Ухвала суду № 72274747, 12.02.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/286/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., перевіривши матеріали адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» до Офісу великих платників ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» до Офісу великих платників ДФС, відповідно до позовних вимог якої позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.09.2017 № Ю-126-17 на суму 68143652,62 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2).

Як слідує з позовної заяви, у порушення пункту 2 частини п’ятої статті 160 КАС України, позивачем у позовній заяві зазначені неповні ідентифікаційні данні свої і відповідача, а саме: адресу своєї електронної пошти; код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номер засобу зв’язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти або, що такі відомості не відомі позивачу – письмово про це зазначити.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб’єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року – 1762,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246 - VIІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», та враховуючи ціну позову, заявлену позивачем до стягнення в розмірі 68143652,62 грн, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 616700,00 грн.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що через розташування підприємства позивача на території проведення антитерористичної операції починаючи з квітня 2014 року, підприємство майже не здійснює виробничий процес, про що свідчить наказ від 16.04.2014 № 527/1 «Про зупинення виробництва та забезпечення безпеки», що виражається в неможливості отримання прибутку. За результатами 2016 року позивач поніс збитки у розмірі 6047233,00 грн. Через зазначені обставини фінансовий стан позивача є вкрай незадовільним. Крім того позивач не має можливості сплатити судовий збір внаслідок арешту рахунків. На підставі викладеного просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Розглянувши заявлене клопотання встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо накладення арешту на всі без виключення розрахункові рахунки, доказів відсутності інших рахунків розрахункових рахунків; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов’язок, суд вважає, що позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано всіх необхідних та допустимих доказів.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 646700 грн або належні докази в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» до Офісу великих платників ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» до Офісу великих платників ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу залишити без руху.

Позивачу протягом п’яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 160, 161 КАС України, із зазначенням: адреси своєї електронної пошти; коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номеру засобу зв’язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти або, що такі відомості не відомі позивачу – письмово про це зазначити;

- копію уточненого позову з усіма доданими додатковими документами, в разі їх надання, для надіслання відповідачу;

- документи на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору, докази на підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо або документ про сплату судового збору в розмірі 616700,00 грн сплаченого за наступними реквізитами:

отримувач коштів - УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

банк отримувача - ГУДКCУ в Луганській області;

код банку отримувача (МФО) - 804013;

рахунок отримувача - 31217206784080;

код класифікації доходів бюджету - 22030001;

призначення платежу - *; 101; (код клієнта за Є ДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), за позовом (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяОСОБА_1