Рішення № 72274105, 08.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року № 810/76/18

Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі – відповідач) про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його до вчинення дій по перерахунку пенсії.

Зміст позову складають вимоги позивача: визнати протиправними вимоги відповідача щодо встановлення обмеження у розмірі 10 740 грн. при перерахунку позивачу з 1.03.2017 пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Київської області №18р-53 від 22.02.2017; зобов’язати відповідача здійснити з 1.03.2017 перерахунок пенсії позивача за вислугу років у редакції 1991 року (зі змінами, які вносились Законом України №2663-ІІІ від 12.07.2011 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»).

З матеріалів справи слідує, що предметом позову є дії відповідача по відмові позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки від 22.02.2017.

Позивачем в тексті позовної заяви зазначено, а відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечуються наступні обставини.

Позивач є пенсіонером за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у редакції 1991 року. Пенсія була призначена позивачеві у 2004 році під час перебування його на посаді прокурора м. Біла Церква Київської області у розмірі 90% від середньої заробітної плати. Як пенсіонер позивач перебуває на обліку в Білоцерківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області.

При призначенні позивачу пенсії у 2004 році відповідачем була застосована чинна на той час редакція ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 1991 року (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» №2663-ІІІ від 2001 року). П.7 зазначеної норми передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії, перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Згідно Постанов Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 та №1013 від 9.12.2015, прокурорським працівникам з 1.12.2015 підвищувалась заробітна плата.

З метою здійснення перерахунку, позивач неодноразово звертався до відповідача. Відповідач у перерахунку пенсії відмовляв позивачу, посилаючись на те, що 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-XII від 14.10.2014, у зв’язку з чим втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» №1789-XII від 1991 року, окрім частин 3, 4, 6 та 11 ст.50-1 цього закону.

У зв’язку з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся у 2016 році до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2016 у справі №357/6770/16ц позов було задоволено. Постанова суду набрала законної сили та виконана у вигляді перерахунку пенсії позивачу.

У зв’язку отриманням уточненої довідки від 17.02.2017 про розмір середньої заробітної плати, позивач знову звернувся до суду з позовом до Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії. Постановою від 12.06.2017 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у справі №357/5113/17 задовольнив позовні вимоги частково. Київський апеляційний адміністративний суд при перегляді цієї справи змінив резолютивну частину рішення, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, нарахувавши її в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Прокуратури Київської області №18р-53 від 22.07.2017 року.

З пояснень відповідача слідує, що рішення суду у справі №357/5113/17 було виконано, однак до розміру пенсії позивача було застосоване обмеження, яке слідує з норми абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», а саме: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Позивач не заперечує, що пенсію на виконання рішення суду йому було перераховано і збільшено з 7000 грн. до 10 740 грн.

В цій судовій справі позивачем заперечується правомірність обмеження максимального розміру пенсії позивачу сумою 10 740 грн. Однак, дослідивши матеріали справи, суд не погоджується з доводами позивача, та вважає позовні вимоги такими, які не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Питання щодо правомірності обмеження розміру пенсії до розміру, визначеного абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» було предметом розгляду судом у справі №357/5113/17, на яку посилається позивач. Однак суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача в цій частині, оскільки позивач на час звернення до суду отримував пенсію менше, ніж визначений Законом її максимальний розмір, а саме 9076,08 грн. і, відповідно, норми щодо обмеження розміру пенсії до позивача не було застосовано. Так Київський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 20.07.2017 у справі №357/5113/17, змінюючи рішення суду першої інстанції зазначив: «Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність зобов’язання Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснювати виплату пенсії позивачу без обмеження її розміру... на час розгляду та вирішення справи позивач отримує пенсію без обмеження розміру, а спір щодо застосування такого обмеження між позивачем та відповідачем у даній справі відсутній. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду у частині зобов’язання відповідача виплачувати пенсію ОСОБА_2 без обмеження її розміру є помилковою, а відповідна вимога позивача – передчасною.».

Виконуючи постанову апеляційного суду №357/5113/17 в частині зобов’язання перерахувати пенсію позивачу, відповідач збільшив виплати позивачу, однак оскільки перерахована сума була більшою за 10 740 грн., - застосував обмеження, визначені абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно.

Норма абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» не визнана неконституційною, передбачена спеціальним законом та є імперативною.

При цьому суд погоджується, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці підтримує право держави змінювати норми щодо пенсійного забезпечення. Механізм реалізації соціальних прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. (справа Великода проти України від 3.06.2014). Такого висновку дійшов і суд касаційної інстанції при розгляді аналогічних справ – ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 у справі №К/800/31929/16 та від 24.10.2017 №К/800/457/17.

Суд в даній справі відхиляє доводи позивача про застосування принципу неможливості зворотної дії в часі правових актів, передбаченого ч.1 ст.58 Конституції України, оскільки абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» був застосований відповідачем не щодо розміру пенсії, нарахованої позивачу в 2004 році, коли була чинна норма ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 1991 року, а щодо перерахованої у 2017 році пенсії, тобто щодо розміру пенсії, право на яку у позивача виникло лише у 2017 році, коли норма ч.15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» була чинна.

За таких умов суд приходить до висновку, що відповідач не порушив вимоги чинного законодавства та діяв відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України при вчиненні дій по обмеженню розміру пенсії позивачу – до 10 740 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.