Рішення № 72274926, 05.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року справа№813/3790/17

. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області про зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова (далі – Залізничне ОУПФ України м.Львова), в якому просить суд зобов’язати відповідача сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості у розмірі 9136,80 грн.

Ухвалою від 11.12.2017 суд залучив до участі у справі управління Державної казначейської служби України у Франківському районі у м. Львові в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач зазначає, що він вперше придбав житло (квартира №9 в будинку №226Г за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська) та при укладенні договору безпідставно (помилково) сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна. Позивач вважає, що він має право на повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вказаної квартири у сумі 9136,80 грн. Тому, звернувся до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова з заявою про повернення безпідставно сплачених коштів з тих підстав, що квартиру придбано нею вперше. Проте, відповідач, на думку позивача, безпідставно відмовив у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов’язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. У зв'язку із чим позивач просить суд зобов’язати відповідача сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості у розмірі 9136,80 грн.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно. Крім того, громадяни, які вперше придбають житло звільняються від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на підставі норм Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а не за рішенням Пенсійного фонду України. Тому, питання про звільнення від сплати збори повинне з’ясовуватись при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, а не під час звернення до органів Пенсійного фонду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подала до суду письмові пояснення, в яких роз’яснила, що помилково сплачений збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості повертається за поданням відповідного органу Пенсійного фонду України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та в поясненнях до неї. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, явку представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце його проведення. Проте, подала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Суд встановив, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 17.08.2017, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим у реєстрі за №4579, ТзОВ «Компанія управління активами «Активні інвестиції» продало, а ОСОБА_3 купив належну ТзОВ «Компанія управління активами «Активні інвестиції» квартиру №9 в будинку №226Г за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська (а.с.8-10).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта №99413810 від 05.10.2017 власником квартири №9 в будинку №226Г за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська є ОСОБА_3

Згідно з квитанцією №ПН2401 від 17.08.2017 ОСОБА_3 сплатив 9136,80грн. збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на рахунок УДК у Франківському районі м.Львова (а.с.10).

Позивач вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, звернувся до УПФ України у Франківському районі м.Львова із заявами від 23.08.2017 та від 05.10.2017, в яких просив повернути безпідставно сплачений ним збір у розмірі 1% від вартості квартири (а.с.14-15).

Згідно з відповідями Залізничного ОУПФ України в м.Львові від 14.09.2017 №6891/06.1-32 та від 12.10.2017 №8944/06.1-32 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що з доданих до заяви матеріалів не вбачається, що позивач вперше придбав житло чи перебував у черзі на одержанні житла (а.с.16-17).

Вважаючи протиправними дії Залізничного ОУПФ України м.Львова, які полягають у відмові у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов’язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернулася до суду з вимогою про зобов’язання вчинити дії.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №99413810 від 05.10.2017, здійсненою за параметром запиту суб’єкт звернення, позивач є власником квартири №9 в будинку №226Г за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу квартири від 17.08.2017, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за №4579, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36667512 від 17.08.2017.

Крім того, позивач є власником ? частки квартири АДРЕСА_1. Підстава набуття права власності: договір про визначення часток в спільній сумісній власності №1481 від 19.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, свідоцтво про право власності №03361-3 від 25.12.1995. Відповідно до договору дарування ? квартири від 30.06.2015 ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_3 ? частки квартири АДРЕСА_1.

З наведеного вбачається, що ? частки квартири АДРЕСА_1 не відноситься до складу майна, придбаного позивачем.

У Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості щодо придбання іншого нерухомого майна позивачем відсутні.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 17.08.2017 вперше придбав нерухоме майно (квартиру №9 в будинку №226Г за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 9136,80грн

Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов’язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9136,80грн., сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2017.

Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору, визначені п.п. 5 - 7, 9 та 10 ст. 1 вказаного Закону України, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.п.7 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати Залізничне ОУПФ України м.Львова сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_3 помилково сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 9136,80грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 3000грн., суд враховує таке.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач надав суду договори про надання правової допомоги від 17.08.2017 №48/17 та від 18.08.2017 №47/17-1 адвокатським об’єднанням «Марусяк і партнери» (а.с.18, 32), ордер серії ЛВ №098570 від 17.08.2017 (а.с.19), а також розрахунок витрат на правову допомогу від 07.11.2017 на суму 3000грн. (а.с.33), акт приймання-передачі послуг №27/17 від 08.11.2017 (а.с.34). Крім того, у вказаному акті описуються надані послуги, вказується вид послуги, обсяг, час, затрачений адвокатом для її надання тощо.

Оплата позивачем за отримані адвокатські послуги підтверджується квитанцією ГРУПАТ КБ «Приватбанк» від 31.01.2018 на суму 3000грн. У вказаній квитанції отримувачем вказана ЮФ «Марусяк і партнери», призначення платежу зазначене як «оплата правової допомоги згідно з договором від 18.08.2017 №47/17-1».

З огляду на наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 3000,00грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому, підлягають, задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України необхідно стягнути з Залізничного ОУПФ України м.Львова за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 640грн., сплачений відповідно до квитанції №Пн2827 від 20.10.2017.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_3 помилково сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 9136,80грн.

Стягнути з Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова код ЄДРПОУ 41250271, місцезнаходження: 79022, м.Львів, вул.Городоцька, 172 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 79040, м.Львів, вул.Каховська, 6/10 витрати на правову допомогу в сумі 3000грн.

Стягнути з Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова код ЄДРПОУ 41250271, місцезнаходження: 79022, м.Львів, вул.Городоцька, 172 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 79040, м.Львів, вул.Каховська, 6/10 судовий збір в сумі 640грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 12.02.2018.

Суддя А.Г.Гулик