошового зобов’язання податку на додану вартість та зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Докази надані позивачем, копії: витягів з реєстру податкових накладних, податкових накладних, видаткових накладних, карток складського обліку матеріалів, рішення Господарського суду Львівської області, витяг з договорів про закупівлю, акти приймання-передавання виробів, товарно-транспортні накладні, договорів про повну матеріальну відповідальність, договір від 31.03.2015 року, згідно якого контрагент позивача, як постачальник зобов’язується передати у власність позивача, як покупця запчастини та комплектуючі, кількість, найменування, ціна якого узгоджується в специфікації, специфікації до вказаного договору, договору купівлі-продажу № 65 від 26.02.2015 року, згідно якого контрагент позивача, як продавець зобов’язується виготовити та передати у власність позивача, як покупця запчастини (прилад) для використання у господарській діяльності, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість передбачені в специфікації. кількість, найменування, ціна якого узгоджується в специфікації, специфікації до вказаного договору, судом не враховуються, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем докази, що обліку ТМЦ та їх реалізації судом не враховуються, оскільки такі жодним чином не підтверджують придбання ТМЦ саме у ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот».

Суд зазначає, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні на думку суду договори з недолугими зобов’язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Факт декларування позивачем вказаних правовідносин сторонами по справі не заперечується, однак саме лише декларування без здійснення господарських операцій не може бути підставою для зменшення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту.

Епізодичні первинні документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Судом враховуються аргументи наведені відповідачем в тому числі в частині, що при проведення перевірки позивача проведено детальний аналіз даних АІС «Податковий блок», АС «Архів електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДФС України» та встановлено наступну схему руху ТМЦ, придбаних у ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот», а саме: згідно з даними підсистем АІС «Податковий блок» встановлено, що постачальниками ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» є наступні контрагенти: ТОВ «Дніпроспектрбуд», ТОВ «Древпромсистем», ПП «Отіум», ТОВ «К-ТЕК», ППФ «Олбі», ТОВ «ЄВРОСПЕЦПРОЕКТ», ТОВ «В2В ОСОБА_3».

В акті перевірки зазначено, що на вищезазначених підприємствах відбувається безпідставна підміна товару та встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару за відсутності реального придбання цього ж товару ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот», що свідчить про неможливість постачання товару для позивача та, відповідно - мінімізацію сплати податків.

Також судом враховуються аргументи відповідача, що згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 у справі № 202/5765/16-к засновника та колишнього директора ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно всі первинні документи контрагента позивача - ТОВ «Виробниче підприємство «Патріот» не є належними та допустимими доказами у справі.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Вказана позиція суду повністю узгоджується із позицією ВС викладеною у постанові від 16.01.2018 року у справі К/9901/1478/18.

З цих же підстав судом не враховуються аргументи позивача щодо протиправності визначення позивачу грошового зобов’язання спірними рішеннями відповідача. Відповідно позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Пункт п. 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5. ст. 198 цього ж Кодексу, встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Пунктом 201.1. ст. 201 цього ж Кодексу, встановлено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.4. ст. 201 цього ж Кодексу, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Пунктом 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 297 КАС України, Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду складено в повному обсязі 08.02.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.