Рішення № 72274750, 08.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року справа № 813/5002/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

позивача: ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправними дій, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Галицького об’єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова щодо відмови у нарахуванні, перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 (надалі Закон № 796-ХІІ) з моменту зменшення нарахування та виплати пенсії з 01.11.2011 року; зобов’язання Галицького об’єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Львова здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до положень ст.ст.8, 19, 21, 22, 46, 58, 92 Конституції України, ст.ст.50, 54 Закону №796-ХІІ з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплатити з урахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком з 01.11.2011 року заборгованість за врахування вже сплачених сум, відповідно до ч.3 ст.67 Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року №231-V.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у суб’єкта владних повноважень - Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова не має правових підстав зменшувати розмір пенсії, застосовуючи нормативні акти Кабінету Міністрів України, які суперечать законам України та Конституції України.

Ухвалою від 26.12.2017 року відкрито провадження у справі.

18 січня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що управління при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу керується Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», законами України про Державний бюджет України на відповідні роки та постановами Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 та від 23.11.2011 року №1210, якими не передбачено норм щодо обчислення пенсій ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 74 % від розміру мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), оскільки вказані виплати проводяться виключно в порядку та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Позивач у поясненні на відзив від 24.01.2018 року зазначає, зокрема, що жодною статтею Закону України про державний бюджет України на відповідні роки статті 50,54 Закону № 796-ХІІ не зупинялись.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії А № 074410 від 20.03.1996 року. Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно із ступенем втрати професійної працездатності – 80%.

Судом встановлено, що у спірний період – з 01.11.2011 року позивач отримувала пенсію по інвалідності у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету № 745 від 06.07.2011 року (надалі Постанова № 745), а пізніше - Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 12.11.2011 року (надалі Постанова № 1210).

Позивач неодноразово зверталася до органів пенсійного фонду, у прокуратуру, до народних депутатів з заявами, скаргами, клопотаннями перерахувати їй пенсію, вважаючи, що розмір пенсій має бути визначений за нормами ст.ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ у редакції яка діяла на момент призначення пенсії.

З огляду на те, що у перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено, вона звернулася до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У статті 50 та 54 Закону № 796-ХІІ було визначено розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в залежності від розміру мінімальної пенсії за віком.

Однак, 19.06.2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що в 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог вищезазначеного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої і визначається розмір пенсії позивача. Аналогічні положення були передбачені в Законах України про Державний бюджет України на 2012 рік, на 2013 рік. Тобто, у 2012-2013 роках норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Проте, починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16.01.2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, статей 50, 54 даного закону, якими визначено перерахунок пенсій.

Лише 01.07.2014 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» Прикінцеві положення цього Закону доповнені п.п. 6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622-VІІ опубліковано в газеті «Голос України» 02.08.2014 року № 146, він набрав чинності 03.08.2014 року, тобто визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України з 03.08.2014 року.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно застосуванню підлягали норми статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанови Кабінету Міністрів № 1210.

Згідно ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ в редакції, що діяла з 28.12.2014 року, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, призначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Установлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ці норми Закону № 796-ХІІ не визнані неконституційними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної зокрема у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З огляду на викладене, позивач має право на перерахунок основної і додаткової пенсії лише з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки у вказаний період визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не було делеговано Кабінету Міністрів України. За інший оспорюваний період (з 01.11.2011 по 31.12.13 та з 03.08.2014 по даний час) правове регулювання визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи було змінено, тому за вказаний період відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

Аналогічний підхід до застосування ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 року у справі № 736/268/14.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов належить задоволити частково. Визнати протиправними дії Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період. Зобов'язати Галицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України міста Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Тому, рішення суду в межах виплати пенсії за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.12, 14, 241-246, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період.

Зобов'язати Галицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України міста Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах виплати пенсії за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.

Повне рішення складено 12 лютого 2018 року.